На спільному засіданні колегій Львівської облдержадміністрації та Державного комітету України з будівництва та архітектури, яке відбулося у Львові, на порядку денному було одне питання: стан збереження архітектурно-містобудівної спадщини Львівської області, виконання Комплексної програми збереження історичної забудови міста Львова. Учасники колегії намагалися визначити конкретні кроки, шляхи акумуляції коштів для подальшої реставрації Львова, питання приведення у відповідність з міжнародними зобов’язаннями України меж та режимів використання зон охорони історичної забудови в центральній частині міста Львова ( територія давньоруської та середньовічної частини міста площею 120 га, а також архітектурно- ландшафтний комплекс Святого Юра), яка занесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Адже через відсутність фінансування під загрозою зриву є виконання відповідної постанови Уряду щодо завершення визначення у 2004р. меж та режимів використання історичних ареалів і обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів. Тобто досі не визначено, що і як охороняти. До цього часу не прийнято рішення Львівської міської ради про коригування генплану обласного центру, розроблення детальних планів територій, актуалізації історико-архітектурного опорного плану і містобудівного охоронного зонування в рамках проекту регенерації історичної забудови центральної частини Львова, правила охорони та використання історичних ареалів. Не здійснений моніторинг компонентів, споруд та конструктивних елементів будівель.
Не можна сказати, що роботи зівсім не ведуться. Останнім часом з аварійного стану виведено 145 житлових будинків, відреставровано будинок Бандінеллі, палац Потоцьких, однак досі не закінчені роботи над природознавчим музеєм, в комплексі Собору св. Юра, чимало мешканців потрібно відселити з аварійних квартир і привести ці квартири до ладу. Зробити це дуже складно, адже у 2004-му році передбачено виконати роботи на суму 7951,5 тис.гривень, в тому числі з держбюджету задіяти 5 млн. гривень. Пройшло майже півроку, а роботи профінансовані державою менше, ніж на один мільйон — на 822 тисячі гривень. Тобто львів’яни не отримали навіть і того, на що могли сподіватися… Держбуд України у 2003-му році профінансував реставраційно-ремонтні роботи на пам’ятках національного значення Львівської області на суму 1523 тис. грн. , що склало всього 17% від обсягу коштів, передбачених Держбюджетом на реставрацію пам’яток архітектури. Як висновок — недофінансування в обсягах, визначених Державним бюджетом, незначні обсяги фінансування з місцевих бюджетів (фінансування становить 10% від потреби), система оподаткування без врахування специфіки пам’яткоохоронної справи і реставрації зокрема, відсутність механізму заохочення тих, хто фінансово підтримує або здійснює роботи на пам’ятках, призвело до погіршення стану пам’яток, а в окремих випадках до незворотних втрат.
На засіданні йшла мова про створення ще енного числа програм та структурних підрозділів, затвердження графіків і планів, була також підписана угода про співпрацю між Державним комітетом України з будівництва та архітектури та Львівською обласною державною адміністрацією щодо реалізації державної містобудівної політики на території області на 2004 рік. Однак, потри все це, не виникло враження, що вдасться гідно зустріти 750-річчя Львова та 150-річчя Івана Франка, які відзначатимуться на державному рівні через два роки. Якщо врахувати, що Україна в найближчому часі закрутиться у вирі передвиборих баталій, віриться в це ще менше. Звичайно, якщо брак коштів не вдасться нівелювати надзвичайним ентузіазмом львів’ян, які не раз виявляли свій шалений патріотизм.
