Починаючи з 2001 року Україна намагалася отримати від США визнання країною з ринковою економікою. Лише після довгих спільних зусиль уряду, приватного бізнесу, аргументацій українських та американських юристів та після прийняття подібного рішення ЕС в грудні минулого року — США погодилось на зустрічний крок і надали Україні статус країни з ринковою економікою. Для визначення «ринковості» США оцінювало наступні критерії відповідно до свого торговельного законодавства: конвертованість національної валюти, встановлення заробітної плати на основі переговорного процесу між робітниками та роботодавцями, обмеження на іноземні інвестиції, державна власність на засоби виробництва і контроль над ними, державний контроль за розподілом ресурсів, ціноутворенням та рішеннями підприємств щодо випуску продукції. Учора США підтвердили, що Україна відповідає цим критеріям і вважається ринковою країною.
Що ж дає Україні цей статус? В основному поняття «країна з ринковою економікою» застосовується при антидемпінгових розслідуваннях і тому має вагоме значення для міжнародних торговельних відносин і особливо для нинішніх та потенційних експортерів України.
Після визначення України як ринкової країн можна очікувати, що антидемпінгові процеси проти нашої держави стануть більш прозорими. У розслідуваннях для встановлення факту демпінгу відбувається порівняння експортної ціни товару і його нормальної вартості або ціни на внутрішньому ринку експортера. Вважається, що в країнах з неринковою економікою не діють сили ринку: ціни спотворені впливом держави і не встановлюються за правилами попиту та пропозиції, а відповідно не можуть використовуватися для порівняння. У випадках імпорту з країн з неринковою економікою, згідно з антидемпінговим законодавством США, нормальна вартість встановлюється на основі ціни або конструйованої вартості в третій країні з ринковою економікою (так званій «аналоговій» або «сурогатній» країні). Тобто для України обиралась третя країна і за її даними проводився розрахунок. Очевидно, що маніпуляцій і неточностей при таких розрахунках уникнути було просто неможливо. Після отримання статусу країни з ринковою економікою можливостей для таких маніпуляцій стане менше.
Відсутність можливості маніпуляцій змусить промисловість США більш стримано ставитись до ініціювання дорогих антидемпінгових розслідувань. Це в свою чергу зробить ринок США більш доступним та цікавим для українських експортерів.
Також при розслідуванні демпінгу з країн із неринковою економікою антидемпінгове мито розраховується не індивідуально для кожного окремого експортера, а одне на всю країну, оскільки вважається, що всі виробники працюють в однакових умовах і з однаковими цінами. Із отриманням статусу для кожного експортера буде розраховуватися індивідуальне мито, що відображатиме його особливості виробництва і ціноутворення.
Варто зауважити, що позитивного ефекту від отримання статусу слід очікувати і в плані зниження рівня антидемпінгових мит завдяки більшій прозорості процесу. Ринковий статус не припинить антидемпінгові розслідування загалом, але допоможе зменшити їх потенційну кількість та зменшити розмір антидемпінгового мита.
Для більшості виробників антидемпінгове мито до 10 відсотків не становить особливого бар’єру для експорту, однак сьогодні антидемпінгове мито в США для українських товарів не сягало нижче 40%, а в середньому становить 120%, що практично закриває ринок.
Згідно з антидемпінговим законодавством США у разі суттєвої зміни обставин, наприклад, отримання статусу з ринковою економікою, експортери, проти яких діють антидемпінгові мита, можуть звертатись до уряду США за їх переглядом.
На сьогодні в США діє сiм антидемпінгових заходів проти України — в основному по гарячокатаному плоскому прокату, арматурі, силіко-марганцю, нітрату амонію, карбаміду, прутку та дроту з вуглецевої та деяких сортів легованої сталі, з яких в одному Україна взяла на себе добровільні зобов’язання. Усі експортери цих товарів зможуть звернутися з проханням переглянути існуючі мита в зв’язку з отриманням Україною статусу країни з ринковою економікою і отримати індивідуальні, скоріш за все, менші антидемпінгові мита.
Визнання України країною з ринковою економікою має багато інших загальноекономічних позитивних ефектів. По-перше, визнання України країною з ринковою економікою США (так як і нещодавнє визнання ЕС) стане для багатьох держав, важливих торгівельних партнерів України, сигналом для прийняття такого ж рішення. На сьогоднішній день неринковою Україну вважають Бразилія, Мексика, Iндія та деякі інші. Після такого рішення, у цих країнах зменшиться кількість антидемпінгових розслідувань, можливо буде провести перегляд існуючих заходів і загалом їхнi ринки стануть більш доступними. По-друге, такий доступ на ринки розвинутих держав спричинить переорієнтацію експорту з країн Азії та Африки на економічно більш розвинуті країни. Це, в свою чергу, спричинить розвиток експортних галузей, їх технологічний прогрес, зайнятість та прибутковість а це в свою чергу і добробут держави загалом. По-третє, значно покращиться імідж України на арені міжнародної торгівлі та інвестицій.
Статус країни з ринковою економікою — безумовний позитив. Однак цей статус має й один недолік — застосування до України компенсаційних заходів, які не застосовуються до країн з неринковими економіками (це заходи проти експорту товарів, виробництво яких в значній мірі субсидіювалось державою). Українські експортери, які користуються урядовою підтримкою, пільгами та субсидіями, можуть попасти під такого плану розслідування у США. Хоча, слід зауважити, що в практиці, компенсаційні розслідування та мита загалом, застосовуються значно рідше антидемпінгових.
