У запиті, підписаному народними депутатами Олександром Жиром і Олександром Єрмаком, поставлено питання про необхідність перевірки інформації «про відкриття рахунків за кордоном і приховування на них валютної виручки народним депутатом, радником Президента України Пінчуком Віктором Михайловичем, а також фактів з ознаками розкрадання державного майна в особливо великих розмірах і ухилення від сплати податків посадовими особами окремих комерційних структур».
У довгій назві запиту викладається суть претензій, а далі детально перераховується інформація, яку потрібно перевірити Генпрокуратурі. Йдеться передусім про групу «Інтерпайп», президентом котрої до обрання у Верховну Раду був Віктор Пінчук (він же залишається власником 65% акцій цієї компанії). У запиті вказується, що фінансово-комерційними структурами, які входять в « Інтерпайп», «проводилися операції з розрахунками за постачання електроенергії і природного газу для окремих підприємств Дніпропетровської, Сумської, Луганської та Донецької областей... Валютна виручка від імпортно-експортних операцій групи «Інтерпайп» в Україну не поверталася». «Розрахунки за постачання природного газу проводилися через компанію «Ітера-Енерджи», а пізніше — «Ітера-Україна» для цілого ряду великих підприємств, але, за висновками міжнародної аудиторської компанії «Прайс Уотерхаус», прибуток групи «Інтерпайп» від спільних операцій зі структурами корпорації «Ітера», що тільки за 1996 рік становив $150 млн. США в бухгалтерській звітності, що виглядає суттєво заниженою, а це дає підставу робити висновок про приховання валютної виручки за межами України. «За даними, які потребують перевірки, протягом 1997-1998 років через закордонні валютні рахунки структур «Труботрейд» і «Байп», котрі входять у групу «Інтерпайп», на відкриті без дозволу Нацбанку України рахунку Пінчука в «The First of Boston» перераховано такі суми — $18 млн. і $20 млн. США. Але ці дані не включають інших рахунків, які використовувалися Пінчуком в «The Bank of Boston», «The Bank of New York» і в банках, розташованих на Кіпрі та у Швейцарії».
Далі в запиті йде інформація, яка сприймається як «прикол» авторів над нинішньою системою. 11 лютого 1999 року народний депутат Єрмак направив Генпрокурору Потебенькові депутатське звернення з проханням «встановити в рамках розслідування кримінальної справи Лазаренка», кому з «його близького оточення» належать відкриті за кордоном два особисті валютні рахунки у «The Bank of Boston» (рахунок №320495517, на якому на початок 1999 року зберігалося $13 млн. 447 тис. 883 США, і рахунок №95200630 — $8 млн. 424 тис. 341 США), а також три рахунки у «The Bank of New-York». Генпрокуратура повідомила депутатові, що інформацію буде перевірено «у ході розслідування кримінальної справи Лазаренка та інших, і про її результати буде повідомлено додатково». До цього часу (з лютого) Єрмак не отримав відповіді Генпрокуратури, але тепер у депутатському запиті сказано, що «за інформацією, яка заслуговує довіри, але також потребує перевірки», два особистi валютнi рахунки у бостонському банку належать народному депутатові Пінчуку, а три валютнi рахунки в нью-йоркському банку — групі «Інтерпайп».
Маса цікавої інформації стосовна також Нижньодніпровського трубопрокатного заводу (контрольний пакет у «Інтерпайп»), Марганецького та Орджонікідзевського гірничозбагачувальних комбінатів (25%+1), Нікопольського феросплавного заводу, Новомосковського трубного тощо.
Крім того, автори депутатського запиту звертають увагу на той факт, що «валютні рахунки «Інтерпайп» знаходяться в «The Bank of New-York», який, за повідомленням ЗМІ, підозрюється правоохоронними органами США і Великої Британії у відмиванні мільярдів доларів «російської мафії». І принагідно у запиті вказано, що «2 квітня 1997 року помічник Президента Волков за власним підписом направив факсом у бельгійський «Kredietbank» банківське доручення перерахувати саме в цей банк залишки своїх валютних коштів на суму $2 млн. 530 тис., які знаходилися на валютних рахунках його офшорних фірм».
У своєму листі від 8 вересня 1999 року Генпрокурор повідомляє депутатам, що порушено кримінальну справу за фактами відкриття і використання рахунків за кордоном та інших зловживань деяких народних депутатів і посадових осіб. І теперішній депутатський запит вимагає перевірити у межах відкритих Генпрокурором справ матеріали про валютні рахунки Пінчука, законність передачі йому в управління пакетів акцій найбільших підприємств, що є державною власністю, і за результатами перевірки «ухвалити передбачені законом рішення, давши правову оцінку діям винних осіб, незалежно від їхніх посад та особистих стосунків із Президентом України Л.Кучмою».
Необхідно додати, що в кулуарах з'ясувалося: питання про «справу Пінчука» виявилося для депутатів деякою несподіванкою, оскільки йдеться вже про «якнайближчу людину Президента» внаслідок родинних зв'язків. Деякі кулуарні інформатори висловлюють вельми цікаву версію: мовляв, треба пошукати у цій справі «тінь Олександра Волкова», оскільки всім відома жорстока підкилимова боротьба Волкова, довіреної (у всіх смислах) особи Кучми, і «рідного» президентській сім'ї Пінчука. Якщо вірити чуткам про те, що позиції Волкова дуже похитнулися в зв'язку з обнародуваними «кримінальними хвостами», що ніби-то тягнуться за ним, то зустрічний рух з метою виявлення аналогічних «атавізмів» у Пінчука неначе вирівнює шанси обох у безупинній битві за «вплив на Тата». Не будемо нехтувати ймовірністю того, що члени великої і малої президентської сім'ї з радістю втопили б один одного у ложці води, підкидаючи спільним противникам потрібну інформацію. Проте вважатимемо цю версію дуже сміливою та абсолютно неприйнятною для авторів запиту.
