Ідея створення першого в Україні Біблійного саду належить молодшій сестрі Володимира Івасюка — Оксані Івасюк (доценту кафедри української літератури Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича), за ініціативи якої торік було написано віршовану «Червону Книгу України». За її задумом, Едем мали виростити на історичній Шипинській землі неподалік від Чернівців. За кілька десятиліть до Вікентія Хвойки — відкривача Трипілля, археологи Австрійської імперії розкопали тут поселення, ідентичне до трипільській культурі.
Оксана Івасюк звернулася за допомогою до ботаніків та теологів Чернівецького національного університету — докторів наук Світлани Руденко та Степана Костишина та керівника богословського відділення філософсько-теологічного факультету Миколи Щербаня. За півроку дослідники виявили і описали 145 дерев, кущів та інших рослин, про які йдеться у Біблії. Крім пшениці, ячменю, полби, на її сторінках згадано лілею, дині, огірки і навіть цибулю, яку у біблійні часи знали у двох різновидах — порей і ріпчасту. Не обійшлося без екзотів, на кшталт фігового дерева та інших рослин, які не ростуть на території України, та навіть без своєрідного розслідування. Зокрема, автори праці «Рослини Святого Письма» висунули аж три версії щодо того, які рослини могли бути прототипом манни небесної. Це — ясен манноносний, який виділяє рідину, що застигаючи, утворює щось подібне до манної крупи; лишайник-кочівник аспіцилія, їстівні плоди-кульки котрого вітер переносить на десятки-сотні кілометрів, та тамарикс. Він виділяє білу, в’язку солодку речовину, подібну на рахат-лукум. Власне, не він сам, а тля, що живе на рослині. У біблійні часи, як з’ясували дослідники, цей слиз збирали для харчу, називаючи манною.
Результатом ѓрунтовної праці стала науково-популярна книжка «Рослини Святого Письма», яка незабаром побачить світ в одному з чернівецьких видавництв. При її створенні автори використали не лише тексти Біблії, а й численні апокрифи — твори пізньоіудейської та ранньої християнської літератури, які не увійшли до біблійного тексту. Всі рослини книжки систематизовано за різними розділами. Як за суто ботанічною класифікацією (дерева, кущі тощо), за їхнім утилітарним призначенням (харчові рослини, рослини — будівельні матеріали тощо), так і за теологічним значенням.
Адже одні рослини Святе Письмо згадує у позитивному контексті, приміром, пшеницю, інші — у негативному — кукіль, осот, полин, кропиву тощо. Книжка має ѓрунтовний покажчик рослин за цитатами з Біблії, містить пов’язані з рослинами притчі, біблійні істини та наукові гіпотези.
Коли дійшло до практичного втілення ідеї Біблійного саду, виникла проблема. Шипинці сьогодні — чимале село з великою школою, проте належно доглянути за унікальним садом вчителю біології з учнями було б не під силу. Вихід підказав декан біологічного факультету Чернівецького університету Михайло Марченко. Він запропонував посадити Едем у дворі старих корпусів університету, які висунуто номінантами до включення у список світової культурної спадщини під егідою ЮНЕСКО.
Керівництву вишу ідея сподобалася. Щоправда, втілити її до 135-річчя університету (його будуть святкувати наступного року), навряд чи вдасться, каже ректор ЧНУ ім. Федьковича Степан Мельничук. З огляду на чималу кількість теплолюбних рослин Едему, для них доведеться будувати щось на кшталт зимового саду, або реконструювати одну з оранжерей університетського парку, що потребує значних капіталовкладень. Однак те, що біблійний сад в університеті, який стоїть на сакральному місці (у дорадянський період тут містилася резиденція митрополитів Буковини), має теологічний факультет і дві діючі церкви, обов’язково буде — це поза сумнівом.
За словами біолога С. Руденко, посадковий матеріал субтропічних рослин, які не ростуть на Прикарпатті, нададуть колеги з Нікітського ботанічного саду. А декан біофаку М. Марченко веде перемовини з ландшафтними дизайнерами Ізраїлю, які свого часу створили Едемський сад на Святій землі. Крім пізнавального і туристичного об’єкта чернівецький сад із рослин Біблії буде своєрідним науково-дослідним полігоном. Зокрема С. Руденко має намір спробувати виростити у ньому аналог дерева, з якого було зроблено розп’яття Хреста. Наукове вивчення Біблії дає підстави стверджувати, що унікальне дерево зрослося із трьох — із сосни, кедра й кипариса. Подібні зрощення — не вигадка, позаяк зрослі дерева можна побачити, наприклад, у Біловезькій пущі, каже науковець. Хтозна, чи вдасться її експеримент. Беззаперечним є те, що Едем на території університету Чернівців привабить до себе чимало охочих. У першу чергу — молодят, які вінчаються в університетських церквах. Уявляєте, як це, після вінчання погуляти у справжньому Едемському саду, мов справжні Адам із Євою!
