Постійно жевріючий конфлікт між Асоціацією українських банків (АУБ) і Департаментом державної служби охорони при МВС України минулого тижня набув несподіваного розвитку. Поштовхом для нього, мабуть, став неординарний злочин: як підозрюють, працівник приватної охоронної фірми, що надавала відповідні послуги одному з філіалів банку «Надра» в Житомирській області, викрав із місцевого відділення понад півмільйона гривень. Зараз його розшукує міліція.
А Держдепартамент служби охорони, схоже, отримав можливість вирішити свої спори з приватними конкурентами, зайнявшись їх тотальною перевіркою. Його голова Олександр Савченко повідомив, що МВС спільно з Держпідприємництвом до кінця року перевірить практично всі недержавні охоронні підприємства. Завдання, як кажуть, не з легких, оскільки сьогодні в Україні ліцензію на право займатися охоронною діяльністю мають понад три тисячі приватних фірм, які охороняють понад шість тисяч об'єктів. О. Савченко повідомив, що співробітники органів внутрішніх справ провели (очевидно, в минулому. — Авт. ) 1200 перевірок фірм, які займаються охоронною діяльністю, і за їх результатами спрямували 869 розпоряджень із приводу усунення порушень ліцензійних умов, а 43-м підприємствам анулювали ліцензії на право надання цих послуг. Утім, як вважає Савченко, це особливих результатів не дало. Кількість скарг на співробітників приватної охорони, за словами директора департаменту, постійно зростає, і лише минулого року їх у МВС отримали 152.
Зацикленість державної охорони на власних інтересах не викликає особливих сумнівів. Це максимально проявилося і під час прес-конференції. Савченко зокрема заявив, що його департамент не вважає себе монополістом у сфері охоронної діяльності. «Асоціація українських банків порушила питання перед монопольним комітетом, щоб ми зникли з життя», — стверджує Савченко (насправді Асоціація завжди наполягала лише на усуненні монополізму з цієї сфери) й інформує громадськість про те, що Антимонопольний комітет прислав відповідні запити та вже почав провадження за скаргою на діяльність Державної служби охорони. Тим часом у прес-службі АМК «День» повідомили, що жодного судочинства у цій справі комітет не починав. Тим часом Савченко переконував громадськість у тому, що держохорона не є монополістом у цій сфері, оскільки існує ще ціла низка суб'єктів, які мають право носити зброю та користуватися нею. Це, за його словами, внутрішні війська МВС України, Збройні сили, відомча воєнізована охорона на транспорті, інкасаторська служба при Нацбанку тощо. Нащо виправдовуватися, якщо шапка не горить?.. Але, можливо, все-таки тліє? Так, Савченко повідомив, що в 2005 році обсяг «брудного доходу» держохоронних структур становив близько 1 млрд. 13 млн. грн. Із них 278 млн. пішли на оплату податків. Крім того, департамент значну частину своїх доходів витрачає на сучасну техніку, сучасне обладнання, а також надає кошти іншим структурам МВС. Зокрема, за словами О. Савченка, 10 млн. грн. були надані патрульно-постовій службі. Дивно, що він при цьому не розповів ще й про охоронно-страхову компанію, створену в системі держслужби охорони в 1996 році зі статутним фондом у розмірі сім мільйонів гривень і страховим резервним фондом 10 мільйонів гривень. Можливо, саме монопольні тарифи дозволяють створювати в надрах державної структури таку могутню приватну організацію?
Коментуючи цю ситуацію, президент банку «НРБ Україна» В'ячеслав Юткін сказав «Дню»: «Я вважаю, що тут уся справа в накреслюваному переділі ринку приватних охоронних агентств. Загалом суперечка між департаментом Держохорони й АУБ затяглася і час від часу підігрівається відомими подіями, від яких, утім, ніхто не застрахований. Точно так само міг би звабитися грошима і співробітник держохорони. Вона — аж ніяк не панацея. Але цей привід використовується для того, щоб довести, що ці функції більш професіонально та ретельно можуть виконувати державні структури. А я впевнений, що кожен банк повинен сам визначати, кого наймати для охорони. Інакше монополіст диктуватиме ціни на цьому ринку».
Джерело в Нацбанку в розмові з «Днем» також висловило думку про наявність державного монополізму в цій сфері й зазначило, що монополісту бажано створити противагу у вигляді приватних структур, а якщо вже держава не вважає за необхідне випускати цю сферу зі своїх рук, тоді вона, на думку співрозмовника «Дня», має обмежити монопольні доходи.
