Учора представники Всеукраїнської Чорнобильської народної партії пікетували будівлi Верховної Ради і Кабміну. За останні кілька днів це вже друга акція ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС і постраждалих унаслідок катастрофи. Виходити «на барикади», за їхніми словами, змушує «протизаконний» проект бюджету на наступний рік, який, по-перше, не забезпечує вирішення проблем соціального захисту (покриває потреби лише на 20%), по-друге, заморожує чорнобильські програми, пільги і компенсації, по-третє, не гасить заборгованості минулих років, що становить 744 млн. гривень і, нарешті, не передбачає індексацію чорнобильських пенсій і виплат. Основний козир протестуючих — рішення Конституційного Суду, який, нагадаємо, у березні цього року визнав незаконним припинення пільг чорнобильцям. В. о. глави партії Микола Ісаєв налаштований вкрай рішуче. Проект «фінансової конституції» він називає античорнобильським. І до того ж попереджає: якщо заклик не буде сприйнято урядом і депутатами зараз, то у найближчому майбутньому на них чекає щоденне споглядання прохаючих і протестуючих чорнобильців. На фото— вид на акцiю з боку будiвлi Кабмiну
Учора Михайла Папієва — міністра праці та соціальної політики в новому уряді, очолюваному Віктором Януковичем, було представлено працівникам міністерства. Водночас було ще раз підтверджено, що головним завданням уряду, а отже, міністерства і його нового керівника є боротьба з бідністю. В той же день відбулась науково-практична конференція, де було презентовано статистичне видання «Вимірювання бідності: розробка індикаторів соціально-економічної захищеності населення України». Дослідження, видане у рамках спільного проекту Держкомстату України, Міжнародної організації праці (МОП) та представництва ООН в Україні.
Як відзначив у бесіді з «Днем» головний статистик департаменту інтеграційної політики МОП Ігор Чернишев, оскільки уряд України поставив своїм завданням боротьбу з бідністю, то він знайомий з глибиною цієї проблеми в країні і має в своєму розпорядженні всі необхідні статистичні дані, що допомагають у прийнятті відповідних рішень. Що ж до необхідних для цього фінансових та матеріальних ресурсів, то, на думку Чернишева, у країні, яка демонструє останнім часом сталий економічний розвиток, їх можна знайти.
Тим часом наслідки вибіркових обстежень, проведених на національному рівні згідно iз названим проектом («Базова захищеність населення України» — 9400 респондентів та «Політика гнучкості на промислових підприємствах» — кожне шосте підприємство, на яких зайнято 1,1 млн. працівників, або 32% працюючих у промисловості), дають багато матеріалів для роздумів і конкретних урядових дій. Так, за словами іншого представника МОП Гая Стендінга, найдивніший наслідок досліджень полягає в тому, що чотири з п’ятьох українців вважають себе бідними і об’єктивно є ними, оскільки стандарти життя в Україні надзвичайно низькі й люди не мають можливості задовольнити свої потреби в охороні здоров’я, житлі, одязі, їжі. Але ще гірше, вважає Г.Стендінг, що більшість людей в країні не вірить у те, що урядові структури можуть подолати проблеми, викликані бідністю. На його думку, фінансові ресурси, що виділяються на боротьбу з бідністю, просто не доходять до людей, які говорять, що зазвичай звертаються по допомогу до рідних і друзів, але не до урядових структур. Посилаючись на результати названих досліджень, представник МОП вказав, що нині в Україні більшість людей не відносить себе до середнього класу (таких 62%; 20% не змогли визначитися, і лише 17,2% вважають себе належними до цієї групи, тоді як бідними себе називають 79% українців).
Новий уряд можуть зацікавити і дані соціологічних досліджень бідності в розрізі регіонів, які останнім часом істотно змінилися. Так, за даними завсектора соціальної безпеки Інституту економіки промисловості НАНУ Олени Новикової, за підсумками обстеження у 2002 році (у порівнянні з 2000 р.) істотно змінився розподіл регіонів за рівнем соціальної захищеності. Харківська область за цим показником піднялася з 17-го на третє місце, Дніпропетровська — з 12-го на восьме, Донецька — з 16-го на шосте, Закарпатська з 22-го на дев’яте, Крим — з 20-го на п’яте, Запорізька — з 19-го на четверте. В той же час значно погіршилася соціальна захищеність у Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій і Чернігівській областях. Саме тут, мабуть, на найближчих виборах влада матиме найбільші проблеми.
Науковець з Інституту економічного прогнозування НАНУ Марія Соколик, що також брала участь у конференції, у розмові з «Днем» підняла тему про відносну бідність. «Якби я мала п’ять тисяч доларів на рік (для американця це рівень бідності), то вважалася б в Україні відносно багатою». На думку М.Соколик, рівень бідності має залежати не тільки від рівня поточних доходів, але і від способу існування та форм бажаної для людини участі в суспільному житті. Оцінка лише за рівнем доходів, вважає науковець, є недостатньо коректною. «Якщо держава дбатиме про те, щоб люди формували певний спосіб життя, вільно брали участь у житті суспільства і надаватиме їм для цього неявні субсидії (наприклад, у задоволенні інтелектуальних потреб), — сказала М.Соколик, — то, скажімо, такі люди, як я, вважатимуть себе задоволеними і підтримуватимуть її політику».
Продовження теми на стор. "День України"
