Міністерство промислової політики звернулося до депутатів парламенту, пов’язаних з металургійним комплексом, створити галузеве лобі. Заступник держсекретаря Міністерства Сергій Грищенко, який безпосередньо займається у Кабміні металургією, вважає, що нове об’єднання може стати одним з найвпливовіших у Верховній Раді. «Наше міністерство буде домом, де такі депутати можуть збиратися і обговорювати проекти вирішення проблем галузі», — заявив Грищенко. На його погляд, нинішня розрізненість депутатів-металургів загрожує законодавчими проблемами комбінатам, які вони представляють. Ініціативу міністерства вже підтримав перший віце-прем’єр-міністр Олег Дубина, який до приходу в уряд очолював «Криворіжсталь» і Алчевський металургійний комбінат.
У нинішньому складі Верховної Ради можна нарахувати 18 депутатів, які до приходу в парламент обіймали керівні посади на українських металургійних комбінатах. Вистачає на цілу фракцію. До цього списку варто додати і екс- міністра Василя Гурєєва, який ніколи не приховував, що є представником інтересів металургійного директората. А загалом металургiйний список виглядає так (посади до обрання):
Володимир БОЙКО, генеральний директор ВАТ «ММК ім. Ілліча», Іван БАСТРИГА, генеральний директор ВАТ «ЗАлК», Енвер ЦКІТІШВІЛІ, генеральний директор ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», Микола СОЛОШЕНКО, генеральний директор ВАТ «Новомосковський трубний завод», Володимир ЗУБАНОВ, генеральний директор ВАТ «Силур», Василь ГУРЄЄВ, екс-міністр промислової політики України, Вадим ГУРОВ, начальник мартенівського цеху КГКМК «Кріворіжсталь», Геннадій ГОРЛОВ, перший заступник голови правління ВАТ «Запоріжсталь», Ігор СМІЯНЕНКО, директор з виробництва КГКМК «Криворіжсталь», Сергій МАТВІЄНКОВ, заступник генерального директора ВАТ «ММК ім. Ілліча», Ольга ГІНЗБУРГ, заступник генерального директора ВАТ «Конотопський арматурний завод», Володимир МОВЧАН, голова правління ВАТ «Центральний ГЗК», Микола КОЛЕСНИК, генеральний директор ВАТ «Північний ГЗК», Микола КРАВЧЕНКО, генеральний директор асоціації «Укрвогнетрив», Василь ХАРА, секретар Профспілки металургів м. Донецька, Олександр КОЛОНІАРІ, директор з персоналу ВАТ «Азовсталь», Микола БУДАГЯНЦ, генеральний директор Лутугінського об’єднання з виробництва прокатних валків.
Заступник держсекретаря Мінпромполітики Сергій Грищенко заявляв, що його відомство збирається запросити у формальне лобістське об’єднання 15-16 парламентаріїв. Кого з поданого списку Кабмін не бачить у своєму клубі за інтересами, сказати складно. Серед парламентських металургів 10 осіб пройшли під прапорами «За Єдину Україну», 3 — від КПУ і ще 5 перемогли у мажоритарних округах. Сергій Грищенко заявляє, що уряд не збирається ділити представників галузі за партійною ознакою, і сподівається на співпрацю виключно на професійній основі.
Головною метою нового депутатського об’єднання Кабінет Міністрів бачить розробку і прийняття Національної програми розвитку і реформування підприємств гірничо-металургійного комплексу до 2010 року.
Очікується, що ця програма гарантуватиме довгострокову державну підтримку галузі, зокрема, фінансування технічного переозброєння комбінатів. Забезпечуючи 25% обсягу українського промислового виробництва і близько 40% зовнішніх надходжень на валютний ринок країни, металурги упевнено розраховують домогтися бюджетних субвенцій. Виробничі потужності підприємств, у середньому, зношені на 65%, і без законодавчої підтримки знайти вільні гроші для інвестицій директорам заводів не бачиться можливим. Вони сподіваються на лобі.
Генеральний директор комбінату «Криворіжсталь» Анатолій Сокуренко вважає, що створення галузевого лобі у парламенті, яке б визначало рішення парламенту і уряду відносно галузі, вирішило б багато проблем. Серед них директор виділяє повернення ПДВ експортерам, урегулювання питань, пов’язаних iз проведенням податкового експерименту, а також жорсткий захист інтересів галузі на зовнішніх ринках. Роль Міністерства промислової політики Сокуренко бачить саме в об’єднанні зусиль різних груп в інтересах розвитку виробництва, оскільки функція управління галуззю вже неактуальна — українська металургія на 90% приватизована. Так що загалом ідею створення лобі під кураторством міністерства Сокуренко вважає не тільки вдалою, але й абсолютно логічною. А ось металурги, які стали депутатами, до урядової пропозиції поставилися більш прохолодно. Керівник комбінату ім. Ілліча Володимир Бойко не приховує свого розчарування урядом, тому що він не узгодив iз промисловим директоратом проект Податкового кодексу перед його подачею до парламенту. Але загалом, Бойко дав зрозуміти, що до різних об’єднань ставиться нейтрально. А ось депутат Вадим Гуров, який представляє «Криворіжсталь», однозначно скептично оцінює ідею формалізувати металургійне лобі у якомусь вигляді. За його словами, директорам, які звикли бути першими особами на своїх підприємствах, дуже важко пристосуватися у парламенті, де вони — лише маленька складова величезного політичного механізму. Тому Гуров у найближчій перспективі бачить проблематичним об’єднання депутатів-металургів. Хоч сама необхідність створення галузевого лобі, на його погляд, безперечна.
Вирішення цього питання, очевидно, багато в чому залежатиме від стимулів, які уряд запропонує депутатам для консолідації. Наприклад, таким «пряником» могло б стати винесення на дискусію «клубу» проекту постанови про зміну тарифів на послуги природних монополій. Зокрема, металурги дуже сподіваються на зниження на 10% тарифів «Укрзалізниці». Крім того, вони не приховують свого бажання отримати знижки на енерготарифи за умови передоплати. Також предметом обговорення колишніх директорів-політиків, звичайно ж, може стати і пакет податкових законопроектів, і весь Податковий кодекс.
Головний ризик можливого посилення позицій металургів у Верховній Раді ще у квітні сформулював голова Національного банку Володимир Стельмах. Він побоюється ініціатив експортного лобі щодо ослаблення позицій гривні. Такі пропозиції на адресу уряду вже звучали, але поки прихильники цієї ідеї слабо організовані. Глава НБУ дестабілізацію курсу під тиском металургів вважає цілком реальною. Тим паче, що депутати-банкіри ідею створення свого лобі у парламенті навіть не обговорюють. Тим більше, дивно, що створення галузевого лобі у парламенті ініціює уряд. Можливо, він готується до осіннього «діалогу» з лобістами. Якою буде ціна домовленостей для тих, хто не пов’язаний iз експортом металу?
