Уже ввечері в суботу НАСА офіційно оголосила про загибель усіх астронавтів. Трохи пізніше було оголошено про виявлення частин тіл, які ймовірно належать членам екіпажу «Колумбії». Уламки шаттла знаходять у зоні радіусом до 190 км. Для розслідування причин аварії створено три незалежні комісії.
«Колумбія» була своєрідним символом американської космонавтики. Це перший човник, що побував на орбіті. Його будівництво розпочалося ще в 1975 році, а перший його запуск відбувся в 20-у річницю першого польоту людини в космос, 12 квітня 1981 року. Відтоді шаттл неодноразово модернізували, а 2001 року навіть мали намір списувати.
Нинішній політ був для «Колумбії» 28-м за рахунком. Його програму було повністю присвячено науковим експериментам, у ній не передбачалися ні стиковка з Міжнародною космічною станцією, ні виходи у відкритий космос — і, відповідно, огляд корпусу ззовні, ні ремонт космічного телескопа «Хаббл». Керівник НАСА Шон О’Кіф вважає, що для з’ясування причин трагедії знадобляться «дні, тижні, місяці», повідомляє space.com. Проте кілька версій є уже сьогодні. Ще при старті шматок обшивки паливного бака ударив по лівому крилу, внаслідок чого могло бути пошкоджене термотривке покриття корабля. Про цю проблему було відомо, але в НАСА не вважали її критичною, оскільки подібне траплялося і раніше. Проте версія відриву однієї із жароміцних плиток при вході в атмосферу й подальшого руйнування всього термопокриття вважається однією з основних. Нарівні з цим розглядають версії входу в атмосферу під неправильним кутом, утомного руйнування конструкції, виходу з ладу однієї з життєво важливих систем. Особливості посадки шаттлів такі, що ані другий захід на посадку, ані будь-яке маневрування неможливі. Деякі експерти, як повідомляє cosmoworld.ru, навіть порівнюють шаттл, що приземляється, з цеглиною або праскою: «Якщо корабель зійшов з орбіти, у нього вже немає можливості повернутися назад». При посадці корпус зазнає впливу високих температур, до 2000 градусів за Цельсієм і вище, а також величезних фізичних навантажень. А при виникненні серйозної нештатної ситуації при посадці врятуватися астронавтам практично неможливо. Колишній фахівець НАСА з передпольотного обслуговування з 36-річним стажем Дон Нельсон звинуватив у загибелі човника керівництво НАСА, яке, на його думку, не приділяло належної уваги питанням безпеки польотів, оскільки впродовж останніх років кількість технічних проблем із шаттлами значно зросла, повідомляє «Вашингтон пост». Версія теракту виключається, оскільки човник рухався на величезній висоті з величезною швидкістю, а пронести на борт який-небудь вибуховий пристрій вважається неможливим.
До речі, саме на цьому човнику літав у космос перший український астронавт Леонід Каденюк. Тоді до складу екіпажу входила й Калпана Чаула, перша індійська жінка-астронавт, для якої нинішній політ став останнім. На борту перебував і перший ізраїльський астронавт Ілан Рамон, до речі, полковник ВПС Ізраїлю, учасник арабо-ізраїльської Шестиденної війни 1973 року і нальоту ізраїльських ВПС на іракський ядерний реактор у 1981 році.
Президент Буш виступив із коротким зверненням до нації, у якому віддав належне героїзму астронавтів. У зв’язку із загибеллю шаттла «Колумбія» Буш розпорядився приспустити державні прапори на всіх американських державних установах як на території країни, так і за кордоном. Буш підкреслив, що космічну програму США не згортатимуть. «Наша подорож у космос продовжиться», — сказав американський президент.
Для Ізраїлю й Індії загибель «Колумбії» стала національною трагедією. В Ізраїлі оголошено траур. Президент України Леонід Кучма висловив співчуття народам США та Ізраїлю в зв’язку із загибеллю астронавтів «Колумбії», повідомляє Інтерфакс- Україна. Співчуття американському й ізраїльському народам прислав також президент Росії Володимир Путін, британський прем’єр Тоні Блер, президент Франції Жак Ширак, прем’єр- міністр Японії Дзюн’їтіро Коїдзумі, голова КНР Цзян Цземінь, повідомляє РІА «Новости». Генсек ООН Кофі Аннан заявив, що трагедія стосується всього людства, оскільки «дослідження космосу не знає національних кордонів». Папа Римський Іван Павло II молився за астронавтів під час служби. Своє співчуття сім’ям загиблих американських та ізраїльських астронавтів висловили голова Палестинської автономії Ясир Арафат і керівництво Куби.
Російські космонавти вважають катастрофу особистою втратою. «Космонавти й астронавти — одна велика сім’я, я сам і всі мої колеги відчувають цю трагедію як персональну втрату», — заявив Юрій Усачов, командир експедиції відвідування МКС.
Хоч якими були б причини катастрофи, проте вже й зараз ясно, що всі наявнi сьогодні космічні програми зазнають серйозних змін. Насамперед це стосується Міжнародної космічної станції (МКС). Не є таємницею, що основні роботи з обслуговування функціонування станції виконували саме американські шаттли. А тепер човники щонайменше рік будуть «на приколі». Фахівці Росавіакосмосу вважають, що Росія не зможе найближчим часом компенсувати це польотами російських кораблів, навіть якщо рівень фінансування порівняється з НАСА, повідомляє cosmoworld.ru.
Швидше за все, програма будівництва МКС загальмується, а саму станцію на певний час законсервують. А песимісти побоюються, що МКС узагалі доведеться затопити, як це свого часу зробили зі станцією «Мир». Проте про згортання американської програми, очевидно, не йдеться. Однак те, що вона зазнає змін, безперечно. Шаттл замість «Колумбії», як заявили представники НАСА, не будуватимуть, тоді як нове покоління космічних кораблів з’явиться не раніше, ніж через 10—15 років.
КОМЕНТАРІ
Леонід КАДЕНЮК, перший космонавт незалежної України. 1997 року перебував у складі 24-ї місії човника «Колумбія», який і зазнав катастрофу минулого тижня. Агентству Iнтерфакс-Україна він повідомив, що збирається відправитися у США на церемонію прощання iз загиблими американськими й ізраїльськими астронавтами.
— Що, на вашу думку, могло стати причиною катастрофи?
— Я би пов’язав її із фізикою, особливостями спуску корабля з орбіти. Корабель набирає дуже високу швидкість, через що сильно нагрівається. Завдання екіпажу космічного корабля — загальмувати ту швидкість, яка є на орбіті. Йдеться про першу космічну швидкість, що дорівнює восьми кілометрам за секунду. Вага шаттла — близько восьми тонн, надзвичайно велика кінетична енергія. Через ці чинники корабель під час спуску нагрівається до 2000 градусів, а то й більше. Нагрівання відбувається, звичайно, не по всьому корпусу, а більше на днищі корабля, нижній частині, оскільки шаттл пробиває атмосферу і входить в неї плазом. Щоб витримати високу температуру, корабель обклеюється спеціальною термозахисною плиткою, аби вона й «брала на себе» температурний вплив. Розміри плитки складають приблизно 15 на 15 сантиметрів, корабель суцільно обклеюється нею. Якщо плитка відлітає під час спуску, то як наслідок може статися прогоряння конструкції корабля, розгерметизація і проникнення полум’я, яке окутує корабель під час спуску. Це у свою чергу може призвести до вибуху, який, згідно з повідомленнями, і стався на шаттлі «Колумбія». На мій погляд, причиною останньої трагедії стало порушення термозахисних плиток. Але чому саме вони зруйнувалися, припущення можуть бути найрізноманітніші. Існують версії, що під час старту відірвалася частина конструкції ракетоносія і вдарила його по лівій консолі крила. Можливо, внаслідок цього удару і відлетіло декілька плиток. Це основна версія, хоча, зрозуміло, можуть бути й інші.
— Це не пов’язано із віком корабля?
— Ні, подібне виключено. Шаттл розрахований на сто польотів, а це був лише 28-й. Тому про старість казати недоцільно. Хоча і це могло відіграти певну роль. Найперший корабель із серії «спейс-шаттлів» стартував у космос ще 12 квітня 1981 року. Із того часу корабель здійснив 28 польотів.
— Трагедії можна було уникнути?
— Важко сказати. Для уникнення катастрофи потрібно вживати упереджувальні заходи, слід робити все, аби вони не траплялися. Космічні кораблі перед польотом дуже ретельно перевіряються, космонавти проходять підготовку, робиться все необхідне, щоб катастрофи не сталося, здійснюється підготовка всіх бортових систем. Але врахувати всі непередбачувані обставини неможливо. Вони, звісно, бувають і їх не завжди врахуєш. Це нерідко й призводить до якихось відмов чи, на жаль, аварій.
— Деякі американські політики заявили, що катастрофа шаттла рано чи пізно все одно б сталася через постійне урізання коштів на космічні цілі...
— Не думаю. Сполучені Штати не економлять на безпеці польотів.
— Якими можуть бути наслідки для космонавтики після катастрофи «Колумбії»?
— Вам відомо, що у космонавтиці періодично відбуваються катастрофи, але нічого не зупиняється. Космонавтика не припиняє свого існування, люди продовжують літати в космос. У 1986 році сталася катастрофа такого ж космічного корабля «Челленджер». Було з’ясовано причини і робота продовжилась.
— Подейкують, що трагедія із «Колумбією» похоронить програми з будівництва Міжнародної космічної станції і взагалі припиняться польоти людини в космос...
— Ні, в жодному разі цього не станеться. Усе це домисли. Президент США Джордж Буш заявив, що польоти відбуватимуться. Американські кораблі, дійсно, обслуговують МКС, доставляють туди космонавтів, вантажі. На шаттлах возять великі конструкції для того, щоб добудовувати орбітальну станцію. На російському «Союзі» цього не зробиш, оскільки він бере лише до п’яти тонн ваги. Тому остання катастрофа може призвести не до припинення, а до невеличкого застою.
— Ви згодні з думкою експертів, що нині з’явилися деякі шанси закріпити свої позиції у інших космічних держав — Росії та Китаю?
— Не виключено. Росія, справдi, має дуже великий досвід і в плані орбітальних станцій, і взагалі космічної техніки.
Юрій АЛЕКСЕЄНКО, керівник Центру інформаційних зв’язків державного конструкторського бюро «Південне», Дніпропетровськ:
— Багаторазові космічні кораблі, тим більш пілотовані — не наш профіль. Звичайно, за радянських часів конструкторське бюро «Південне» розробляло розгонний блок для аналога американських шаттлів — «Бурану», оскільки ми завжди займалися ракетоносіями. Однак до самої «пташки» КБ «Південне» не мало жодного відношення — багаторазовий космічний корабель розробляли наші російські колеги. Тому їм простіше судити про те, які наслідки для космонавтики матиме або може мати катастрофа американського шаттла «Колумбія». Наскільки я знаю, ці космічні човники мають великий вантажний відсік, і тому багато вантажів для міжнародної космічної станції «Альфа» здатні доставляти тільки вони, а одноразові ракетоносії виконують своє завдання. Можу лише зазначити, що за радянських часів творці «Бурану» блискуче впоралися зі своєю роботою. Космічний човник посадили на Байконур після польоту в автоматичному режимі, без пілотів. І це було велике досягнення. Однак потім Радянський Союз розпався, фінансування припинилося — на тому все й закінчилося.
Підготували Сергій СОЛОДКИЙ, Вадим РИЖКОВ, «День»
