Як зазначили ініціатори акції: «Митці двічі проти:
Проти цензури в мистецтві.
Українські письменники, музиканти, художники та діячі культури сьогодні почали відстоювати власні права та свободи у формі оборонного руху «Митці проти цензури». Вони прагнуть об’єднати власні зусилля, щоб захистити свободу слова від цензури.
Проти закриття та утисків телевізійних каналів.
Сьогодні два найбільші інформаційні проукраїнські канали України — «5 канал» та ТВІ опинилися на межі закриття. Найближчим часом їх може бути позбавлено частот на мовлення на користь провладного інформаційного гіганта. Обидва телевізійні канали — з небагатьох, які намагаються висвітлювати події достовірно та надавати чесну інформацію глядачам. Вони дають можливість на рівних умовах висловлювати свою точку зору як представникам влади, так і опозиції.
Митці виступають на підтримку каналів, котрі приділяють увагу українському мистецтву, про яке все рідше говорять в ефірі українського телебачення».
Загалом рух підтримують такі громадські об’єднання, як «Оsтаnnя Барикада», «Своя правда» та Мистецька платформа.
Організатори також проголосили, що до акції долучилися такі відомі українські рок-гурти, як «От Вінта», «Тінь Сонця», «Абздольц», «Топоркестра», «Хамерман знищує віруси», «Наголос на Голос», літератори, поети, галеристи, барди, режисери: брати Віталій та Дмитро Капранови, Сергій Пантюк, Андрій Кокотюха, Антін Мухарський, Юрко Зелений, Артем Полежака, Руслан Півень, Едуард Драч, Анатолій Федірко, Дмитро Лазуткін.
Діялося у «Мистецькому дворику» — надзвичайно затишному, старому київському дворі, що якимось дивом зберігся хай у занедбаному, але автентичному вигляді у самому центрі столиці. Місце дійсно виглядає ідеальним для різного ѓатунку мистецьких змагань. Що ж до власне програми, то організатори явно не розрахували свої можливості. Із заявлених гуртів не було жодного. «Тінь Сонця» у соло-варіанті, з акустичною гітарою, представляв лідер групи Сергій Василюк; до речі, його виступ був, мабуть, чи не найцікавішим у музичній частині програми завдяки хорошим вокальним даним виконавця і добору текстів — особливо запам’яталася балада на вірш Василя Стуса «У цьому полі, синьому, як льон». Яскраво показав себе також «Топоркестра», чий хвацький виступ у складі акордеон — вокал — туба відкривав вечір.
Що ж до літературної частини, то склад учасників також сильно відрізнявся від заявленого. Капранови, як завжди, спиралися на власну харизму, прочитавши напіванекдотичну історію з книги «Приворотне зілля». Більшість молодих поетів стилістикою або манерою виконання своїх віршів так чи інакше були подібні до авторитетів на кшталт Юрія Андруховича або Сергія Жадана, але надихала принаймні чесність інтонацій; а ось дехто з їхніх старших колег справив неприємне враження: Сергій Пантюк прочитав не просто поганий, а відверто расистський вірш, Андрій Коктюха зосередився на монотонному повторенні одних і тих самих матюків на адресу одних і тих самих осіб у владі. Цікаво, Сергій і Андрій хоча б розуміють, що такими витівками вони роблять різного роду табачникам неоціненну послугу?
Незважаючи на перелічені шорсткості, рух «Митці проти цензури» заслуговує на всіляку підтримку й увагу. Починати у такій справі завжди важко, і нечисленність акції — то не провина організаторів, а саме доволі точний діагноз сьогоднішнього стану суспільства, котре, вочевидь готове миритися з обмеженнями власної свободи. Чи стануть «Митці проти цензури» дійсно потужним громадським рухом — залежить від самої громадськості. Побачимо, мабуть, уже восени.
