В Україні є достатньо досліджень настроїв та тенденцій, які домінують в сучасному молодіжному суспільстві. Загалом думки молоді з будь-яких приводів — це завжди оригінально і свіжо, це завжди викликає інтерес, адже саме від позицій підростаючого покоління, від вибору ними цінностей, за великим рахунком, залежить майбутнє держави. Найкращий спосіб дізнатися про думки і настрої молодого покоління — запитати в абітурієнтів, як це декілька років поспіль роблять в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Традиційно й цього року молоді люди, які хочуть бути студентами Могиляки, пишуть есе, у яких викладають своє бачення суспільно-політичних процесів, які відбуваються в Україні, діляться думками про майбутнє країни та наше місце в світі, а ще роздумують про роль помаранчевої революції в нашій історії.
«Щороку, коли наші абітурієнти здають документи, ми просимо їх відповісти на запитання... Це важливо, ми хочемо побачити як вони можуть сформулювати свою думку, які в них є ціннісні пріоритети. Також тут є елементи соціологічного дослідження — ми хочемо дещо дізнатись про своїх абітурієнтів у соціологічному плані. Також ми хочемо знати яким чином з роками змінюється контингент студентів, як розвиваються їхні цінності, що для них в житті важливо, що — менш важливо. Ми хочемо знати хто до нас кожного року вступає. В нас є спеціальний науковий центр, який очолює В’ячеслав Брюховецький, в якому вся ця інформація опрацьовується науково», — розповів «Дню» президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій КВІТ.
Разом з тим інформацією про уявлення сучасної української молоді про демократію та громадянське суспільство може поділитися Інститут соціальної та політичної психології АПН України, який торік досліджував цю тему. Детальніше про результати і висновки, які можна робити на їх основі, «Дню» розповіла кандидат психологічних наук, завідувачка лабораторії психології політичної участі Інституту соціальної та політичної психології АПН України Лариса КИЯШКО.
— Ларисо Олександрівно, ставлення молоді до демократії, їхнє бачення розвитку демократичних процесів — це та основа, на якій будуватиметься майбутнє України. Чи не здається вам що сучасна молодь — більше знає про свої права і свободи? Що для них є демократією?
— Ми проводили дослідження 2009 році серед студентської молоді, старшокласників та учнів технікумів. Також брали участь лідери молодіжних організацій. Основний висновок такий: поняття демократії в молоді пов’язується з такими категоріями як права, свобода, але не пов’язується з відповідальністю, з почуттям обов’язку. Тобто, демократія розуміється як свобода і права без включення поняття відповідальності. Важко сказати в чому причина, що молодь має саме таке сприйняття демократії. Ми є вважаємо, що все це має ідеологічні параметри: у свій час серед дітей і молоді проводилася просвітницька робота, а зараз молодь наша від цього відійшла. І саме поняття демократії ніде не розшифровується.
— Ви маєте на увазі, що в радянські часи ідеологічну роботу виконувала піонерія і комсомол?
— Раніше дійсно була цілеспрямована ідеологічна робота, а тепер вона відсутня. І ми так вважаємо, і не тільки ми: з нашою лабораторією, яка займається цими дослідженнями, такими ж займається лабораторія соціалізації підлітків і молоді нашого інституту. Її фахівці кілька років розробляли тему політичної просвіти серед молоді — і книги видані, і програми. Але, на жаль, це мало впроваджується.
— Які ще результати дослідження ви б назвали цікавими?
— Окрім того, що ми досліджували представленість у свідомості молоді уявлень про демократію та громадянське суспільство, ми також досліджували такі психологічні параметри як конфліктні зони. Конфліктна зона — це розрив між доступністю і бажаністю якихось явищ. За нашими дослідженнями, конфліктні зони — це коли якесь явище є для певної людини недоступним. Згідно з отриманими даними, конфліктними зонами нашого молодого покоління є матеріальна забезпеченість, процвітання країни та щирість політиків. Є ще інертні зони — коли ставлення є зворотнім: певні явища є доступними, але не цінними. Тобто, в інертних зонах української молоді знаходяться ті цінності, про які ми говорили: цінністю не є відповідальність, почуття обов’язку. Виходячи з цих конфліктних та інертних зон у свідомості молоді, ми бачимо результати, які відображаються в поведінці.
— Ви маєте на увазі, що на першому місці серед цінностей молоді є цінності матеріальні? Наприклад, що під час різних політичних «шоу» з прапорами будь-якого кольору стоять саме студенти, яким заплатили, і що час передвиборчих баталій і конфліктів дає студентам можливість заробити, не думаючи кому і чому вони таким чином прислуговують?
— Все, що потрібно нашій молоді, то це налагодити політичну просвіту. Ми досліджували мотивацію політичної участі молоді в різних політичних заходах. Згідно з отриманими даними виходить так, що в основному серед студентської молоді весь цей інтерес підтримується матеріальними стимулами, а ніяк не розумінням того, що це громадянський обов’язок, що це параметр який характеризує демократію. В основному наші студенти орієнтуються на те, що участь у політичних процесах буде підкріплятися чимось матеріальним. І якщо вести цілеспрямовану виховну роботу по формуванню навиків, по формуванню світогляду і моралі, то, можливо, ситуація би змінювалася.
— До того ж, за даними Інституту демократичних ініціатив, близько 40% української молоді не проти б виїхати за кордон... Це — також результат відсутності ідеологічної роботи?
— Причина в тому, що з точки зору нашої молоді, в країнах розвинутої демократії в достатку є те, чого у нас не вистачає. Можливо, з точки зору молоді, процвітання країни, матеріальна забезпеченість там є набагато привабливіші в порівнянні з тим, що є у нас. Також ймовірно, що частина наших молодих людей хочуть переїхати на Захід тому, що з їхньої точки зору, те, що для них є конфліктною зоною, там відсутнє.
— Щоб змінити ситуацію, очевидно, потрібно починати ідеологічну роботу з дитячого садочка?
— Насправді було би не погано починати в дитячому садку, але реально можливо починаючи зі старших класів. Мова — про інтерактивні заняття, класні години, присвячені цим питанням, якісь тренінги. І — робота з молодіжними дитячими організаціями, причому, така, яка передбачає певний психологічний супровід, впровадження розробок науково-дослідних інститутів, таких, наприклад, як наш.
— Чи проявляє інтерес до ваших наукових досліджень та праць на цю тему держава?
— Якщо наші лабораторії існують і їх фінансують, то, очевидно, зацікавленість є. Інше питання, що наші розробки не впроваджуються в практику. Справа в тому, що законодавчі акти, які ще 6—7 років тому передбачали ідею деідеологізації освіти, привели до того, що нині в школах та вишах відсторонюються від цих явищ. Деідеологізація освіти приводить до того, що всі процеси участі молоді в суспільно-політичному житті тепер відбуваються стихійно або під впливом матеріальних стимулів.
