Такого дзвінкого ляпаса батьки вiтчизняної приватизацiї не отримували вже давно. Спроба тіньової змiни права власностi найбільшого українського виробника шин, Білоцерківського заводу «Росава» завершилася вдало. Хоча чи можна назвати тіньовою операцію, про яку журналісти писали майже не щодня, попереджаючи Фонд держмайна про небезпеку? До того ж це трапилось вже після того, як голова Фонду Олександр Бондар публічно виступив з переможною заявою: «Росаву» врятовано для держави». Поки у ФДМ зiтхали з полегшенням, 49% акцій українсько-ірландського СП «Росава» були тишком-нишком продані на Українській універсальній товарній біржі за борги перед кредиторами. Як і слід було чекати — покупець побажав залишитись невідомим.
Найдивовижніше, що продаж акцій з державної у приватну власність був здійснений від імені судового виконавця, представника Міністерства юстиції. Напередодні Фонд держмайна двічі звертався до Мін’юсту з проханням заблокувати проведення сумнівного продажу. Та, вочевидь, не сидів склавши руки і невідомий покупець. Бо торги на біржі були проведені з максимальною оперативністю і досконало з юридичної точки зору. Головний менеджер біржі Микола Безрук переконаний, що всі необхідні формальності при продажу були виконані на 100%.
Нагадаємо, що напередодні аукціон з продажу цього ж 49-відсоткового пакету був в останній момент зупинений на найпопулярнішому фондовому майданчику країни — ПФТС. Керівник групи контролю ПФТС Богдан Верховодов тоді повідомив, що заявку на продаж зняла брокерська компанія «Альфа-капітал». Брокери цієї компанії зізнались, що отримали попередження від Генпрокуратури. Назвати покупця вони відмовились, пояснивши, що така умова була чи не головною з боку незнайомців. Такими ж словами відповідало на запити журналістів і керівниктво компанії «Тект», яка була представником покупця під час торгів на УУТБ.
Сумнівною виглядає наявність інформації про покупця і у Фонду держмайна. Адже заступники голови Фонду Михайло Чечетов та Юрій Гришан у розмові з журналістами демонструють значно меншу обізнаність про деталі справи, ніж самі журналісти. Дізнатись ім’я справжнього покупця зараз намагається Генеральна прокуратура. Усі учасники операції вже запрошені на допит. Та хто б не був цим Остапом Бендером, слід відзначити не тільки його геніальну винахідливість, а й небачену сміливість, що межує з нахабністю.
Нахабність — саме це слово першим спало на думку всім спостерігачам, коли вони дізнались про суму, за яку було продано майже половину акцій СП «Росава» — 4,2 мільйона гривень. Кількома днями раніше цей же пакет на ПФТС пропонувався за аукціоні за стартовою ціною 103,9 мільйона. Відчуваєте різницю? Таким чином фактично за дріб’язок придбано весь шинний завод. Адже 49% акцій СП «Росава» — це і є вартість основних потужностей Білоцерківского шинного. Решта 51% належить ірландській компанії Tabistron. До речі, вона вже розповсюдила заяву про свою непричетність до операції на Українській універсальній товарній біржі.
У понеділок 22 травня Фонд держмайна вже повторно звернувся до Генеральної прокуратури та Міністерства юстиції з проханням скасувати продаж 49% акцій «Росави». Але тепер це буде можливо зробити тільки через суд. Юридичних підстав повернути акції у державну власність Фонд на сьогодні практично не має. ВАТ «Росава» займає п’яте місце в країні за розміром податкових боргів, але згідно з українським законодавством, держава не є превілейованим кредитором. Тобто право отримати завод в розпорядження мав той кредитор, який першим додумався оформити свої претензії документально. Причиною скасування акціону тепер може стати лише виявлення порушень процедури продажу, що є малоймовірним.
До того ж на час суду «приватизовані» акції скоріше за все вже змінять кілька власників. Вже у понеділок увечері деякі брокерські компанії отримали пропозицію взятись за позабіржовий продаж невеликих пакетів акцій «Росави». Зараз Кабмін якраз займається пошуком крайніх, що виходить у нього вкрай невдало.
Сказати, що Кабінет Міністрів взагалі нічого не робить, щоб припинити парад приватизаційних афер, не можна. Днями Кабінет Міністрів включив «Національну мережу аукціонних центрів» до переліку компаній, що мають право на реалізацію майна підприємств кредиторам. Таким чином за бортом вирішено залишити «Укрспецюст», що проколовся, допустивши неофіційну приватизацію «Донбасенерго», правильнiше, продаж за борги трьох його ТЕЦ. 16 травня затверджено і новий порядок управління державними пакетами акцій, яким заборонено входження державних підприємств у будь-які компанії без погодження з урядом.
Але загалом нещодавній прогноз «Дня» починає збуватися: відверта розгубленість, з якою держава реагує на спроби тіньової приватизації, стала причиною все активнішої реалізації сумнівних схем. Цілі підприємства виводяться з державного управління за безцінь. І схоже, це лише початок. Адже з юридичної точки зору тіньова приватизація «Росави» відбулась бездоганно. Треба лише час, щоб діркою в законодавстві почали користуватись всі кому не лінь. А зробити так, щоб державне підприємство заборгувало комерційній структурі будь-яку суму, не так вже й важко.
