Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Демократ мимоволі

Як повернути столицю до нормального життя
9 грудня, 2006 - 00:00
«НАШ МЕР» / ФОТО ОЛЕГА ФЕДАНЮКА

Підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, як і очікувалося, наробило в Києві багато галасу. Переляк, масові протести, субсидійна лихоманка... І, як апофеоз — Київрада остаточно розділилася на два протиборчі табори, причому протиборчі не лише в політичному та ідеологічному сенсі, але й у фізичному... Після бійки в четвер (про що «День» писав у минулому номері) вже мало хто з киян вірить, що депутатів цікавлять проблеми міста — все частіше в ЗМІ і в простих розмовах прослизає зневажливе, насмішкувате ставлення до Київради. Однак ще не згасла надія на те, що нові тарифи все ж скасують. За це виступають кияни, незалежні експерти і навіть Президент. Так, учора він порекомендував київському міському голові Леоніду Черновецькому перерахувати тарифи ще раз, посилаючись на експертні думки. Як розвиватиметься ситуація далі, як повернути Київраду до нормальної, необхідної для міста роботи, «День» запитав у безпосередніх учасників конфлікту і незалежних експертів. Адже ситуація з тарифами стала, власне, каталізатором неблагополуччя в органах міської влади.

Віктор НЕБОЖЕНКО , політолог:

— З політичного погляду, це — структурно-функціональний конфлікт, пов’язаний із таким же конфліктом на рівні країни. Зіткнулися дві легітимні влади — міського голову обрали кияни, і депутатів обрали кияни. Конфлікт неминучий, вірніше, його можна було б уникнути чи при високому рівні політичної культури, про що нам говорити не випадає, чи у випадкові, якби законодавчу і виконавчу владу вдалося зосередити в одних руках. Фактично ж йдеться про дуже серйозні речі. Для БЮТу і «Нашої України» боротьба з мером — це доказ їхнього політичного впливу. Вийде в Київраді — вийде і у Верховній Раді, так що Черновецький у цьому випадкові виступає чимось на зразок спаринг-партнера. Це розуміють і Черновецький, і Партія регіонів, для якої дуже важливо «взяти» Київ, хоча вона й робить це з відразою. Міський голова у нас, дійсно, своєрідний — і добре, що він зазнає такої лютої критики з боку політичних опонентів і громадськості. Це не дасть йому забронзовіти, що трапилося з попереднім міським головою. Він, так би мовити, демократ мимоволі. І слава Богу!

Олесь ДОВГИЙ , заступник міського голови — секретар Київради:

— Те, що пропонує деструктивна опозиція, — це повний тарифний хаос в столиці. При цьому «опозиціонери» ставлять питання абсолютно деструктивно: або Київрада погоджується з їхніми вимогами, або вони продовжують блокувати засідання сесії. Але ж це — абсолютний нонсенс, бо у грудні необхідно приймати міський бюджет. Кияни, я переконаний, вже зрозуміли, що для значної частини з них дякуючи унікальній системі субсидій, запропонованій командою Леоніда Черновецького, тарифи на комунальні послуги зменшаться. Заможні ж люди, такі, як Андрієвський, Бродський, будуть платити більше. А, судячи з їхніх дій та заяв, платити вони не хочуть. От і влаштовують усілякі провокації в сесійній залі. Попри це, я впевнений, конструктивна більшість Київради, яка об’єдналася заради поліпшення добробуту киян, скаже своє вагоме слово, і Київ увійде в новий рік з новим соціально-орієнтованим бюджетом.

Денис ЗАЦАРІН , політолог:

— Колись це повинно було трапитися, адже у міськради є приклад, гідний наслідування — Верховна Рада. І багато хто з депутатів міськради мають досвід парламентських баталій. Не говоритиму, що це нецивілізований спосіб відстоювання інтересів (киян чи особистих) — зрештою, бійки відбуваються і в європейських парламентах. Краще сприймати це як певний маячок: вирішуються серйозні питання. Щодо предмета суперечки. Боротьба за зневажені інтереси народу — це класика політики з часів античної демократії. І якщо мер сам віддав цю зброю в руки опозиції, кого ж йому в цьому звинувачувати? Незважаючи на популярну фразу: «Політика після виборів закінчується і починається робота», — хочеться зазначити: політика не закінчується. І якщо інтереси народу не захищає влада, їх захистить опозиція. Нехай навіть спекулятивно, як зазначають колеги. Зростають доходи — зростають тарифи, це нормально. Але кавалерійські атаки користі не принесуть. Гасла на зразок «відняти й поділити» популярні лише серед тих, у кого нічого віднімати. У Києві ж, непомітно для багатьох, виникнув середній клас. Продрозкладка 20-х років минулого сторіччя показала, що середній клас може бути серйозним супротивником.

Вадим СКРИПНИК , координатор ініціативної групи «Здорова Альтернатива»:

— Що стосується виходу з ситуації з підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги, то її можуть вирішити лише самі кияни. Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Жодна політична сила на сьогодні не має авторитету консолідуючої сили для того, щоб закликати й повести за собою маси. Відображення реального рівня довіри до політичних сил ми змогли побачити шостого грудня під час акції протесту перед будинком Київської міськради. Кількість протестуючих була недостатньою, щоб відчути хвилю загального гніву киян. А тільки по-справжньому масові акції протесту мешканців Києва можуть примусити владу піти на поступки. Такі акції можливі лише після отримання киянами квитанцій про оплату. Зараз більшість городян зайняли вичікувальну позицію. А поки що опозиційні сили борються не так за інтереси людей, як за галочку в переліку досягнень за інтереси народу, мерія зволікатиме, щоб отримати з киян оплату за новими тарифами хоч би за пару місяців. Йдеться ж про мільярди гривень. І ось тоді, коли киян примусять платити за новими тарифами, лише тоді, внаслідок істинно масового тиску киян, міська влада піде на поступки. Поступившись, тарифи все одно не буде знижено нею до колишньої позначки. У результаті, опозиція говоритиме про перемогу, міська влада про крок назустріч волевиявленню городян, а в ролі «дійної корови», яка живить і тих, і інших, як завжди залишаться прості люди. Об’єднати же людей для кардинального розв’язання багатьох і багатьох проблем їхньої життєдіяльності зможуть лише нові лідери громадської думки — нові за світоглядом і за їхнім ставленням до життя і до людей.

Сергій МЕЛЬНИК , депутат Київради, фракція БЮТ:

— Протягом кількох найближчих сесій стане зрозуміло — зможе працювати ця Київрада, чи ні. Задля того, щоб робота Київради нормалізувалася, необхідно просто дотримуватися норм законодавства та регламенту. Сьогодні ж ми спостерігаємо грубе порушення регламенту: в зал засідань допускають охоронців з депутатськими значками, які наносять тілесні ушкодження депутатам; проекти рішень надаються в день проведення пленарного засідання, хоча вони готуються і обговорюються завчасно; не ставляться на голосування обговорені проекти... Це все може привести до монополізації влади в місті, з усіма її наслідками. За прикладом не треба далеко ходити — ситуація з підвищенням тарифів на комунальні послуги — більшість голосує «за» свій проект, а проект опозиції про скасування нових тарифів на голосування не ставиться. Хоча, між іншим, ніхто не йшов на вибори з гаслом «За підвищення тарифів!». І не потрібно прикриватися субсидіями, субсидії повинні надаватися незалежно від розміру тарифів.

Вікторія ГЕРАСИМЧУК, «День»
Газета: