Втім, зовні все виглядає цілком пристойно. Бюджет бездефіцитний.
Доходи дорівнюють видаткам і становлять 33 млрд. 433 млн. гривень. Прем’єр-міністр
Віктор Ющенко мав усі підстави після голосування подякувати народним депутатам
за підтримку і висловити впевненість на таку ж плідну співпрацю з ними
при обговоренні пакету з восьми законів, які необхідно ухвалити перш ніж
парламентарі зможуть повернути урядові свій борг — розглянути шість ще
не прийнятих статей бюджету. Ці бюджетні прогалини, у яких мало йтися про
видатки на дотацію регіонів, підтримку АПК, погашення заборгованості з
заробітної плати, спорудження об’єктів, пов’язаних із виведенням з експлуатації
Чорнобильської АЕС, можуть стати каменем спотикання для більшості. Чи достатньо
буде набутого нею в короткий термін запасу міцності, щоб витримати ще одне
(після ухвалення названого вище закону) випробування?
Народний депутат Сергій Чукмасов сказав «Дню»: «Серцем
я цей бюджет приймаю, а розумом — ні. Його ухвалення — це предмет політичного
компромісу, навіть серед більшості. На чому цей компроміс найближчим часом
може й закінчитися».
Нинішня бюджетна колізія виникла з двох основних причин.
Першою були пільги. Парламент усе ж пам’ятав про можливі дострокові вибори
і тому не затвердив статтю 62, якою уряд мав намір призупинити на 2000
рік дію пільг і компенсацій для населення. Натомість ухвалено перелік таких
пільг, які мають фінансуватися з бюджетів усіх рівнів, і призначаються
значно звуженому переліку громадян.
Другою причиною колізії були і залишаються міжбюджетні
відносини. Втім, уряд винайшов важелі, які дозволили звести до мінімуму
спротив регіональних еліт його прагненню бути скупим спонсором регіонів.
Парламентарі були дуже здивовані, коли отримали звернення представників
обладміністрацій, яке переконувало депутатів у тому, що бюджет необхідно
приймати, оскільки регіональні інтереси в ньому вже достатньо враховані.
У розмові з «Днем» голова Бюджетного комітету Олександр Турчинов відзначив:
«На жаль, бюджет ухвалено не у тій формі, в якій подавався комітетом. Не
змогли ми «протиснути» збільшення доходної і витратної частин на 2,8 млрд.
гривень. Відповідно цей блок був відрізаний у зв’язку з тим, що парламентарі
не проголосували за зміни у податкових законах. Особисті проблеми переважили...
Відповідно не пішли регіонам 1,6 млрд. гривень, на погашення боргів із
зарплат і пенсій — 700 млн. гривень, на проблеми АПК — 540 млн. гривень.
Тобто бюджет, збалансований у доходах і видатках, незбалансований з точки
зору регіональної та соціальної політики. Це залишає неприємний присмак.
Та ще є шанс, що наш комітет за участі депутатів від регіонів зуміє добитися
змін до закону про бюджет, які забезпечать зростання доходної та витратної
частини бюджету. За два тижні це буде зроблено.
І все ж таки маємо серйозний плюс: країна з бюджетом. І
ця наша ложка виявилася дуже на часі для уряду, який нині проводить складні
переговори з МВФ, саме виходячи на такий важкий відрізок, як реструктуризація
боргів. Я вважаю, бюджет — це поважний аргумент уряду. Тим більше, що інших
у нього поки що немає. Наш урізаний бюджет для МВФ — краще не буває, тому
що доходи і видатки у ньому занижені. Реальні доходи будуть вищими. Це
дозволить корегувати витратну частину і мати ресурс для обслуговування
боргу...»
Значно менше оптимізму виявив у коментарі для «Дня» заступник
голови Бюджетного комітету Євген Жовтяк: «Вчора парламент просто «кинули».
Олігархи, відстоюючи свої пільги на критичний імпорт, відклали на два тижні,
а може й назавжди ухвалення податкових законів і провели через координаційну
раду більшості відповідне рішення. Відтак це позбавило бюджет 1,6 млрд.
гривень додаткових доходів, які призначалися місцевим бюджетам. Вони залишились
непрофінансованими. Якби вчора не проголосували за бюджет, то Президент
поговорив би з олігархами «по-чоловiчому», і вони б проголосували за бюджет
з усіма додатками. А так, всі прийняті допущення щодо ухвалення податкових
додатків до бюджету тепер нездійснені, адресуються у космос».
Тим часом сумарні витрати на обслуговування державного
боргу, передбачені бюджетом (виходячи з прогнозу середньорічного курсу
гривні 5,78 грн./$1) перевищуватимуть 5,9 млрд. гривень, що становить близько
14,5% всіх витрат зведеного бюджету, або близько 4% ВВП. Зовнішній борг
України на кінець 1999 р. досяг $12,6 млрд. Загальні зовнішні виплати України
у 2000 р. оцінюються в обсязі $3,1 млрд., в т. ч. уряду — близько $2,2
млрд. Станіслав Гуренко (КПУ) в інтерв’ю «Дню» назвав цьогорічний головний
фінансовий документ країни «бюджетом обслуговування зовнішнього і, певною
мірою, внутрішнього боргу». І нині уряд добивається відстрочки виплат,
стимулюючи інвесторів хорошими умовами. Та скільки ці умови коштуватимуть
українським платникам податків? «Інформація про це сьогодні закрита. У
нас її знає вузьке коло людей, — сказав «Дню» заступник голови Спілки платників
податків України Олександр Нарбут. — Втім, із наявних даних дещо відшукати
все ж таки можна. Завдяки реструктуризації боргові зобов’язання зростуть
приблизно на 40%. Це — ціна, яку усім нам доведеться платити за реструктуризацію.
Адже номінальні умови не дають громадськості реальної уяви про те, за якою
ціною йде продаж зобов’язань (облігацій), оскільки дисконти, які надаються
(як раніше, так і тепер) є мовчазними фігурами. А тому принципову оцінку
діям українського уряду із зовнішніх запозичень та ролі окремих особистостей
в цьому доведеться давати новому парламенту і новому урядові».
І останнє, найцікавіше, запитання: а що означає прийнятий
бюджет для «звичайної» людини? Відповідь на нього, ясна річ, залежить від
статусу «звичайної» людини. Тим, у кого заберуть якісь пільги, частково
щось повернуть із бюджету грошима, а частково — ні. Ті, кому платять «бюджетну»
зарплатню і кого таки не звільнять, можуть сподіватися на більш- менш регулярні
виплати. Трохи краще стане і пенсіонерам, адже пенсії теж будуть виплачувати
майже без затримок. «Малі» бізнесмени, що мали зиск від доступу до бюджетних
ресурсів, можуть готуватися до реорганізації, бо «порядок» від Ющенка не
передбачає їхньої участі у виконанні бюджету, а от «великі» бізнесмени
ще повоюють, хоча і їм варто було б «диверсифікуватися». Одним словом,
новий уряд зробив максимум того, що можна було зробити зі старим бюджетом.
Чи буде у нього можливість скласти справді новий бюджет, який би дійсно
забезпечив уряд коштами для «сервісного» обслуговування суспільства, —
питання з багатьма невідомими.
