Учора й сьогодні в школах України лунають «останні дзвоники». У цьому році закінчують одинадцяті класи близько п’ятисот тисяч чоловік, дев’яті — понад сімсот тисяч. Випускники починають готуватися до державної атестації, а для всіх інших школярів канікули почнуться після шкільної практики, яка для найстарших триватиме до середини червня. Вони будуть займатися ремонтом класів, їздити на екскурсії і виконувати найрізноманітнішу роботу, яку їм зможуть організувати їхні вчителі.
У п’ятницю кореспонденти «Дня» побували на Святі останнього дзвоника в київській школі №211. Школа спеціалізується на поглибленому вивченні англійської мови і від бажаючих стати її учнями немає, як говорять, відбою. Що ж може зробити сучасна школа для дітей, щоб початок їхнього дорослого життя став успішним? Кореспондент «Дня» запитав, що думають про це випускники та їхні батьки.
Григорій Потебня, заступник директора з наукової роботи Інституту проблем онкології, бачить заслугу школи в тому, що його дочка Олена набула впевненості у своїх силах. Беручи участь у багатьох конкурсах та олімпіадах, дівчинка стала більш товариською і активною. У міському конкурсі на краще знання ділової англійської мови, проведеному університетом штату Вісконсин, вона зайняла 3 місце і була зарахована в американо-український вуз без вступних іспитів.
Юлія Храновська, митний брокер, вважає найціннішим надбанням дочки Ольги вміння спілкуватися, жити і працювати в колективі. Шкільний фольклорно-етнографічний ансамбль, учасницею якого була Оля, в Англії зайняв четверте місце серед професійних колективів. Поїздка розширила кругозір дітей і дала їм можливість поспілкуватися з людьми в іншій країні.
Бабуся і дідусь Ганни Литвиненко — Галина Федорівна та Валерій Григорович — дуже вдячні школі за виховання їхньої внучки. Гроші на квіти і випускний вечір дівчинка практично заробила самостійно, час від часу підшукуючи для себе підробітки, вона старається добре вчитися і мріє стати вчителькою. До речі, дві її рідні тітки зараз викладають у київських школах.
Батьки ж першокласників головне завдання школи поки бачать у тому, щоб вона давала їхнім дітям гарні і глибокі знання. Хоч мамі першокласника Антона Оксані Роговій, бухгалтеру за професією, хотілося б також, щоб школа прищепила її дитині ще й певні моральні цінності, не вбила бажання вчитися. Не страшно, вважає Оксана, якщо у школі її дитина щось не довчить або чогось не дізнається: відчуваючи потребу в знаннях, він зможе згодом і самостійно заповнити прогалини. Для мами Антошки головне, щоб син виріс порядною людиною, приємним і цікавим іншим людям.
З урахуванням того, що сьогодні обговорюються і затверджуються нові стандарти шкільної освіти, «День» поцікавився думками випускників про модернізацію української школи. Діти вважають, що треба зменшити кількість предметів, які вивчаються в старших класах, а після дев’ятого класу вивчати предмети тільки за вибором. Вони пропонують ввести в шкільні програми основи економіки і психології. Юля Чаплигіна хоче стати економістом і говорить, що знання «азів» психології допоможе розуміти інших людей і приймати правильне рішення в складних ситуаціях. Таня Грибова пропонує давати учням можливість виправляти оцінки — хоча б у якісь обмежені терміни.
Єлизаветі Алцибеєвій громадська шкільна робота допомогла визначитися з її майбутньою професією. Вона буде вступати до Академії кіно і телебачення на факультет телережисури, а в школі Ліза з великим задоволенням випускала класну стіннівку. Вона мріє в майбутньому створити свою телепередачу для школярів. Адже дітям сьогодні так не вистачає цікавої інформації.
Директор школи №211 Віктор Вакуленко працює педагогом чотири десятки років і випускає в цьому році своїх учнів у самостійне життя в 27-й раз. Він зазначив, що сьогодні роль школи в становленні особистості дитини дещо змінюється. За його словами, школа вже відходить від примітивізму колишніх часів, вчителі намагаються так розставляти акценти, щоб діти отримували якомога більше саме тих навичок, які користуються попитом на ринку праці.
