Нагадаємо, що проект Податкового кодексу, прийнятий у липні 2000 року, змінює систему загальнодержавних і місцевих податків. Зокрема, пропонується замість нинішніх 36 податків запровадити лише 13 загальнодержавних, а ставку податку на прибуток підприємств знизити з 30% до 20%, ставку ПДВ — з 20% до 17%. Лібералізація українського податкового законодавства викликає неоднозначні оцінки, і головним аргументом її противників (до них належить і МВФ) є загроза різкого падіння бюджетних надходжень в разі зниження вiдсоткових ставок. Насправді ж короткочасний негативний ефект зниження податкових платежів цілком можливий, однак він не є обов’язковим. Це переконливо довів досвід Росії: завдяки введенню найнижчого в Європі прибуткового податку (13%) дохідна частина бюджету в першому кварталі 2001 року зросла на 70%, а завдяки введенню єдиного соціального податку надходження до соціального фонду зросли на 38%. Навіть виходячи із необхідності забезпечити конкурентоспроможність української економіки у порівнянні з російською дедалі не можна ігнорувати досвід нашого північного сусіда.
Під час перебування в Хмельницькому перший віце-спікер парламенту Віктор Медведчук заявив, що бюджет-02 таки буде прийнято на новій податковій основі: «Парламент ухвалить малий Податковий кодекс». Як передає кореспондент «Дня» Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ , Медведчук звернув увагу на насущну необхідність змін: «Зарплата подекуди видається під столом. До цього роботодавців змушує Податкова система». Коли ж цьому буде покладено край, то «у структурі внутрішнього валового продукту збільшиться частка праці людей, яка досі не перевищує 20%, а повинна бути у кілька разів більша». Отже, прогнозує перший віце- спікер, зменшиться внутрішня заборгованість країни, допущена урядом Ющенка, який «не здійснював структурні реформи, став одним із центрів політичного скандалу, що зчинився у листопаді 2000 року». Відповідаючи на запитання журналістів, чи не є бажання ухвалити «малий» податковий кодекс спробою обмежити на виборах адмінресурс Партії регіонів, яку очолює голова державної податкової адміністрації Микола Азаров, Медведчук відповів: «Я бажаю успіхів партії Миколи Яновича. Та з особистого досвіду знаю, що партію треба будувати роками. СДПУ(о) готова протистояти будь-якому адмінресурсові. Закон про вибори, який ухвалить Верховна Рада, виключає використання адмінресурсу».
Взагалі ж фахівці вважають, що нині в Україні існує чимало факторів на користь прискорення податкової реформи: сприятлива зовнішньоекономічна ситуація, бюджетний профіцит, досить високе економічне зростання, можливість отримати значні надходження від приватизації держмайна. Якщо ж макроекономічне становище погіршиться, проводити реформу буде набагато складніше. Не треба забувати й про те, що в Україні (як і в Росії) існує колосальний сектор тіньової економіки. Тому є усі передумови до того, щоб знижуючи податкове навантаження, активізувати детінізацію економіки й забезпечити стабільне зростання доходів бюджету за рахунок легалізації тіньового сектора. Зрештою зниження ставок оподаткування, розширення діапазонів застосування низьких ставок дозволить досягти детінізації оплати праці, а це, в свою чергу, сприятиме формуванню середнього класу та збільшенню платоспроможності населення.
Позавчора у Києві відбувся круглий стіл «Оподаткування доходів громадян в Україні: реалії і перспективи», ініціатором якого виступив Міжнародний інститут порівняльного аналізу. Головною темою для обговорення стали основні параметри системи оподаткування доходів фізичних осіб, що увійшли до законопроекту № 6140. Порівняно із Податковим кодексом тут сталися суттєві зміни.
Перш за все, це стосується шкали оподаткування: замість двох градацій (до 540 грн. – 10%, понад 540 грн. – 20%), як передбачалося у ПК, тепер вводяться три – до 600 грн. – 10%, від 601 грн. до 6000 грн. – 20%, понад 6000 грн. – 30%. Якщо ПК передбачав взагалі відміну неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (зараз він дорівнює 17 грн.), то новий проект встановлює цей мінімум на позначці 120 грн. Саме неоподатковуваний мінімум став найбільш дискусійним питанням, що цілком зрозуміло: його перегляд неминучо потягне за собою зміну цілої низки законодавчих актів, зокрема, щодо штрафів, розрахунку соціальних виплат тощо. Тому, вважають організатори «столу», слід зберегти нині наявний неоподатковуваний мінімум у 17 грн., а усі можливі зміни перенести на час прийняття ПК.
Були й інші думки. Доктор економічних наук Елла Лібанова вважає, що жорстка прив'язка неоподатковуваного мінімуму до конкретної суми недоцільна, бо інфляція згодом зведе нанівець сьогоднішні оптимальні ставки. Якщо ж «прив'язуватися», то до якоїсь відносної величини – наприклад, до середньої заробітної плати за попередній квартал або до розміру державної цільової матеріальної допомоги, але в будь-якому разі, зауважила Е.Лібанова, це повинен бути «прийнятний рівень», а не 17 грн.
Однак і надмірне підвищення неоподатковуваного мінімуму містить в собі небезпеку порушити загальний макроекономічний рівень — від цього застерігає представник Світового банку Ігор Шпак. Відомо, що податок на доходи фізичних осіб відіграє ключову роль у наповненні місцевих бюджетів (на 70–80%). Коли неоподатковуваний мінімум зросте у десятки разів, Київ та обласні центри вийдуть із цієї ситуації безболісно, а от доходи бюджетів у малих містах, на думку І.Шпака, можуть значно впасти.
Член бюджетного комітету ВР Валерій Хорошковський стверджує, що нині існує багато «тіньових» схем ухиляння від сплати податків. За його словами, якщо вдасться вирівняти витрати підприємств, пов'язані з «розкручуванням» цих схем, із сумою податкових зборів, переважна більшість підприємств перейде на легальну сплату податків. Але для цього рівень нарахувань на фонд оплат праці повинен не перевищувати 20%. Нині, за даними експерта Міжнародного інституту порівняльного аналізу Ростислава Павленка, підприємство, яке бажає виплатити працівникові «чистими» еквівалент $100, повинно передбачити в кошторисі ще більше $72 на прибутковий податок, соціальні відрахування й нарахування на фонд заробітної плати. Тож не дивно, що керівники підприємств вважають за краще тримати зарплати низькими, застосовуючи різні схеми.
На думку народного депутата України, першого заступника голови бюджетного комітету ВР Інни Богословської, яка головувала на круглому столі, податок на доходи фізичних осіб потребує термінових змін не тільки задля наповнення бюджету, але й для підвищення реальної заробітної плати громадян та детінізації доходів населення. Шлях до цього лежить через зниження ставок оподаткування, зменшення соціальних нарахувань на фонд оплати праці, на запровадження максимальної кількості компенсаторів (наприклад, детінізація заробітної плати).
Як повідомила І.Богословська, запропонований законопроект передбачає також стовідсоткову індексацію сукупного оподатковуваного податку (перша індексація – у 2003 році) в залежності від рівня інфляції, однак проти цього категорично заперечують Мінфін та ДПАУ.
«Тільки не називайте законопроект про внесення часткових змін до податкового законодавства «малим» податковим кодексом, — говорить заступник голови бюджетного комітету ВР Інна БОГОСЛОВСЬКА . Він вноситься замість раніше поданого проекту «малого» кодексу і це зовсім інший документ — він значно менший за обсягом і фактично є тільки коректуванням чинної системи. Справжня податкова реформа, зрозуміло, ще попереду. Ми пішли на вимушений захід, це — компроміс. Ми повинні прийняти цей законопроект як початок справжнього реформування податкового законодавства. Якщо нині не знизити податковий тиск, то багато вітчизняних підприємців просто стануть реєструватися в Росії й показуватимуть там свої реальні прибутки. Нині у росіян великі переваги порівняно з нами. На мій погляд, існує велика ймовірність того, що запропонований законопроект буде прийнято Верховною Радою.
ДО РЕЧІ
Президент України Леонід Кучма закликає главу парламенту «зробити все необхідне» для прийняття Податкового кодексу на поточній сесії і прохає главу уряду залучити фахівців для забезпечення його прийняття. Про це говориться в листах глави держави до голови Верховної Ради Івана Плюща і прем'єр-міністра Анатолія Кінаха в зв'язку з неприйняттям Податкового кодексу України, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-службу глави держави.
В обох листах зазначається, що відповідно до визначеної Президентом України стратегії економічного й соціального розвитку на 2000 — 2004 роки Кабінет Міністрів України ще 1999 року вніс на розгляд парламенту проект цього документа, який 13 липня 2000 року було прийнято за основу.
Враховуючи велике значення цього законопроекту для реформування податкової системи, своєчасного прийняття на новій податковій основі держбюджету України на 2002 рік, глава держави 7 травня 2001 року звернувся до Верховної Ради з проханням зробити все необхідне для прийняття Податкового кодексу на поточній сесії. Однак досі цей законопроект не прийнято, зазначається в листах.
Главу держави непокоїть те, що замість Податкового кодексу пропонується обмежитися внесенням змін до окремих законодавчих актів з питань оподаткування (так званим «малим» Податковим кодексом), а також те, що таку позицію народних депутатів підтримують деякі члени уряду.
У зв'язку із цим, Л.Кучма звертає увагу І.Плюща і А.Кінаха на те, що цей варіант законопроекту є неприйнятним, «оскільки не відповідає концептуальним положенням стратегії економічного й соціального розвитку України, не забезпечує компенсації втрат бюджету від зменшення ставок оподаткування та видів податків, не забезпечує спрощення процедур податкового адміністрування, надійного захисту прав платників податків, стабільності податкового законодавства».
У листі до спікера Президент закликає Верховну Раду «зробити все необхідне для прийняття Податкового кодексу на поточній сесії, що буде реальним підтвердженням прагнення парламенту діяти в інтересах свого народу».
Звертаючись до прем'єр-міністра, Л.Кучма пише, що для забезпечення прийняття цього документа до кінця сьомої сесії необхідно залучити для роботи з депутатськими групами, фракціями і комітетами керівників відповідних міністерств і відомств, найбільш кваліфікованих фахівців, вчених і наукових працівників.
