Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

До нас їде Вселенський патріарх!

Ласкаво просимо
15 липня, 2008 - 00:00
ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА

Йтиметься сьогодні про Константинопольського патріарха Варфоломея I (народжений Дімітріос Архонтоніс) — 232-го патріарха на троні Вселенських патріархів, які, починаючи з IV століття нашої ери, керували протягом сторіч всією християнською ойкуменою. Повний титул Константинопольських патріархів — «Його Божественне Всесвятійшество Архієпископ Константинополя — Нового Рима і Вселенський патріарх».

Дімітріос Архонтоніс народився 1940 року на турецькому острові Імврос. Школу закінчив у Стамбулі (колись — Константинополь), богословську освіту отримав у Духовній школі на острові Халки; 1961—1963 роки служив офіцером у турецькій армії. Він вельми освічена людина — церковне право вивчав у Швейцарії та в Мюнхенському університеті; має науковий ступінь богослов’я Папського східного інституту в Римі.

1973 року майбутній патріарх став єпископом, тоді ж отримав титул митрополита Філадельфійського. Майже 18 років перебував керуючим Патріаршого кабінету, а 22 жовтня 1991 року був обраний предстоятелем Константинопольської церкви — «першої по честі» в православному світі. Його патріарша резиденція і кафедральний Собор святого великомученика Георгія Побєдоносця розташовані в районі Стамбула за назвою Фанар.

До складу Константинопольського патріархату входять чотири митрополії в Туреччині, на Криті й низка островів Егейського архіпелагу, а також єпархії північної Греції і всі канонічні єпархії греків, які розсіяно проживають у Західній Європі, Північній і Південній Америці, в Австралії і Новій Зеландії; входить туди низка російських, українських і карпатороських емігрантських єпархій; а ще — Афонський півострів і автономна церква Фінляндії. Найбільша у Західній Європі російська православна церква — Паризька архиєпископія також належить Вселенському патріархату. У Вселенській церкві богослужіння свят, що завжди припадають на одну й ту саму дату, в більшості єпархій здійснюються за григоріанським (новим) календарем. Виняток складає Свята гора Афон і низка приходів Паризької російської Архиєпископії. Богослужебні мови Константинопольського патріархату: грецька і національні мови емігрантських єпархій.

Вселенський патріарх вельми активна та енергійна людина — він постійно бере участь у різноманітних всесвітніх конгресах і форумах. Особливо відомий своєю послідовною організацією різних заходів, направлених на захист екології землі, за що отримав неофіційний титул «зеленого патріарха», а 2005 року був нагороджений премією ООН за заслуги у справі захисту навколишнього середовища. Відомий Патріарх Варфоломей також тим, що 2004 року відвідав Республіку Куба і освятив перший на острові православний храм.

(Не можна не відзначити ту обставину, що 1997 року патріарх Варфоломей відвідав Україну — він прибув до Одеси на білосніжному грецькому судні «Елеферіос Венізелос». На борту корабля перебували учасники міжнародного симпозіуму «Екологія, Релігія, Середовище», організованого патріархом. (Кореспондент газети «День» мав можливість споглядати цю морську виставу.)

Вселенський патріарх багато уваги приділяє екуменізму. Яскравим свідченням його екуменічної спрямованості є запрошення до Стамбулу (вірніше — до Фанару) Папи Римського Бенедикта XVI. Візит відбувся в листопаді 2006 року. (Це була третя історична зустріч Римських Пап і Вселенських патріархів на Сході. Перша відбулася 1965 року, коли з ініціативи Константинопольського патріарха Атенагора відбулася його зустріч з Папою Павлом VI. Тоді два патріархи погодилися на одночасне зняття анафеми 1054 року Константинопольським патріархом Атенагором у Стамбулі і Папою Павлом VI — у Римі. Що й сталося (хоч багато світських і церковних людей так і не пішли на примирення). Пізніше, 1979 року, на Сході побував Папа Iван Павло II і зустрівся там зі Вселенським патріархом. Але досі цій історичній події — зняттю взаємних проклять — так і не було надано належного значення). Але повернемося в наш час. Перебуваючи в Стамбулі-Константинополі Папа Бенедикт ХVI був присутній на православній літургії в храмі Св. Георгія. Вітаючи його, патріарх Варфоломей назвав «благословенням світу» візит Папи в день апостола Андрія, тобто на престольне свято Вселенської патріархії. Він також зазначив, що скорбіє про те, що «дві церкви все ще не сполучені». За підсумками зустрічі Варфоломей I і Бенедикт XVI оприлюднили Спільну заяву, якій більшість християнських церков, нажаль(!), не надало особливого значення!

Як бачимо, патріарх Варфоломей — дуже відома й шановна у всьому світі персона. Однак є територія, де влада надає Вселенським патріархам вельми мало значення — це країна, де саме й живуть покоління патріархів — Туреччина. Протягом кількох столiть взаємного існування (після падіння Константинополя 1453 року і завоювання всієї Візантійської імперії Султанатом) православні, в тому числі православна ієрархія, тут завжди зазнавали багатьох обмежень. Ситуація мало змінилася і в наші дні. Так, нещодавно вищий апеляційний суд Туреччини (Анкара) виніс рішення, де говориться, що предстоятель Константинопольської церкви патріарх Варфоломей не має права використовувати у своєму офіційному титулі слово «вселенський». Через те, що «патріархат, якому було дозволено перебувати на території Туреччині, є об’єктом турецького права. А законні підстави для претензій патріархату на вселенський статус відсутні». Апеляційний суд відзначив також неможливість з боку Туреччини наділяти «спеціальним статусом» будь-яку з груп меншин (у тому числі й християн).

Але найголовніше полягає в тому, що Туреччина вкотре — в ХХI столітті — відмовилася визнати патріарха Варфоломея духовним лідером світової православної спільноти, вважаючи його статус не вищий голови місцевої общини православних греків. Турецькі юристи досі керуються положеннями Лозаннського мирного договору 1923 року, що дозволяє Константинопольському патріарху перебувати в Туреччині лише для духовного окормлення громадян греко-православного походження, які проживають у Стамбулі (!).

Зазначимо, що далеко не всі православні церкви виступають за права Вселенського патріарха і Вселенського патріархату — деякі з помісних церков навіть вважають, що Вселенський патріарх давно «займає чуже місце» (не важко здогадатися, про кого йдеться). Однак Вселенський патріарх має багато захисників, так МЗС Греції заявляє, що вирок турецького суду не змінить прийнятого православного сприйняття статусу Константинопольського патріарха: «Вселенський масштаб юрисдикції Константинопольського патріархату заснований на міжнародних договорах, священних канонах православ’я, історії та традицій церкви... Визнання Вселенського патріарха як духовного лідера світу і зараз, і впродовж минулих століть було глибоко вкорінене у свідомості сотень мільйонів християн — як православних, так і неправославних — у всьому світі».

Дратує багатьох також широка екуменічна діяльність Вселенського патріархату. Щодо цього патріарх Варфоломей якось сказав: «Дехто нас звинувачує і навіть часто ображається на нас через те, що ми намагаємося йти на діалог із католиками, мусульманами, євреями» і висловив жаль з приводу того, що православні клірики і теологи своїми виступами часто викликають у людей почуття ненависті до представників інших релігій: «Так вони ведуть людей до фанатизму, який ніколи не був творчим, а лише руйнівним почуттям».

Свої слова Вселенський патріарх підтверджує справами — він зустрічається з Ізраїльською общиною і президентом Вселенської єврейської ради, бере участь в академічних іудейсько- православних консультаціях, покладає вінки до пам’ятників жертв Голокосту. У своїй промові на відкритті іудейсько-православних консультацій Вселенський патріарх підкреслив необхідність подолання релігійного протистояння; він вважає і впевнений, що міжрелігійні дискусії не ставлять своєю метою звернення будь-кого в іншу релігію. У них інше завдання — зрозуміти людей інших релігій. «Фанатична людина, — вважає патріарх, — небезпечна для суспільства, а в глибині душі не впевнена в істинності навіть своєї віри. Лише ті, хто впевнений у своїй вірі, зберігають мир, спокій і доброзичливе ставлення до людей інших релігій і конфесій».

Ласкаво просимо, Ваше Святійшество! Немає жодних сумнівів у тому, що до України приїжджає видатна особистість нашого часу!

P.S. Як стало відомо, офіційний візит Константинопольського патріарха до Києва почнеться 24 липня — в день відкриття офіційної державної програми святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі в Україні.

Патріарха Варфоломея супроводжуватиме делегація ієрархів помісних православних церков, до складу якої увійдуть патріархи Олександрійський і Єрусалимський, архієпископ Кіпрський, митрополити Константинопольської, Елладської і Антіохійської православних церков. Окремо на торжества прибудуть делегації грузинської православної церкви і вірменської апостольської церкві.

У програму святкування входить урочисте богослужіння в київському Софійському соборі 26 червня, а також поїздка в древній Херсонес, де, за переказами, прийняв хрещення св. рівноапостольний князь Володимир.

Як місце урочистого богослужіння Софійський собор обраний через те, що він не знаходиться в користуванні жодної певної православної юрисдикції і тому на богослужінні в цьому храмі зможуть бути присутній ієрархи всіх українських церков.

Патріарх Варфоломей збирається зустрітися, як повомляє прес-служба Президента України, не лише з представниками УПЦ МП, але і з ієрархами інших українських церков, а також з державним керівництвом України. Передбачається, що це покладе початок подолання розколів і створенню єдиної помісної церкви в Україні. Служба Президента України.

Клара ГУДЗИК, «День»
Газета: