Після спокійного чотиримісячного плавання, втомлена від нього, а також від байдужості з боку суспільства до її старань, гривня вирішила привернути до себе увагу. Голова Нацбанку України Володимир Стельмах, як писав учора «День», раптом зробив досить дивну заяву, в якій не виключив того, що в січні- березні в Україні темпи інфляції можуть підвищитися й стати відносно високими. Пояснюючи це дією сезонного чинника, він зазначив, що «циклічно-сезонний характер інфляції має місце» на початку кожного року.
При цьому найпримітнішою була не сама сенсаційна заява голови НБУ, й половини якої в інших країнах вистачило б для провокування різкого стрибка курсу національної валюти, а справді стоїчний спокій українського фінансового ринку, який ніяк не відреагував на заяву свого провідного й найбільш впливового фахівця. Незважаючи на висловлювання глави НБУ, а також на п’ятничне усунення з посади віце- прем’єра Юлії Тимошенко, що широко обговорювалося, тобто наявнiсть елементу політичної нестабільності, міжбанківський курс гривні до долара залишився незмінним.
Банкіри зазначають, що на валютному ринку жодних істотних змін не відбувається, і єдиним питанням є те, за яким курсом у той чи інший день викуплятиме валюту Національний банк...
Голова правління банку «Ажіо», голова ради Асоціації українських банків Станіслав АРЖЕВІТІН сказав із цього приводу кореспонденту «Дня» Петру ІЖИКУ : «Очікуваної лібе ралізації минулого року на валютному ринку не сталося, й важко навіть вигадати щось жорсткіше, ніж тепер». С.Аржевітін указав на певну невпевненість дій Нацбанку (з чим, мабуть, і пов’язана вищенаведена заява. — Авт. ), оскільки міжнародні фінансові організації починають звинувачувати його в тому, що він «дещо перетримує стабільність національної валюти, тобто діє адміністративно, а не ринково».
І дійсно, наступного ж дня після інфляційних прогнозів В.Стельмаха на офіційному сайті Кабінету Міністрів з’явилася інформація про те, що рада виконавчих директорів МВФ після завершення консультацій з урядом України закликала НБУ не планувати ніякого конкретного рівня обмінного курсу гривні 2001 року й бути готовим до більшої гнучкості валютного курсу. МВФ зазначає, що 2000 року номінальний валютний курс в Україні залишався переважно стабільним, але через те, що річна інфляція перевищила заплановані показники (25,8% замість очікуваних урядом 25%), основні досягнення 1999 року у сфері конкурентоспроможності були дещо втрачені. МВФ непокоїть також і те, що позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу Укра їни може поменшати (штучно завищений курс гривні зменшує конкурентоспроможність нашого експорту. — Ред. ), відображаючи очікуване скорочення темпів зростання експорту та вплив більшого обсягу імпорту енергоносіїв.
Тим часом будь-який хоч трохи освічений у фінансових питаннях громадянин України помічає й ще одну невідповідність. Міжбанківський курс гривні до долара (що є основою для визначення офіційного курсу НБУ), що трохи коливається навколо 5,43 грн. за $1, істотно відрізняється від готівкового курсу, що досяг цими днями 5,67 грн. за $1. Про що може свідчити це явище?
Заступник голови Національного резервного банку (Москва) В’ячеслав ЮТКІН у бесіді з «Днем» пояснив його таким чином: «У минулі роки спостерігалася постійна тенденція різких курсових коливань наприкінці й на початку року, і оператори готівкового ринку, керуючись цим, поспішили підняти курс, хоча, на мою думку, виходячи з економічних результатів, він трохи завищений. Але не секрет, що офіційний курс трохи занижений.
Тому диспропорція збережеться ще не більше місяця, й, за моїми прогнозами, із середини або кінця лютого почнеться поступове вирівнювання готівкового й безготівкового курсів у бік падіння гривнi. Готівкова гривня стане доганяти безготівкову. Безумовно, сьогоднішня поведінка готівкової гривні є також наслідком певної недовіри до офіційного курсу. Гадаю, що ще до лютого неминуче станеться падіння готівкового курсу.
Суб’єкти ринку вже давно вважали, що за долар слід давати як мінімум шість гривень, і тому йшли у валюту. Це свідчить про те, що український ринок готівкової валюти взагалі-то не вірить у зміцнення гривні. Й слід віддати належне мистецтву Нацбанку та його департаменту валютного регулювання, які змогли в цих умовах втримати курс у нинішніх межах, хоча це й викликає різні оцінки... Зокрема, МВФ вважає, що жорстка монетарна політика не призводить до позитивних наслідків».
Ну а чим загрожують змагання з плавання гривні й долара звичайним громадянам України, які, можливо, ще й не тримали в руках зелену американську купюру? Передусiм — викривленням купiвельної спроможностi гривнi.
Відомий журнал The Economist розробив жартівливий показник «правильності» валют, що грунтується на паритеті їхньої купівельної спроможності щодо Біг Мака — відомого продукту міжнародної мережі ресторанів швидкого харчування «Мак Дональдс».
Здавалося б, «правильні» обмінні курси валют мали б вирівнювати ціни на ці великі бутерброди в усьому світі. Однак вони коштують скрізь по-різному. Й українець, пообідавши на київському вокзалі Біг Маком за $1,11, має знати, що так сталося через те, що, за оцінкою згаданого журналу, українська валюта — гривня — недооцінена на 43%.
Щоправда, керівник групи радників голови Нацбанку України Анатолій Дроб’язко не згоден з такою оцінкою. Він сказав «Дню», що у вартості Біг Мака «лежать всі витрати, пов’язані з податками, зокрема й на імпорт, не кажучи вже про рівень нашої зарплати, що істотно відрізняється від, скажімо, європейської».
