Не подумайте, що це жарт. Батькам моєї знайомої, які проживають у Дніпропетровську, на житломасиві «Сокіл», принесли доплату до пенсії. Мамі урочисто вручили належні 117 гривень, а батькові за окремою відомістю.... одну копійку. Отримавши і розписавшись за таку «відчутну» матеріальну підтримку, він резонно поцікавився: чому ж стільки? На що листоноша відповіла: не хвилюйтеся, не одні ви такі...
Твердість намірів нового уряду першими довелося відчути пенсіонерам. Вже два тижні в поштових відділеннях та ощадбанках, згідно з розпорядженням прем’єра, виплачують різницю між старими й новими пенсіями. Нагадаємо, на одному із засідань Кабміну Юлія Тимошенко повідомила, що у зв’язку з підвищенням у новому бюджеті мінімального розміру пенсії, на її одержувачів очікує доплата за перший квартал. Січень відшкодують у квітні, лютий — відповідно, у травні, а березень — у червні. Простіше кажучи, 83% українських пенсіонерів, що мали раніше 294 гривні на місяць, відтепер отримають 332 гривні плюс 38 гривень протягом трьох місяців. Ті ж, хто міг похвалитися середньою пенсією в 315 гривень, — 383 гривні плюс 68 доплати. Всі ці перерахунки, на думку уряду, — «прорив»: нарешті зроблено крок до диференціації. «Ми диференціювали пенсію залежно від базових нарахувань. І таким чином вивели цю частину пенсійного страхування зі стану стагнації та зрівнялівки», — неодноразово підкреслював міністр праці та соціальної політики В’ячеслав Кириленко. Підтверджують цей факт і цифри: якщо мінімальна пенсія збільшилася на 17%, то середня — на 23%. Знову ж таки, як заявляв «соціальний» міністр, його відомство вже працює над змінами до Закону «Про прожитковий мінімум», а мінімальна зарплатня вже в липні становитиме 310 гривень.
Плани планами, але сьогодні в Україні склалася унікальна ситуація. «Мінімум» пенсії нарешті наблизився до прожиткового — хоч би до того, що його було встановлено в першому варіанті бюджету-2005. А нижня «планка» зарплатні до нього так і не дотягла — як відомо, мінімальний оклад сьогодні може становити 290 гривень. Нескладно здогадатися, що такий стан речей істотно ускладнює наповнення бюджету і ставить під питання сам факт виплат нових пенсій. Крім того, проблеми виникають з тією ж диференціацією. Адже розміри пенсії визначають два чинники: відсоток внеску до солідарної системи і співвідношення тих, хто платить ці самі внески, і пенсіонерів. Збільшити відсоток — означає ще більше «натиснути» на роботодавця. Так що вихід один: підвищувати зарплатню, причому не лише мінімальну. На думку доктора економічних наук Елли Лібанової, якщо сьогодні лікар- інтерн «оцінюється державою» як санітарка, то про диференціацію пенсій говорити не випадає. «Не можна лише ганятися за мінімумами, необхідно встановити адекватне співвідношення між людьми високої та низької кваліфікації. І залежно від цього нараховувати пенсії», — переконана Е. Лібанова. Крім того, за її словами, рівняння на прожитковий мінімум, по суті, вбиває ідею справедливості в пенсійній реформі. А саме: хто працював довше і відраховував більше до Пенсійного фонду — у того і старість ситніша.
Сьогодні пенсіонери, згідно зі змінами до закону, маючи стаж 20 — 25 років, отримують так зване базове нарахування плюс один відсоток надбавки за кожен пророблений понад норматив рік. «Диференціація» така: пенсія людей, які пропрацювали 30 і 40 років, відрізняється гривень на 20 — 30. Але навіть із виплатою цих сум виникають труднощі — у Пенсійному фонді немає грошей. Про перспективи його наповнення свідчить такий факт: за підрахунками Інституту економіки, щоб ПФ функціонував без дотацій (або з мінімальними), і пенсії залишалися б на нинішньому рівні, офіційна середня зарплатня повинна становити 1100 гривень. Для довідки: сьогодні в Києві офіційно заробляють у середньому близько 800 гривень, а, скажімо, в Тернопільській області, за даними Держкомстату, — лише 420 гривень.
Є і ще один нюанс. Як розповідає Е. Лібанова, пенсійна реформа задумувалася почасти з тим, щоб сприяти детінізації економіки. «Вона повинна була розірвати мовчазну згоду між роботодавцем і найманим працівником (з приводу виплати зарплатні «в конвертах». — Ред.), зацікавити його «засвітити» прибутки, щоб потім отримувати адекватну пенсію», — говорить експерт. Не таємниця, що цього в потрібному обсязі не сталося. Одна з причин — відсутність конкуренції між роботодавцями за працівників. Сьогодні 80% українців працюють не за фахом. А все тому, що попит і пропозиція на ринку праці мало один одному відповідають. Незважаючи на гостру потребу в фахівцях технологічних сфер, зробити ці напрямки модними поки що не вдається.
Так чи інакше, очевидно: з наповненням Пенсійного фонду виникають проблеми. Ще складніше з таким важливим чинником, як співвідношення платників внесків і пенсіонерів. Як твердять експерти, Україна через свою «старість» ще за радянських часів була на «пенсійних» дотаціях. Нині ж на тисячу працездатних у нас припадає 420 пенсіонерів. З урахуванням того, що, згідно з доповіддю Ради Європи, в Україні один із найнижчих у Європі приростів населення, — сподіватися немає на що. За прогнозами, вже до 2035 року пенсіонерів стане більше, ніж тих, що працюють. А значить, вважають експерти, потрібно подумати ще й про підвищення пенсійного віку, як це зробили в багатьох «старих» європейських країнах.
Поки що ж ті, хто досяг пенсійного віку і ті, хто до нього наближається, активно йдуть на заслужений відпочинок. Насамперед це стосується працівників силових структур. Причини зрозумілі: «цивільні» українці, за ідеєю, повинні брати участь у декількох пенсійних програмах — не лише солідарній. У силовиків же такої можливості немає, оскільки, за законом поки що не дуже ясно, хто заплатить за них у недержавні фонди. Ось і виходить, що пенсія їм нараховується, виходячи із заробітної платні за останній місяць, куди можна «записати» різні премії та надбавки. Як нещодавно повідомила прес-служба Президента, Віктор Ющенко гарантував, що «Кабмін не робитиме ніяких ревізій щодо пенсійного забезпечення українських пенсіонерів». Згідно з новим бюджетом, максимальна пенсія сьогодні становить 3690 гривень. Щоправда, як сказала «Дневі» заступник міністра праці і соціальної політики Олена Горяча, найближчим часом парламент має намір розглянути питання про ліквідацію пенсійної «стелі».
Це, на думку експертів, по-перше, не відповідає загальноприйнятій світовій практиці, а по-друге, аж ніяк не сприятиме наповненню Пенсійного фонду.
