Ліві фракції у парламенті вже оголосили, що виступлять проти цього Указу. «Це просто красивий політичний крок перед поїздкою до США»,— заявив лідер КПУ Петро Симоненко. «Я думаю, ми порушимо питання про початок процедури імпічменту», — попередив Президента в інтерв'ю кореспонденту «Дня» лідер Селянської партії Сергій Довгань.
Видно, враховуючи це, вчора урядові чини тлумачили указ із «лівою» поправкою. Нагадаємо, що відповідно до цього документа вже до квітня 2000 року передбачено максимальну реструктуризацію колективних сільгосппідприємств у фермерські господарства, кооперативи, о рендні підприємства, агроферми. «Мова не йде про руйнування КСП. Маємо на увазі колективну форму праці на приватній основі», — заспокоював віце-прем'єр АПК Михайло Гладій (агентство Українські новини). Фермерські господарства, що отримали право викупити землі, які перебувають в обробці, зможуть їх використати передусім як предмет застави, а не як предмет купівлі-продажу, як повідомив тому ж агентству заступник голови адміністрації Президента Павло Гайдуцький. При цьому П.Гайдуцький зазначив, що первинний обмежений ринок землі, яка перебуває в розпорядженні фермерів, може бути сформований у 2001 році.
«Тепер власність буде повноцінною, а не фіктивною», — впевнений директор Інституту аграрної економіки Петро Саблук. На його думку, члени оновлених КСП відтепер зможуть звільнити неспроможних керівників, забрати свою частину майна або передати її у надійнішi руки.
Проте для цього ще треба подолати серйозну протидію місцевих керівників — від КСП і до районних держадміністрацій. «Вони не зацікавлені в реформі. Сьогодні голова КСП живе краще за інших, як ніколи: він брав, бере і буде брати. А новий указ заважає йому робити це», — сказав в інтерв'ю Центру журналістських досліджень віце-президент Спілки фермерів України Михайло Бабін. Тому у Спілці фермерів переконані, що земельна реформа неможлива, якщо не змінити значну частину керівників на місцях.
«Ми запропонували Президентові нові кандидатури деяких заступників міністра і понад 60 голів райадміністрацій», — сказав М.Бабін. З його слів, якщо Л.Кучма справді зацікавлений у реальних змінах, необхідно негайно змінити кадри на місцях.
КОМЕНТАРІ
Віталій МОРГУЛІС, генеральний директор «Укрконсалтингу»:
— Немає сумнівів, що земля має бути товаром, але суспільство ставиться до цього неоднозначно, і з цим доводиться рахуватися. Викликає серйозні побоювання і те, наскільки такі реформаторські кроки співвідносні з функціями Президента. Адже зрозуміло, що в іншому разі нас чекає не реальне обговорення суті документа, а перестрілки типу «мав право — не мав права». Та й у мене, чесно кажучи, склалося враження, що ми знову починаємо займатися атрибутикою. Не треба «прискорювати реформування аграрного сектора». Необхідно без чергових гучних декларацій, просто створити нормальні умови для діяльності на селі. Не заважайте людям працювати!
Іван МОЗГОВИЙ, Селянська спілка України:
— Через моє життя пройшло безліч постанов, указів, розпоряджень щодо сільського господарства. Але жоден з цих документів ні в радянські, ні в «незалежні» часи не виконували. Одна справа — писати, інша справа — втілювати в життя. Тому указ Президента можна буде оцінювати лише за тими результатами, яких вдасться досягнути. Сьогодні поширена думка, що КСП віджили. Можливо, але наша держава у 1991 році отримала могутній агропромисловий комплекс, конкуренції якого боялася вся Європа. Такий стан забезпечували тільки КСП, тому що інших форм не було. Внаслідок абсолютно непродуманих дій АПК доведено до такого стану, що сьогоднішні КСП не можуть дати необхідного прибутку. Тепер же, якщо ми поріжемо на шматочки ті господарства, які функціонують, ми нічого цим не доб'ємося. Головна мета — з цих шматочків скласти могутню структуру. Сумнів викликає і терміни втілення в життя аграрних реформ. Як кажуть, галопом по Європі. Потрібно засвоїти головний принцип: село не любить революцій, воно розвивається за об'єктивними законами. Не треба нав'язувати селу штучні форми господарської діяльності.
Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Ліги підприємців АПК:
— Указ — це радикальний крок на шляху реформування аграрного сектора. Він має принести позитивні результати, адже без вирішення питання про ринок землі не можна навіть і мріяти про реформи в АПК. Однак, на мою думку, в указі є кілька моментів, що викликають певні сумніви. По-перше, неможливо вирішити поставлені питання за три місяці, для цього потрібен принаймні рік. По-друге, яким чином нові суб'єкти господарської діяльності стануть правонаступниками за своїми борговими зобов'язаннями? Адже сьогодні борг перед приватними підприємствами, що кредитували сільське господарство, становить $800 млн. Для комерційних структур-кредиторів буде дуже важко розібратися з новоствореними суб'єктами-боржниками. Звичайно, за своєю суттю указ має нарешті забезпечити довгострокове кредитування під заставу землі, дозволити створити банк земельних ресурсів, визначити їхню реальну вартість. Однак, якщо паралельно не буде прийнято другий указ про обмеження адміністративного втручання в господарську діяльність та про фінансову підтримку АПК, перший указ залишиться тільки декларацією.
