Учора вранці, перед початком зборів акціонерів, небо над «Укрнафтою» було безхмарним у прямому й переносному розумінні. Українські нафтовики добре попрацювали (в чому їм сприяла і цінова кон’юнктура) і отримали можливість виплатити своїм акціонерам, зокрема й державі (яка володіє 50% плюс 1 акція компанії), рекордні для нашої країни дивіденди — більш як 1,3 мільярда гривень. Напередодні, враховуючи й труднощі з наповненням державного бюджету, таке рішення ухвалила наглядова рада компанії. І відповідний пункт порядку денного зборів акціонерів, яким, здавалося б, залишалося тільки проштампувати рішення «спостерігачів», став справжнім хітом, на тлі якого тьмяніло все інше.
Збори майже одностайно схвалили звіти правління, наглядової ради та ревізійної комісії за підсумками 2004 року. А от до рішення про виплату дивідендів справа не дійшла. Спіткнулися об розподіл прибутку. Перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» (цей холдинг отримав в управління державний пакет акцій «Укрнафти») Сергій Перелома запропонував відкласти «розподіл» до наступних зборів, які мають відбутися 20 червня... Звісно, його голос виявився вирішальним, і акціонери, зокрема й держава, залишилися поки без дивідендів.
При цьому мало хто в залі зрозумів, що ж сталося. Пан Перелома навідріз відмовився пояснювати іншим акціонерам свої дії. Єдине, чого від нього добилися акціонери, які нагадали про соціальні зобов’язання держави, то це короткого й дуже схожого на натяк зауваження: «На цих зборах держава прямо не представлена». «Без коментарів», — так сказав Перелома й кореспондентові «Дня». І лише з другого підходу трохи розкрився: «Я тут представляю не себе, а НАК. Коментувати мені не доручали». — А якби ви говорили від себе, то змогли б обгрунтувати це незрозуміле рішення? — «Безумовно». — І воно виглядало б на користь розвитку компанії? — «Звичайно».
Голова правління «Укрнафти» Ігор Палиця також не коментував рішення акціонерів, хоча досить охоче відповідав на інші запитання журналістів. Зокрема, він запевнив, що правління «Укрнафти» чітко виконуватиме всі рішення уряду стосовно стримання цін на нафтопродукти. У той же час, відповідаючи «Дню», він вiдзначив, що відстрочка з виплатою дивідендів не позначиться на фінансовому становищi компанії, яке нинi дуже стійке, і її акції i далi зростатимуть.
Отже, запитання «чому» залишилося без відповіді. Доводиться вдаватися до версій. Перша, найм’якша, полягає в тому, що НАК «Нафтогаз України» та уряд ще не усвідомили, що виплатою небачених в історії країни дивідендів «Укрнафта» підіймає на небачену висоту й курс своїх акцій на фондовому ринку й капіталізацію компанії, що забезпечує їй великі, а головне ринкові ресурси для розвитку. Держателі контрольного пакету побоюються, що, залишившись без такого джерела фінансування, як прибуток, компанія знизить видобуток нафти й газу. Але, схоже, найбільш вірогідна версія полягає в тому, що уряд, який безпосередньо не був присутній на зборах, думає сьогодні не стільки про стабілізацію ринку нафтопродуктів, який нині, схоже, тримається виключно на адмінресурсі й чекає чергового цінового стрибка, скільки про те, щоб контролювати найбільшу в країні нафтовидобувну компанію. Відмовившись від дивідендів, він ніби кидає їй виклик і оголошує війну в дусі такої симпатичної йому реприватизації. Що далі? Безумовно, це рішення ставить під сумнів подальший розвиток компанії, особливо в питанні побудови ВІНК. Також з упевненістю можна передбачити, що як наслідок нафти в країні поменшає, а ціни на неї стануть ще вищими.
Тим часом глава українського уряду Юлія Тимошенко налаштована вельми добросердо. Вона вважає, що ціни на бензин, що реалізовується в Україні, незважаючи на рекордне підвищення Росією вивізного мита на нафту, повинні залишитися незмінними. «Я вважаю, що ціни, які існують сьогодні, будуть збережені», — заявила прем’єр-міністр учора на прес-конференції. При цьому вона зазначила, що зараз Росія, підвищивши ввізне мито, пропонує Україні нафту за цінами вищими, ніж на світових ринках, і пояснила таку ситуацію тим, що Росія стала для України монопольним постачальником нафти, що забезпечує на 77% її потреби. Скоріш за все, уряд збирається й далі пресингувати російських нафтотрейдерів. На думку Тимошенко, встановлені зараз урядом ціни на нафтопродукти дозволяють НПЗ, а також власникам автозаправних станцій працювати рентабельно.
Уже майже традиційно відхилилися від «генеральної лінії» міністри економіки та фінансів. Учора міністр економіки Сергій Терьохін заявив, що уряд більше не хоче стримувати ціни на бензин у коридорі 2,99 за літр. Він повідомив журналістам: «Будемо рухати ціни на нафтопродукти», які зараз встановлені в рамках коридора 2,99 гривні за літр А- 95. За словами Терьохіна, щоб уряд не звинувачували в адміністративному утримуванні цін на бензин, вони прив’яжуть граничну вартість літра бензину до динаміки «Platt’s», тобто до рівня цін на світовому ринку. Міністр повідомив, що такий механізм ціноутворення буде представлений поточного тижня, але він не сказав, з якої дати він почне діяти. Терьохін сказав, що «уряд відпустить ціни, коли створить інтервенційний запас на 90 днів». За словами Терьохіна, на це треба три роки, й уряд «уже почав створювати інтервенційний запас». У свою чергу, Міністр фінансів Віктор Пинзеник сказав, що після підвищення російського мита на вивіз нафти «міністерство економіки в ці ціни — 2,99 за літр А-95 — не вкладеться». Продавці бензину поки мають варіанти обходу урядових рішень: «прирівнюють» вартість дешевих бензинів до 95-го, «накручують» на 98-му. Або просто відмовляються заправляти, посилаючись на «вимогу керівництва» продавати бензин тільки... «по безналу».
