Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Додана вартість» ПДВ

Пенсії та зарплати бюджетникам сплачуються за рахунок порушення законних прав експортерів
28 лютого, 2001 - 00:00

Заяви прем’єр-міністра Віктора Ющенка про виконання і перевиконання податкових надходжень у бюджет викликають деякий сумнів. Представники промисловості сьогодні cтверджують, що оптимістичні бюджетні показники вийшли багато в чому завдяки невиконанню законодавства, що регулює повернення податку на додаткову вартість. За оцінками фахівців, обсяг державної заборгованості з ПДВ промисловості вже досягає 4 млрд. гривень.

«Щоб виконати бюджет, знайшлося дуже просте рішення — ці гроші не повертати, що уряд успішно і робить, — сказав «Дню» перший заступник голови Комітету Верховної Ради з промислової політики Вадим Гуров. — Але це може призвести до важких наслідків. На експортерів навалили такий непід’ємний вантаж. По суті, це додатковий, а отже, незаконний податок. На жаль, парламент зараз цю ситуацію не може ані відстежити як слід, ані вирішити — він зараз практично не працює». Гуров говорить, що неповернення ПДВ «стало бідою» української промисловості й особливо металургії.

«Заборгованість по ПДВ держава має перед усіма експортерами, а оскільки на металургію припадає майже 50% українського експорту, то наша галузь (на експорт йде 77% її продукції) страждає в цьому відношенні більше, ніж інші, — відзначає заступник голови Комітету з промислової політики Сергій Грищенко. — За оцінками нашого комітету, неповернення ПДВ металургійним підприємствам складає 600 — 650 млн. грн. І жодних законних підстав не повертати його у держави немає. 10 січня в Кривому Розі відбулася нарада з питання стабілізації роботи гірничо-металургійного комплексу під керівництвом Президента Леоніда Кучми. За її підсумками Президент доручив забезпечити своєчасне поточне відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість для підприємств гірничо- металургійного комплексу і розробити графік повернення боргів, які утворилися в 2000 році. Термін виконання цього доручення — березень 2001 року. Уряд намагається довше потримати ці гроші — не поспішає розраховуватися з підприємствами. У зв’язку з цим вони шукають будь-які шляхи, щоб збалансувати неповернення ПДВ: займаються імпортом без особливої потреби в цьому, гасячи ввізним ПДВ вивізний податок. Крім того, окремі підприємства брали кредити під урядові гарантії і сьогодні вони пропонують зарахувати суму неповернення ПДВ як повернення цих кредитів. Комбінату ім. Ілліча, що є майже стовідсотковим експортером, держава винна, за даними на січень, близько 200 млн. грн. Тепер комбінат пропонує, щоб держава, якій підприємство винне гроші за пакет акцій, провела з ним залік на цю суму».

Грищенко також стверджує, що неповернення ПДВ завдає шкоди і міжнародному іміджу нашої країни. «У металургії діє чимало спільних підприємств, — підкреслює він. — Наприклад, українсько-іспанське підприємство «Інтерсплав», а також підприємств зі стовідсотковим іноземним капіталом, наприклад, канадська фірма «Мідленд», яка придбала частину потужностей «Запоріжсталі». Іноземні партнери просто дивуються, як таке може відбуватися і прямо називають неповернення ПДВ державним рекетом. Металурги з розумінням ставляться до труднощів наповнення бюджету, необхідності виплачувати пенсії і вирішувати інші соціальні проблеми, але нікуди не дінешся від того факту, що сьогодні експортери страждають. А експорт — це ще й стабільність гривні...»

Комерційний директор підприємства «Інтерсплав» Олександр Темкiн сказав «Дню»:

— Нам держава винна по ПДВ 9 млн. грн. Неврегульованість у цій сфері дуже сильно позначається на наших оборотних коштах. Ми змушені звертатися за кредитами. Це підриває саму життєздатність підприємства, оскільки під кредит (застава, відсотки) ми також додатково відволікаємо частину своїх оборотних коштів, та й скільки часу витрачаємо на цю трудомістку процедуру. Якщо заборгованість тягнеться з місяця на місяць, то нам усе більше і більше не вистачає оборотних коштів, і ми не можемо закуповувати ту кількість сировини, котра нам необхідна. У результаті, доводиться вдаватися до скорочення обсягів виробництва.

Мохаммад Захур, голова ради директорів зареєстрованої в США групи Istil, котра цілком викупила електросталеплавильний цех Донецького металургійного заводу (підтверджений Фондом держмайна України обсяг інвестицій $85 млн.), сказав «Дню», що компанія, як великий експортер металу, дуже стурбована проблемою повернення з бюджету податку на додану вартість. Обсяги неповернених коштів уже досягли 22 млн. грн., ще 9 млн. на підході, стверджує пан Захур. В результаті падає виробництво, росте собівартість сталі, можливі скорочення робочих місць і невиплата зарплати. За словами М. Захура, почалися невиплати в квітні 2000 року, і тепер інвестиція практично не працює, оскільки підприємству довелося зупинити новітню електросталеплавильну піч.

Глава Запорізької облдержадміністрації Олексій Кучеренко сказав «Дню», що недоотримання ПДВ, а звідси й оборотних коштів, негативно впливає на економіку підприємств. Суть справи, на його думку, у невідповідності між законодавчо затвердженим обсягом податку і реальною наявністю його в бюджеті. Диспропорція, вважає губернатор, саме і говорить про те, що ставка ПДВ завищена і є сенс зменшити її з нинішніх 20% до 15%. Проблему поглиблюють також фіктивні фірми, котрі нічого не вивозять, а надають у податкову сфабриковані документи і вимагають повернення ПДВ. Глибина приховування в таких злочинних схемах, говорить О. Кучеренко, доходить до восьми ланок, і слідчим органам не просто їх розкривати. Такі схеми застосовуються повсюдно. В результаті в бюджеті не вистачає коштів для повернення цього податку сумлінним експортерам, говорить О. Кучеренко, а за дефіцит, як ми пам’ятаємо ще з радянських часів, неминуче виникає боротьба — на рівні регіонів, у центрі, на рівні Держподаткової адміністрації. Деяким підприємствам вдається отримати ексклюзив у вигляді гарантій про стовідсоткове повернення, іншим — не вдається, і вони потрапляють у нерівні умови, вважає О. Кучеренко. За його словами, алгоритмічно вирішувати цю проблему не вдається, і виникає суб’єктивізм, про який в радянські часи казали: дістав по блату...

Заступник голови Союзу платників податків України Олександр Нарбут у розмові з «Днем» охарактеризував бюджет нашої країни як такий, що дуже любить брати і ще більше не любить віддавати. Що стосується ПДВ, то, за його словами, не випадково секретар РНБО Євген Марчук недавно розповів про пропозиції, що готуються, зi скасування ПДВ як податку, котрий не приносить доходу в бюджет. О. Нарбут вважає, що за цим криється негативна статистика бюджетних надходжень, пов’язана з непрорахованістю ряду моментів: якщо в країні експорт перевищує імпорт, то відшкодована складова ПДВ може виявитися вищою, ніж надходження, тоді як статті, призначеної для стимулювання експорту, у бюджеті немає. В результаті виникає, на думку О. Нарбута, бюджетна незабезпеченість податкового законодавства, що проявляється по суті сваволею податкових служб у поверненні цього податку експортерам, оскільки жорсткі плани податкових надходжень ніхто не коректує. Все, що відбувається в нашій країні, вважає О. Нарбут, як і раніше керується так званим законом переверненої піраміди, відповідно до якого держава не працює на людину чи на підприємство, компанію, а вони повинні і зобов’язані працювати на неї, свої ж зобов’язання стосовно нас держава трактує дуже вільно, і ситуація з поверненням ПДВ це зайвий раз підтверджує. Цього елементу державної філософії, на думку О. Нарбута, можна позбутися тільки з приходом до уряду нових людей.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: