Учора на засіданні Ради національної безпеки і оборони України було розглянуто питання «Про заходи щодо детінізації позабанківського грошового обігу». Його тематика обумовлена незадовільним функціонуванням грошово-фінансової системи України, що призводить до переміщення грошей у позабанківський тіньовий обіг, сприяє тінізації і криміналізації національної економіки та витоку капіталів за межі України, чим створюються істотні загрози для національної безпеки. Як свідчать матеріали, підготовлені до засідання, ситуація надто серйозна.
За даними НБУ, на початок 2001 року за межами банківської системи знаходилося 52% грошової маси в національній валюті. Ці кошти широко використовуються для розрахунків у тіньовому секторі економіки, перетворившись на постійний інструмент незаконних валютних операцій. Позабанківський обіг грошових коштів суттєво знижує ресурсні можливості вітчизняної банківської системи, позначається на кредитних та інвестиційних пропозиціях. Значні обсяги грошей, що перебувають у позабанківському обігу, є фінансовою базою тінізації та криміналізації економіки України. Іноземна валюта визнається тіньовою економікою як основний засіб обігу, а гривня використовується лише для легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. Варто зауважити, що тіньовий грошовий обіг є сприятливим середовищем для утворення і панування кримінальних капіталів, причому в цьому процесі бере активну участь і легальна банківська система. За деякими даними, обсяг «тіньової» складової фінансово-банківської сфери становить близько 67% її чистого прибутку. За останні 10 років з України вивезено від $20 до $40 млрд., які здебільшого легалізовані в офшорних зонах. Яскравим прикладом цього є діяльність банку «Слов’янський». Вивезені капітали повертаються в Україну у вигляді іноземних інвестицій та кредитів.
Спрямуванню грошових потоків повз реальний сектор національної економіки сприяла і економічно невиважена грошово-кредитна політика. Головним її недоліком експерти вважають те, що впродовж тривалого часу параметри грошової маси узгоджуються не з обсягами ВВП і товарної маси, а з надходженням кредитів і позичок ззовні.
Дуже сумнівною є підтримка стабільності гривні за всяку ціну. Така політика унеможливила використання внутрішніх резервів, спровокувала появу феномену так званої «боргової економіки».
Залишаються невиконаними програмні положення послання Президента України до Верхової Ради від 19 листопада 1998 р. щодо суттєвого підвищення рівня монетизації, насичення економіки платіжними інструментами і кредитними ресурсами. Це не дозволяє здійснити трансформацію грошово- кредитної сфери в інтересах вітчизняного товаровиробника.
Поповнюють тіньовий позабанківський грошовий обіг також і неповернені кредити. За даними НБУ, на початок року заборгованість за ними становила 2,52 млрд. грн. (15,8% у загальному обсязі кредитів, наданих суб’єктам господарської діяльності та населенню). Значного поширення набули банківські операції з переводу безготівкових коштів у невраховану готівку. Подібні операції є суттєвою статтею неконтрольованого прибутку більшості комерційних банків, а з кінця 1996 р. вони набули лавиноподібного характеру.
У зв’язку з цим привертає увагу невиконання Указу Президента України «Про комплексні заходи щодо оздоровлення банківської системи на 1999-2000 роки». Відзначено також неналежне виконання Указу «Про основні напрями політики щодо грошових доходів населення України».
У ключових галузях економіки України, за висновками РНБО, сформувалася мережа посередницьких фірм, які обслуговують великі, переважно державні, підприємства, що виробляють ліквідну продукцію. Ці структури стали «пуповиною» між вмираючою легальною і процвітаючою нелегальною економікою, і саме вони повернули грошові потоки у позабанківський обіг, в тому числі шляхом тінізації експортно-імпортних операцій. За даними НБУ, тільки за останні три роки фактичне неповернення в Україну валютних коштів від здійснених експортно-імпортних операцій досягло 7,5 млрд. грн.
Отже, за висновком РНБО, існуючі проблеми у цій сфері свідчать про недостатню роботу виконавчої влади щодо створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності, а також про відсутність протидії тінізації та криміналізації грошового обігу.
Однією з головних проблем є податковий тиск на доходи працюючого населення. Через це підприємці та робітники вимушені приховувати дійсні розміри заробітної плати, виводити її в «тінь». У результаті левову частину доходів працівників, зайнятих у небюджетній сфері, складає так званий «чорний нал».
На засіданні РНБО розроблено комплекс заходів правового, організаційного та економічного характеру, спрямованих на усунення недоліків в управлінні фінансовою сферою, забезпечення ефективної протидії тінізації грошового обігу і «роботи» грошової системи на потреби економічного зростання України. Підсумки засідання будуть реалізовані відповідним указом Президента.
Передбачені заходи мають зламати ситуацію, за якої «офіційна» фінансова система перетворилася на придаток тіньової. Без цього ані бюджетники, ані пенсіонери навряд чи можуть розраховувати на передбачуване майбутнє.
