Цього року Україна виплатить іноземним кредиторам 12,5 мільярда гривень. Принаймні раніше про такі плани оголошував Мінфін. Трохи більше ніж половина цієї суми припадає на основну суму боргу й решта — на відсотки з кредитів. І хоча державний бюджет у січні—лютому був недофінансований, міністр фінансів Ігор Юшко вважає, що загрози для скарбниці нині несуттєві. Можливо, до літа уряд підготує пропозицію в парламент про секвестр державного бюджету. Очевидно, скорочення витрат держави торкнеться лише так званих інноваційних програм. За даними з бюджетного комітету парламенту, Кабмін уже тепер намагається узгодити з депутатами, які саме статті витрат варто скоротити. Але у зв’язку з наближенням виборів провести цю роботу з тверезим поглядом на речі у парламентаріїв поки не виходить. Проте цей скандал має сезонний політичний характер. Секвестр бюджету за урядовим сценарієм не обіцяє несподіванок. Після виборів депутати, як правило, вельми поступливі щодо ініціатив Кабміну й Президента, й доза популізму в рішеннях парламенту досить низька.
Значно більшими є кадрові ризики. Очікується оновлення не лише більшої частини уряду, а й керівництва Національного банку. Принаймні в самому НБУ ці очікування є предметом активних обговорень серед менеджерів. Дуже ймовірно, що спробу посадити свою людину в крісло глави Нацбанку здійснить експортне лобі. В умовах падіння цін на зовнішніх ринках і фактичного припинення податкового експерименту всередині країни металургійним гігантам залишається сподіватися хіба що на «валютний» стимул. Експортерам вигідна девальвація гривні, але через уряд, де вони мають значний вплив, добитися потрібної курсової тенденції їм поки не вдається. Саме під тиском експортерів прем’єр-міністр Анатолій Кінах ініціював підписання між Кабміном і НБУ договору про координації дій в iнтересах промислових виробників. І все ж гривня на валютному ринку залишається стійкою. Головним «винуватцем» цього, безумовно, є нинішній голова Нацбанку Володимир Стельмах, який ніколи не приховував своїх уподобань щодо політики сильної національної валюти.
Все ще невизначеною залишається ситуація навколо надання Україні зовнішніх позик. Віце-прем’єр Василь Роговий, який повернувся з Вашингтона після невдалих переговорів з МВФ, заявив, що гроші від іноземних позик уряду не дуже й потрібні. Але в державному бюджеті вони заплановані. А це означає, що задовольнити головну вимогу Міжнародного валютного фонду Кабміну, схоже, все-таки доведеться. Йдеться про виплату заборгованості щодо компенсування ПДВ експортерам на суму понад 2 мільярди гривень. Фахівці JP Morgan у своєму прогнозі висловлюють упевненість, що уряд незабаром цю проблему розв’яже, й більшість експортерів свої претензії знімуть. Хоча варто зазначити, що погашення боргу експортерам у держбюджеті в повному обсязі не передбачене. Останній пакет урядових заходів з «удосконалення адміністрування ПДВ» передбачає посилення податкового режиму в країні.
У зв’язку із цим головний чинник стабільності фінансового становища держави — зростання виробництва теж зазнає істотного ризику. Якщо після парламентських виборів уряд продовжить посилювати податковий тиск на економіку з метою подолання тимчасових бюджетних труднощів, подальше зростання виробництва може сповільнитися. Власне, падіння темпів зростання спостерігається вже тепер і, за логікою, вимагає від Кабміну нового пакета підтримки позитивної економічної динаміки. Очевидно, саме від вибору урядом однієї із цих двох стратегій залежатиме й стан державних фінансів, і економічне зростання. У будь-якому разі хочеться, щоб JP Morgan у своїх прогнозах не помилився.
