Україні не потрібен додатковий орган фінансової розвідки, оскільки податкові служби вже працюють у цьому напрямі, — дуже емоційно переконував у понеділок представників регіональних ЗМІ, що з’їхалися до Києва, керівник Державної податкової адміністрації Микола Азаров. «Коли кажуть про необхідність створення фінансової розвідки, я усміхаюся: ми її створили давним-давно», — стверджував голова ДПАУ і пропонував вивчати досвід, який уже має ця служба.
Не можна не пригадати, що рішення про створення в Україні фінансової розвідки було ініційоване Президентом Леонідом Кучмою в ході обговорення питання про антитерористичні та антикорупційні дії на Раді національної безпеки й оборони. Вже тоді податківці намагалися «приватизувати» цей найважливіший напрям діяльності, залишивши його виключно за своїм відомством. Такий підхід підтримки не отримав. І цікаво, що у відповідь ДПАУ вдалася до тактики, яку в народі називають «не миттям, то катанням». М.Азаров невдовзі заявив, що ведеться робота (очевидно, знову-таки в надрах його відомства) із створення Громадського антикорупційного комітету. Метою його діяльності буде розробка методів та засобів громадської протидії виявам корупції, пропаганда нетерпимості до корупційних діянь, повідомляла прес-служба ДПАУ. Ініціатори створення комітету вважають, що громадський контроль може і в цій специфічній сфері підвищити ефективність боротьби з корупцією.
Сперечатися з цим висновком не доводиться. Але підключення «податкової» та іншої близької до неї громадськості до антикорупційної діяльності деякі експерти схильні розглядати як одну із спроб просто втопити невідкладну справу в розмовах про її важливість і зафіксувати статус-кво на користь ДПАУ, яка насправді не бажає підпускати будь-яку іншу громадськість до препарування фінансового пирога.
Словом, простежується певна лінія. Високий державний чиновник і одночасно не менш високий політичний діяч (голова партії, що утворює блок) виступає проти уряду, який вже визначився зi своїм баченням такої служби. Як повідомляв Інтерфакс-Україна з посиланням на віце-прем’єра Василя Рогового, уряд України вже запропонував Верховній Раді створити фінансову розвідку, щоб акумулювати інформацію про підозрілий рух грошових коштів і передавати її слідчим органам.
Звичайно, при цьому не виключені і навіть є корисними різні думки. Як вважає голова Національного банку України Володимир Стельмах, фінансова розвідка повинна бути незалежним органом і функціонувати при Раді національної безпеки й оборони України, а до роботи в ній необхідно залучати представників ДПАУ, Мінфіну, Мінекономіки та інших відомств. Більше того, 15 листопада парламент України прийняв вже у першому читанні законопроект про протидію відмиванню злочинних прибутків, відповідно до якого і намічається створити фінансову розвідку, проти якої (нехай і під зовні пристойним приводом) так наполегливо виступає голова податкового відомства. Законопроект передбачає створення Національного агентства фінансової безпеки (фінансової розвідки), на яке буде покладено функції контролю за фінансовими операціями. Директора цього агентства призначатиме на посаду і звільнятиме з неї Президент країни за представленням прем’єр-міністра за згодою Верховної Ради.
На думку заступника голови парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктора Короля, закон допоможе створити відомство, яке б контролювало фінансові потоки і з великої кількості фінансових операцій виділяло ті, які на юридичній мові можна кваліфікувати як сумнівні. За словами В.Короля, така боротьба ведеться і зараз, але всіма відомствами, а тому розрізнено, що, на його думку, «не приводить до бажаного ефекту». Народний депутат сподівається, що в другому читанні законопроекту будуть внесені доповнення, направлені на те, щоб зробити майбутній орган контролю «максимально незалежним, об’єктивним, здатним виконувати покладені на нього функції».
Отже, сьогодні за створення в своєму складі фінансової розвідки змагаються Кабмін в особі Мінфіну і Держподаткова адміністрація. Обидва держоргани через своїх лідерів втягнуті у виборчу кампанію, і деякі експерти вже тепер висувають версії про те, чиї рахунки стануть насамперед перевірятися «відомчою» фінансовою розвідкою.
Перший заступник секретаря РНБО, голова створеної за вказівкою Президента міжвідомчої комісії з фінансової безпеки Трохим Ковальчук, відповідаючи на питання «Дня» про те, до яких наслідків може призвести відмова нашої держави від створення незалежного національного органу з фінансової безпеки, нагадав, що Україну включено міжнародною організацією FATF до «чорного списку» країн, які реально не протистоять відмиванню кримінальних капіталів. На думку Т.Ковальчука, якщо Україна в зв’язку з внутрішніми розбірками стане зволікати розв’язання питання про створення цього органу, то «нас не зрозуміють і будуть відповідні рішення з боку FATF». В результаті Україна може зіткнутися з більш жорстким ставленням у зовнішній торгівлі, при отриманні кредитів міжнародних фінансових організацій тощо. За його словами, в світі вже використовуються подібні інструменти (фінансова розвідка — Ред. ), але їх успіх забезпечується саме тим, що вони мають міжвідомчий характер і не перебувають під будь-яким впливом. Як сказав Т.Ковальчук, РНБО є визнаною суспільством некорумпованою структурою, і орган, покликаний систематизувати фінансову інформацію, варто було б створити саме при ній. «Оскільки сьогодні всі в світі, в тому числі й Україна, вже зрозуміли, що тіньові фінанси дуже дорого коштують, ми повинні діяти в цьому напрямі цивілізовано, — підкреслив заступник голови РНБО і додав: — Я не думаю, що Україні буде дозволено скептично ставитися до процесів, які йдуть в усьому світі».
