Українські науковці, екологи, громадськість б’ють на сполох: депутати Верховної Ради вирішили спростити процедуру доступу до об’єктів, які мають історичну, природно-заповідну та культурну цінність, а також — дозволи на природні ресурси. Це стосується надр, червонокнижних рослин та тварин, лісу. Йдеться про внесений 24 квітня до Верховної Ради законопроект народного депутата від Партії регіонів Юрія Мірошниченка №10218 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який найближчим часом мають розглянути на пленарному засіданні Верховної Ради.
Зміни, які можуть вступити в дію, мають на меті розформувати Національну комісію по Червоній книзі, ліквідувати всі територіальні управління Мінприроди України, що дозволить випалювати суху природну рослинність, закрити Державну комісію України з корисних копалин, а також передбачають забрати у Мінприроди право затверджувати ліміти на полювання та вирубування лісу. Також цим законопроектом пропонується позбавити саму ж Верховну Раду права затверджувати перелік об’єктів як такі, що мають особливу природно-культурну, заповідну чи наукову цінність. Всі ці функції, згідно зі змінами, бере на себе Кабінет Міністрів. Тобто якщо раніше «добро» на лосів, зубрів, осетрів давали вчені, то зараз це мають робити клерки з Кабміну.
— Нині кожна цивілізована країна має свою Червону книгу. Це звіт держави про те, що потрібно зберегти. 2009 року вийшло останнє видання Червоної книги України (вона виходить кожні 10 років), основним ідейним штабом якої є комісія Мінприроди. Це спеціалісти, які охоплюють всі розділи природознавства — зоологи, ботаніки, екологи тощо — всі, хто опікуються збереженням біорізноманіття в нашій країні, — сказав директор Інституту зоології НАН України, член-кореспондент НАНУ Ігор Акімов. — Новий законопроект передбачає руйнацію структури (вона складається зі справжніх спеціалістів, якими ми можемо пишатися) і перекладає всі ці функції на чиновників. Зважаючи на еластичність совісті чиновників, ми можемо тільки уявити, як ці питання вирішуватимуться.
Фахівці наголошують: наразі Україна підписала всі міжнародні угоди щодо збереження різноманіття, тож прийняття законопроекту №10218 «буде провальним рішенням». Важливо, що Комісія по Червоній книзі є постійно діючим органом, 2/3 складу якої формується зі співробітників Національної академії наук. Як тепер буде формуватися ця комісія? Хто буде визначати політику в сфері рідкісних та зникаючих рослин і тварин?
— За останні 20 років із 650 зубрів у нас залишилося 190. Ні в Польщі, ні в Білорусі їхня кількість не зменшилася... Ще один приклад — осетрові. 20 років тому Україна була другою країною у світі після Росії по запасах осетрових. До 2010 року було винищено майже все поголів’я азовських осетрових. Тільки 2011-го їхня чисельність почала збільшуватися — після того, як ця риба потрапила до Червоної книги (за вилов штрафують). Така ж ситуація і з лосями, на яких у нас полюбляли полювати (за офіційними даними, їх нині залишилося 14 тисяч, за неофіційними — 1 тисяча). Занесли їх до Червоної книги, ввели заборону на відстріл — тепер ситуацію можна контролювати, — сказав завідуючий відділом Інституту зоології НАНУ, професор Сергій Межжерін.
Найгірше, що такий досвід — знищення природоохоронних підрозділів, який ні до чого доброго не привів — уже є в Росії. І наші чиновники йдуть по слідах північного сусіда.
— Цим шляхом 2000 року пішла Росія, коли відомий «еколог» Путін закрив крайові управління Мінприроди. Один факт — кількість пожеж у Росії збільшилася у 500 разів. Стали горіти навіть не ліси, а районні центри. При Медведєві погодилися, що це помилка, і нині починають все відновлювати, — говорить директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. — Нині в нас у Мінприроди працює 234 людини (у Франції — 800) і в обласних та районних — близько 500 спеціалістів. Якщо територіальні управління Мінприроди розформують, то в держадміністрацію, яка візьме на себе їхні функції, перейдуть найбільш лояльні, найбільш гнучкі, а всі спеціалісти залишаться на асфальті. Образливо, що там же залишиться вся техніка, прибори і документація. Згідно зі змінами, роботою обласних відділень Мінприроди будуть займатися облдержадміністрації. Я запропонував якусь частину функцій передати екологічним інспекціям, які залишаються в областях, але це питання ще будуть обговорювати.
За його словами, коли все це робиться без обговорень зі спеціалістами, громадськістю, науковцями, то виникає тривога, що ж буде з нашою і так складною екологічною ситуацією.
— Наведу приклад: у нас — 30 тисяч фірм, які виробляють шкідливі відходи, — продовжує Володимир Борейко. — Раніше вони моніторилися і отримували дозвіл на роботу від територіальних органів. Зараз, за задумом, цим має займатися Мінприроди. Чи зможе воно обслугувати запити цих фірм? Звичайно, що ні. Виходить, що дозволи будуть даватися формально, і Україну завалять отрутою. Другий приклад: унікальні шахти в Донецькій області в Слов’янському районі. Раніше там видобували сіль, зараз це екскурсійні об’єкти, які входять до списку культурної спадщини. Але сіль тут ще можна добувати. То про який спадок ітиметься, якщо хтось захоче заробляти кошти?
Найобразливіше те, що експертне управління Верховної Ради з питань екології та природних ресурсів пропонувало відхилити цей законопроект — написало 15 сторінок зауважень, однак реакції — ніякої. Також законопроект на 250 сторінок, який вносить зміни у 19 існуючих законів України, не виносився на погодження з Академією наук та Кабінетом Міністрів. Поки ще науковці сподіваються, що їх почують автори законопроекту, в іншому випадку, можливо, вийдуть під стіни Верховної Ради та Кабміну.
