Учора Кабінет Міністрів з кількаденним запізненням переправив на друге парламентське читання проект Державного бюджету України на 2004 рік. Зрозуміло, що це не стало наслідком занепокоєння, висловленого напередодні бюджетним комітетом з приводу затримки урядом бюджетного процесу. Тим більше, що ця заява була зроблена головою комітету Петром Порошенком відразу ж після зустрічі з першим віце-прем’єром і міністром фінансів Миколою Азаровим.
Отже, на бюджетний процес значно більший вплив мала інша зустріч. У середу Азаров доповідав про хід підготовки проекту бюджету до другого читання Президенту. І Леонід Кучма доручив не міняти в бюджеті 2004 року систему оподаткування для малого й середнього бізнесу та сільскогосподарської сфери.
Отже, новий варіант бюджету (подальші дані розміщено на сайті бюджетного комітету) пропонується ухвалити з доходами 60,7 мільярда гривень і видатками 64 мільярди. Нагадаємо, що в проекті, винесеному урядом на перше читання, доходна частина (з урахуванням місцевих трансфертів) становила 58,2 млрд. грн., витратна (також з трансфертами) — 59,6 млрд. грн., дефіцит бюджету — 2,369 млрд. грн. Нині Кабінет Міністрів пропонує встановити граничний розмір дефіциту на 2004 рік близько 3,43 млрд. гривень.
Переглянуто макроекономічні показники на 2003 та 2004 роки. Прогнозний номінальний ВВП у 2004 році збільшено на 9,5 млрд. грн. (до 283,5 млрд. грн.) порівняно з першим читанням, індекс споживчих цін (тобто рівень інфляції) збільшено на 0,7% (до 6,7%). Середньорічний обмінний курс гривні до долара США визначено в межах 5,38—5,42 грн./1$ (проти 5,42 грн./1$ у варіанті першого читання). Хоча голова Нацбанку України Сергій Тігіпко днями заявляв, що орієнтиром НБУ на 2004 рік буде 5,38 грн./1$... Отже, можна стверджувати, що уряд або вимушений бути більш обережним, або, за звичкою, готує для себе запасні летовища. У дні, коли фахівці Кабміну та Мінфіну працювали над новим варіантом проекту бюджету, який нині представлено парламенту, М.Азаров виступив на громадських слуханнях. Він заявив, що уряд працює в напрямi збалансування складових не тільки бюджету споживання, а й бюджету розвитку. За словами Азарова, наступного року на фоні податкової та пенсійної реформи закладено можливості росту внутрішнього споживання — через зменшення прибуткового податку, і технологічного переозброєння промисловості — через підвищення норм амортизації обладнання, введеного після 1999 року.
Та найбільшою новиною бюджетного «двобою» між урядом і бюджетним комітетом стала пропозиція встановити з 1 січня 2004 року мінімальну заробітну плату в розмірі 205 грн. на місяць з відновленням, починаючи з 1 березня 2004 року, міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери. Уряд вважає «проблематичним» запровадження мінімуму в розмірі 237 грн. (як передбачалося раніше) та ще й з дотриманням співвідношень. За його підрахунками, для цього необхідно було б збільшити видатки на оплату праці на 5 млрд. грн. порівняно з 2003 роком. На думку урядовців, це призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, а також «прямо впливає на ріст заборгованості із заробітної плати, призводить до високої собівартості продукції при низьких обсягах виробництва» в сільському господарстві.
Мінімальну зарплату — 237 грн. пропонується встановити з 1 листопада і лише за «доплатним механізмом» (тобто без відновлення міжпосадових співвідношень).
Можна передбачити, що саме це нововведення матиме найбільший розголос і в суспільстві, і в парламенті, де урядові доведеться витримати атаки і зліва, і справа. Адже саме на цьому питанні парламентські фракції люблять заробляти політичні дивіденди.
