Зараз багато говориться про те, що наші діти перестали
читати. Найпарадоксальніше в цій ситуації, що практично незалежно від соціального
та освітнього рівня в більшості сімей ранній розвиток дитини так чи інакше
пов’язаний із книжкою. І що-що, а відрізнити Курочку Рябу від Колобка зможе
найпересічніший триліток. Не кажучи вже про усвідомлено вирощених вундеркіндів.
Та й школа для нинішніх першокласників починається не з першої літери в
«Букварі», а зі здачі попередніх екзаменів, у тому числі й на техніку читання.
Так коли ж малюк, який зворушливо «тицяє в книжку пальчиком»,
міняє її на пульт телевізора та комп’ютерну мишку? І в чому причина такого
стрімкого неформального зречення старих істин на користь нових технологій?
Мабуть, у цьому можна було б побачити не лише «бунт поколінь», але й прикмету
нового, динамічного мислення. Однак психологи б’ють на сполох: підлітки
катастрофічно швидко відучуються узагальнювати інформацію, самостійно робити
етичні висновки, чому завжди вчила книжка, зв’язний авторський текст.
Продовження теми на сторінці "Пошта Дня"
