Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Енергетичні реформи: на імпорт електроенергії немає коштів

26 грудня, 2000 - 00:00

Напередодні, одразу після того, як Леонід Кучма і Володимир Путін взяли участь у пуску першого енергоблоку Північно-Західної ТЕЦ, А. Чубайс заявляв, що російська сторона може експортувати електроенергію в Україну. «Ми готові до цього технічно, готові фінансово — сказав він Інтерфаксу й додав: — є поки проблеми з української сторони. Я сподіваюся, що ми спільними зусиллями знайдемо рішення». Тим часом на церемонії відкриття Північно-Західної ТЕЦ Л.Кучма признався, що «білою заздрістю заздрить В.Путіну», який відкриває «суперчисту», як він сказав, електростанцію. «Проводжу паралель не на свою користь», — продовжував Л. Кучма, нагадавши, що 15 грудня віддав наказ закрити Чорнобильську АЕС, а сьогодні В. Путін увів в дію нову електростанцію (коефіцієнт її корисної дії становить 51,5%, в той час як на звичайних паросилових станціях не перевищує 40%, а витрата палива тут на кіловат виробленої електроенергії на 20—25% нижче, ніж на звичайних ТЕС).

Між тим МЕК «Ітера» вже збільшила постачання газу українським генеруючим компаніям у грудні з 700 млн. до 900 млн. кубометрів в зв’язку зі складною ситуацією в енергосистемі України. Незважаючи на те, що «проблема розрахунків генкомпаній за газ залишається, — сказав агентству Інтерфакс-Україна прес-секретар ТОВ «Ітера-холдинг» Микола Семененко, — рішення «Ітери» продиктоване, зокрема, наслідками стихійного лиха в Україні, після якого теплові генкомпанії в кінці листопада — початку грудня були вимушені максимально збільшити виробництво електроенергії для покриття її дефіциту й, отже, підвищити споживання газу».

Крім того, потреби теплових генкомпаній в газі зросли після 15 грудня, коли був остаточно зупинений енергоблок №3 Чорнобильської АЕС. Точну суму заборгованості українських генкомпаній за газ перед «Ітерою» М. Семененко не назвав, пояснивши це тим, що вона постійно змінюється. На середину листопада заборгованість українських генкомпаній за газ перед «МЕК Ітера» становила $61,5 млн.

З початком зими стає все більш очевидною недосконалість впровадженого урядом України порядку розрахунків за енергоносії. Група енергопостачальних компаній подала до Вищого арбітражного суду України позови про визнання недійсними ряду постанов Нацкомісії регулювання електроенергетики (НКРЕ), які, на їх думку, порушують встановлений законом України «Про електроенергетику» порядок розподілу коштів, що надходять від споживачів електроенергії, між енергокомпаніями. За даними року Кабінет міністрів організовує централізовані взаємозаліки за електроенергію між бюджетними організаціями, підприємствами ПЕК, а також іншими суб’єктами. При їх проведенні НКРЕ, посилаючись на доручення уряду, штучно змінює загальний порядок (алгоритм) розподілу коштів на розподільчих рахунках обленерго, позбавляючи енергопостачальників права на отримання частини належних їм коштів й тим самим забезпечуючи штучне збільшення коштів на консолідованому рахунку енергоринку. В результаті в серпні-жовтні цього року енергопостачальні компанії отримали з розподільчих рахунків менше 50% належних їм коштів.

Тим часом на одній з останніх селекторних нарад керівників енергокомпаній Юлія Тимошенко повідомила про проведення консультацій з суддями ВАСУ з питань заходів, що вживаються урядом для зміни порядку розподілу коштів енергоринку. В принципі, це можна розглядати як тиск виконавчої


Стихійне лихо в кінці листопада — початку грудня, а також хід робіт по ліквідації його наслідків дуже переконливо показали, що енергетика України не була готова до зими. Хоч уряд у черговий раз пообіцяв відновити енергопостачання у всіх населених пунктах, але, за станом на ранок неділі, ще не відновлене електропостачання у 1353 пунктах (27% від всіх постраждалих від стихії). Для проведення відновних робіт в регіони надiйшло 11% від необхідної кількості опор ліній електропередач.

Коментуючи «Дню» ситуацію в енергетиці, колишній міністр енергетики України Олексій ШЕБЕРСТОВ відмітив: «Наші енергетичні реформатори абсолютно невиправдано експлуатують слово «реформи». Все робиться якраз навпаки. Які ють? У вибиванні грошових коштів? Так за останні два місяці зібрати більше 50% не вдавалося. За газ також проплата дуже низька. А що ще зроблено? Єдиний рахунок енергоринку був введений указом Президента ще на початку 1999 року. Приватизація обленерго під великим питанням, тому що інвестори не бачать, щоб полiтична i економiчна ситуацiя в Україні вирішувалися. Що стосується постачання електроенергії з Росії, то ми завжди працювали паралельно з її енергосистемою. При цьому конкретних українських операторів завжди вибирала Росія. Але пізніше, в кінці 1998 року, А.Чубайс почав пред’являти претензії до України — борг комерційних структур становив $130 млн. І росіяни зажадали, щоб українська держава державним. Це суперечить як нашому законодавству, так і звичайній логіці. Ось тоді і було вирішено, що відтепер купувати електроенергію у Росії буде тільки державне підприємство — «Укренерго». Але з тих часів дві країни ніяк не можуть прийти до згоди. Не вирішене питання цін, а також умови оплати: Росія тепер проти бартеру, а ми грошима через негаразди в енергетичній політиці і загальний стан економіки платити не в змозі. Не вдалося пробити це питання і губернаторам областей, що межують iз Росією . І все з тієї ж причини: немає чим платити. При цьому треба розуміти, що за логікою речей, за елементарною економічною доцільністю нам не потрібна російська електроенергія. Треба завантажувати свої потужності. Але запаливом (це все блеф — урядові твердження про те, що у нас все нормально і красиво) треба пережити хоч би зиму, а далі можна буде вирішувати питання економіки. Однак, незважаючи на дозвіл російського президента, постачання електроенергії немає. Тому, що немає схеми, за якою ми будемо розраховуватися. Без цього всі розмови залишаються пустими. Вони нібито політичні. Але як тільки доходить до конкретики, до того, як платити, то уряд не може запропонувати схему розрахунків. І на цьому все закінчується. Звичайно, зупинка Чорнобильської АЕС вимагає від України щодоби додатково спалювати 10 тисяч тонн вугілля. Адже тільки за 24 грудневих дня з вугільних складів електростанцій вже забрано 990 тисяч тонн. На сьогодтонн. На багатьох станціях запаси сьогодні просто понадаварійні. На Криворізькій ТЕС — 43 тисячі тонн, на Вуглегiрській — 32 тисячі. На багатьох інших — по 80 — 90 тис. тонн. Це, здавалося б, більше, але все одно дуже мало. Рятує тепла погода. А твердження Юлії Тимошенко про те, що ми запаслися вугіллям, — не більш ніж, м’яко кажучи, перебiльшення. Якби вдарили морози, то становище в лічені дні стало б просто катастрофічним. До речі, не краще й з газом. «Ітері» ми платимо дуже погано. Такі генеруючі компанії, як «Дніпроенерго», «Центренерго», «Захiденерго» в груднi оплачують менше 20% використаного газу. В цих умовах його постачання може бути взагалі припинене, адже зараз енергетики споживають майже 50 млн. куб. метрів газу на добу. У вересні електростанції країни виробляли 400 млн. кВт.год на добу. Коли на минулому тижні було потепління, то споживання електроенергії становило до 520 млн. кВт.год на добу. А вже в п’ятницю, коли похолодаодразу еквiвалентна виробництву на двох атомних блоках. Тому російська електроенергія, звичайно, була б дуже до речі, але як платити за неї?.. На сьогодні в енергоринок надходить «живими» грошима тільки 45,8% необхідних коштів. Так і 100% нам би не вистачило. Податки, зарплата, ремонти... Їх в цьому році взагалі не проводили. Технічний стан теплових станцій страшний — вони практично гинуть. Та й атомні йдуть до цього.

Вiталiй КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: