Аналіз зареєстрованих у парламенті останнім часом законопроектів, що вносять зміни до виборчої системи України, показує, що жодна з політичних сил не зацікавлена в докорінних змінах політичної ситуації у країні. Мається на увазі реальне оновлення Верховної Ради України шляхом обмеження часу перебування народного депутата в парламенті не більш двох термінів підряд, введення пропорційної виборчої системи з відкритими списками або взагалі встановлення часткової мажоритарної виборчої системи тощо. Проведене Фондом громадської думки «Україна» опитування показує, що 63% громадян України є прибічниками того, щоб народні депутати обиралися на свою посаду не більше двох термінів, 11,9% виступають проти, а 25,1% складно відповісти. Хоч у парламенті й лежить проект закону, що має намір обмежити перебування народного депутата в парламенті двома термінами підряд, зареєстрований ще 19.02.08 народним депутатом від Блоку Юлії Тимошенко М. Томенком, але ймовірність прийняття його практично нульова. Також малоймовірним є прийняття законопроекту, запропонованого народним депутатом І. Крілем (фракція НУ-НС) від 24.09.08, про внесення змін і доповнень до Закону України «Про вибори народних депутатів», відносно введення пропорційної виборчої системи з відкритими списками кандидатів у депутати.
В основному запропоновані народними депутатами законопроекти передбачають зміни щодо корпоративних інтересів їхніх політичних сил. Так, проект закону М. Катеринчука (фракція НУ-НС) від 30.09.08 передбачає введення двовідсоткового бар’єра для проходження до Верховної Ради партіями і блоками, законопроект С. Терьохіна (фракція БЮТ) від 03.09.08 — десятивідсотковий бар’єр для політичних сил, а проект закону, запропонований А. Портновим (фракція БЮТ) і О. Лавриновичем (фракція ПР) від 15.09.08 взагалі передбачає проведення виборів народних депутатів у два тури. Крім того, є низка законопроектів, що пропонують зміну форми організації самих виборів і поліпшення виборчих процедур, — це проект закону С. Саса і В. Кравчука (фракція БЮТ) від 27.10.08, законопроект О. Лукаш (фракція ПР) від 09.10.08. Останній серед іншого навіть розглядає необов’язкову явку виборців понад 50%.
Враховуючи кризову політичну ситуацію в нашій країні, чи можлива взагалі якісна зміна закону про вибори народних депутатів України?
Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ: політтехнолог, директор PR-групи Polittech:
— Чинний закон про вибори народних депутатів у своїй основній редакції був прийнятий ще 2002 року. Перші вибори за суто пропорційною системою пройшли 2006 року. Звісно, протягом шести років цей закон зазнав низки змін, та за цей час можна було б побачити його найбільш вразливі місця. Безумовно, має бути змінений виборчий фонд партій під час проведення виборів, оскільки політичні сили реально витрачають набагато більше того, що прописано у законодавстві. Тому в інтересах партій і самої держави зробити ринок виборчих послуг прозорішим. Окрім того, зрозуміло, що реальної альтернативи пропорційній виборчій системі наразі немає, бо введення мажоритарки відкине Україну назад, у 90-і роки. Отже, найголовніша зміна, яка повинна бути внесена, — це введення відкритих списків. Це дозволить самому виборцю формувати списки кандидатів у депутати, а партіям визначати більш гідних серед своїх членів.
Мають бути введені зміни щодо декларування своїх прибутків кандидатами в депутати, прозорішою повинна стати інформація відносно громадянства майбутніх народних депутатів. Оскільки не є таємницею те, що серед нинішніх депутатів є не менше 50 осіб, які мають подвійне громадянство. Тут чітка координація правоохоронних органів надзвичайно важлива, тому що часто ці люди є агентами впливу іноземних держав. На найближчих дострокових виборах шанси щодо зміни виборчого законодавства мінімальні. Єдине, що може сприяти цим змінам, — це економічна криза, здатна відвернути кількох великих бізнесменів від політичних партій. Сьогодні партії починають розуміти, що ідеологічно перевірені партійці вигідніші, ніж ті, хто заплатив за своє місце.
