Жителі зони радіаційного забруднення вже давно звикли називати себе піддослідними кроликами. Інколи спокійно, а інколи з гіркотою, вони стверджують, що вченим просто приносить задоволення вишукувати у них які- небудь захворювання, а потім вибудовувати на їх основі цілі наукові теорії. Безумовно, обидві сторони зрозуміти можна, але звинуватити у необ’єктивності медиків і радіологів навіть при бажанні не вдається. Нещодавно, наприклад, було доведено, що діти, які отримали опромінювання, перебуваючи в утробі матері, демонструють занижені коефіцієнти невербального інтелекту. А народжені у 1986— 1988 роках є найбільш потерпілою групою з порушенням інтелектуального розвитку. Інші вчені висувають гіпотези не менш «оптимістичні». Грунтуючись на дослідах з тваринами, вони стверджують, що практично половина дівчат — ровесниць аварії мають реальні передумови до безпліддя.
І ось ще один сумний висновок, хоч принципово новим його назвати не можна. Йдеться про взаємозв’язок дози радіаційного опромінювання з патологіями щитовидної залози і психічним станом дітей і підлітків. Учора українськими та американськими вченими було оприлюднено точні цифри після отримання результатів скринінгу, ініційованого Агентством США з міжнародного розвитку і консорціумом американських партнерських організацій.
У 1998 році ці організації оголосили про старт Програми допомоги дітям, потерпілим унаслідок аварії на ЧАЕС. З цього часу в п’яти областях України (Київській, Рівненській, Черкаській, Житомирській і Волинській) було засновано п’ять оздоровчих центрів, кожен з яких виконував функції координуючого органу з масового обстеження дітей і підлітків. При центрах працювали мобільні бригади, що включають у себе фахівців з ультразвукового дослідження, ендокринологів і психологів. Медогляд пройшли 116 тисяч осіб, які народилися у період з 1980 по 1988 рік. До речі, медики і психологи робили особливий акцент на датах народження, оскільки раніше вважалося, що до групи ризику належать лише ровесники катастрофи і ті, хто народився невдовзі після неї.
Отже, невтішні результати. Практично у двох тисяч підлітків лікарі виявили різні патології щитовидної залози, що стосуються в основному так званих вузлових новоутворень. Хоч 70% з них і були менше як 10 міліметрів, професор Томас Фолей, який презентував результати, вважає, що у цьому випадку варто прислухатися до вчених, котрі стверджують, що навіть такі маленькі вузли згодом можуть перетворитися на злоякісні новоутворення. Крім цього, професор під час дослідження дійшов висновку, що до патології внаслідок радіаційного опромінювання схильні всі тканини, які містять у собі йод. Тобто щитовидна, молочна, слинна і шлункова залози, що говорить про те, що у жінок, які живуть на «брудних» територіях (рівною мірою як і у дівчат, котрі народилися незадовго до аварії і після неї), дуже велика ймовірність розвитку раку грудей.
Не втішили й результати програми психологічного скринінгу, оприлюднені лікарем Іриною Гришаєвою. Вимірюючи стан дітей за шкалою депресії і потім перевіряючи отримані результати шляхом індивідуального інтерв’ювання, психологи виявили у 30% дітей і підлітків патологічну депресію, причому більшою мірою у дівчат (77%). 354 особи намагалися покінчити життя самогубством, а у 813 систематично з’являються суїцидальні думки. Практично з чвертю досліджуваних довелося провести психологічне консультування прямо на мiсцi, оскільки до цього ніхто ніколи не намагався говорити з ними про їхні проблеми. Щоправда, більшою мірою це стосувалося жителів невеликих населених пунктів: там підлітки відчували страх, що непотрібна інформація про них пошириться серед знайомих.
Цікавим висновком був і взаємозв’язок у дітей соматичного і психологічного — 12% досліджуваних при захворюваннях щитовидної залози мали додатково й патологічну депресію. З останньою, на думку І. Гришаєвої, боротися набагато складніше, оскільки в багатьох містах і населених пунктах просто відсутні психологи і соцпрацівники. В особливо складних випадках проводилася робота у літньому таборі, де фахівці намагалися вивести дітей з кризової ситуації за допомогою життєстверджуючих вправ, як, наприклад, «що зробило щасливим моє життя» або «як я можу приємно вразити свою сім’ю». До речі, про неї. Дослідження виявили, що причиною депресії у дітей і підлітків в основному стають саме сімейні негаразди. У 20% один з членів сім’ї безробітний, у 12% — серйозні матеріальні проблеми, 25% не мають батька, а 15% — матері.
