Перша декада нинішнього року ознаменувалася підвищенням цін на продукти харчування. За даними моніторингу цін, що провадиться Мінекономіки, за цей час яловичина подорожчала на 2%, свинина — на 1,3%, сало — на 0,4%, яйця курячі — на 4,5%, ковбаси варені — на 0,6%, молоко — на 0,5%, масло — на 0,3%. Виросли також середні рівні цін на гречану крупу і рис (на 0,4% і 0,3% відповідно). Як відзначається в повідомленні Мінекономіки, можливе подальше підвищення цін на м’ясо і м’ясопродукти.
Вступаючи у виборчі перегони, нині вже екс- глава українського уряду Віктор Янукович зробив головну ставку на соціальні зобов’язання влади та щедро витрачав бюджетні кошти на їхнє виконання. Відповідно і другий — Віктор Ющенко, обраний Президентом країни за підсумками переголосування, теж не відставав. Зобов’язання, прийняті ним, не менш високі. Більше того, вони схвалені виборцями в ході виборів, і їх не можна не виконувати. Але чи не стануть соціальні програми, прийняті в ході виборчої кампанії, непідйомним вантажем для економіки України? Мабуть, це саме те запитання, яке хвилює сьогодні економічно активну частину громадян та бізнес. Адже попереду парламентські вибори. Зрозуміло, що й на них соціальні програми та їхнє виконання будуть у центрі уваги всіх партій, які намагатимуться отримати місця в законодавчому органі країни та можливість формувати майбутній уряд. Чи не накриє Україну хвиля популізму?
Така загроза є. Наприкінці минулого тижня Верховна Рада зуміла впевнено подолати вето Президента на закон про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік у розмірі 423 грн. «За» проголосували 365 із 417 депутатів. Чи було це до кінця продуманим і відповідальним рішенням? Коментуючи його, голова парламентського бюджетного комітету та один із імовірних кандидатів на посаду прем’єр- міністра в новому уряді Петро Порошенко відзначив, що підвищення прожиткового мінімуму в Україні до 423 грн. на місяць спричинить додаткові витрати державного бюджету 2005 року в межах 1,5 млрд. гривень. Водночас, на його ду мку, виконання соціальних зобов’язань держави у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму реальне. «Ми за нього голосували, це була наша позиція, ми наполягаємо на тому, що держава повинна чесно дивитися в очі людям і чесно говорити: так, справді, ми не маємо наміру переконувати когось, що для проживання в цій державі вистачить 250—280 гривень», — заявив Порошенко. За його словами, новий прожитковий мінімум є зобов’язанням держави наблизити рівень прибутків населення до цієї суми. «Це приклад чесної бесіди з державою», — додав він.
Голова бюджетного комітету впевнений, що доходи оновленого державного бюджету країни на 2005 рік можна збільшити на 10 млрд. гривень, не змінивши при цьому рівень дефіциту та обсяг позик. Порошенко збирається йти «шляхом розширення податкової бази, скасування пільг щодо суб’єктів господарювання, ліквідації вільних економічних зон — ліквідації там частково пільг щодо оплати основних, бюджетоутворюючих податків». Він розраховує, що з прийняттям нового Податкового кодексу вдасться істотно розширити базу оподаткування, збільшити доходну частину бюджету, в якому будуть враховані всі зобов’язання, з якими команда Віктора Ющенка йшла на президентські вибори. При цьому Порошенко також відзначив, що опозиція раніше підтримала прийняття держбюджету-2005, внесеного урядом, керуючись необхідністю забезпечити своєчасну та в повному обсязі виплату підвищених соціальних зобов’язань, зокрема, з пенсій.
Бюджетні мільярди непогано виглядають на папері, але чи будуть вони так само невимушено й елегантно надходити до казни? Однопартієць Порошенка і ще один номінант на посаду прем’єра, народний депутат Віктор Пинзеник вважає, що країна вперше зіткнулася з ситуацією, коли 30% Пенсійного фонду треба дотувати, оскільки він виявився на третину пустим і не в змозі забезпечувати виплати пенсіонерам. Він також наполягає на радикальному перегляді держбюджету. Однак, на думку Пинзеника (і в цьому з ним, схоже, згоден в. о. прем’єр-міністра Микола Азаров), держава вимушено користуватиметься інструментом доплат, поки не буде підвищено на 20— 25% заробітну плату, щоб бюджетний сектор разом з виробничою сферою дав надійну базу формування Пенсійного фонду. «У новому варіанті бюджету треба провести маневр ресурсів і на перших порах скоротити інші статті витрат, «перекинувши» їх на зарплати. Це рішення забезпечує збільшення доходів, тому що позитивно впливає на зростання національної економіки. Десять мільярдів гривень додаткового зростання зарплат у бюджетній сфері — це хороший стимул зростання внутрішнього попиту», — сказав економіст, який не з чуток знає інфляційну ціну таких обсягів грошей, що вкидаються в сектор споживання (черговий урок ми отримали наприкінці нинішнього року). Як збирається уряд убезпечити країну від впливу нового інфляційного витка? Які кошти використовуватимуться для підвищення зарплат і пенсій? Відповідь поки не прозвучала.
Недомовленостей у цих питаннях побоюється український бізнес. Генеральний директор компанії «Concorde Capital» Ігор Мазепа називає прийнятий Верховною Радою бюджет-2005 непрозорим і декларативним. За його словами, зобов’язання й одного, й другого кандидата були спрямовані в основному на соціальну сферу, багато в чому перетиналися і насправді практично збігалися. Мазепа сумнівається, що цю частину передвиборних зобов’язань буде повною мірою виконано у зв’язку з можливими труднощами в наповненні доходної частини бюджету. Бізнесмен вказує, що деякі висловлювання кандидатів на урядові посади свідчать про те, що «йдеться не про те, щоб підвищити ефективність адміністрування та збирання податків, а про розширення податкової бази, тобто про нові податки»... Отже, бізнесу «запропонують» відповісти за передвиборні обіцянки. Якщо уряд не знайде джерела нових доходів бюджету або не підвищить ефективність збирання коштів від існуючих, то без цього виконати соціальні зобов’язання попереднього уряду буде дуже важко. А новому Президенту навряд чи захочеться урізати те, що було обіцяно і, до речі, почало виконуватися до нього .
