Фінансова криза, яка розгортається у світі, зачепила чимало країн. Багато держав, у тому числі навіть країн-членів Європейського Союзу, уже звернулося за допомогою до міжнародних фінансових організацій. Разом з тим є чимало країн, яких нинішня криза майже не зачепила. До числа таких держав входить Фінляндія. Чим це пояснюється: стійкістю фінської економіки чи фінансової системи? І чи може досвід Фінляндії, яка вже одного разу переживала банківську кризу, бути використаний в Україні, яка уражена кризою і вже навіть домовилась з Міжнародним валютним фондом про надання допомоги? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю директора секретаріату у міжнародних справах міністерства фінансів Фінляндії Тапіо МУТІКАЙНЕНА.
— Пане Мутікайнен, складається враження, що на противагу багатьом країнам фінансова криза оминула Фінляндію. Принаймні, у мас-медіа не повідомляється, що ваша країна переживає фінансову чи іпотечну кризу...
— Це правда. Існує кілька причин, чому це так. Можливо ви знаєте, що приблизно 15 років тому наша країна пережила важку банківську кризу. Це сталося в першій половині 1990 року. Протягом трьох років ВВП зменшився на 12 відсотків. Банківська криза забрала багато часу й коштів. Майже сім відсотків ВВП довелося заплатити, щоб покрити втрати банків. Ми отримали великий урок від цієї кризи. Сьогодні фінські банки дуже ефективні та конкурентоспроможні. У цьому відношенні економічна ситуація в країні є доброю. У нас не було ризикованих позик. Тому фінансова криза досі не мала дуже великого негативного впливу на фінську банківську систему. Слід зазначити, що майже 80 відсотків фінських банків належать шведським і датським банкам. Тому всі скандинавські банки є дуже ефективними й перебувають у чудовій формі. Це не означає, що нас оминула глобальна рецесія. Я також хотів би підкреслити, що приєднання до зони євро допомогло стабілізувати економічну ситуацію та ціни в середині країни. Оскільки Фінляндія є маленькою, орієнтованою на експорт країною, то вона сильно залежить від зовнішнього попиту.
При виникненні якогось зовнішнього шоку слід очікувати, що вплив на внутрішню ситуацію буде значним. Оскільки ми зараз входимо до групи євро, то внутрішня ситуація стабільна й зростання цін доволі помірне. Це дуже важливий фактор.
Що стосується громадського сектору, то в Європейському Союзі в зоні євро загалом зараз не найкраща ситуація. Це пояснюється тим, що надлишок у цьому секторі упродовж останніх семи — восьми років становив чотири — п’ять відсотків. Це також дуже важливо, і потрібно це враховувати.
При ухвалені бюджету ми встановлювали верхню межу бюджетних витрат на наступні чотири роки. Завдяки цьому було поліпшено контроль над бюджетним сектором. І це було дуже успішним кроком.
Крім цього, слід зазначити, що у Фінляндії витрати на дослідження й науково-дослідні роботи є другими за величиною після Швеції та становлять 3,5 відсотки ВВП. У Швеції цей показник становить 4 відсотки. Оскільки Фінляндія невелика країна, то важливо, щоб вона була гнучкою. Щоб сприймати зовнішній шок або швидше пристосовуватися до нього, ринок товарів, праці та фінансів має бути дуже гнучким. У такому випадку економіка, наскільки це можливо, швидко повертається до норми.
Потрібно сказати, що ми також починаємо відчувати глобальний спад, який починається. Якщо подивитися на останні прогнози в Фінляндії, то вже наступного року економічне зростання призупиниться. Згідно з прогнозом Банку Фінляндії, у 2009 році зростання уповільниться й становитиме лише 0,5 відсотка ВВП. У 2010 році зростання становитиме 0,7 відсотка ВВП. Тобто наступного року Фінляндія також відчуватиме спад.
Фінським підприємствам і домогосподарствам доведеться підвищити плату за виплату своїх позик. Сьогодні на підприємствах відбувається багато звільнень. Прогнозується, що рівень безробіття з нинішнього показника 6,3 відсотки збільшиться до 7,2 у наступному році й 7,7 — у 2010 році. Фінський уряд добре розуміє, що відбувається, й готує пакет економічних стимулів, який становитиме 1,5 відсотки від ВВП. Відтак ми намагаємося пом’якшити спад виробництва. Але ми не можемо зовсім уникнути цього спаду. Тому нам потрібно буде здійснювати структурні реформи, щоб відновити зростання, яке, як очікується, може відбутися в другій половині 2010 року. Але це лише прогнози, і ми не знаємо точно, коли розпочнеться це відновлення.
— Пане Мутікайнен, який, на вашу думку, може бути рецепт для України, щоб зменшити негативні наслідки нинішньої кризи, а також щоб у майбутньому не бути вразливою до подібних фінансових криз чи, можливо, навіть бути спроможною уникнути їх?
— Я не спеціаліст з економіки України. Всі країни мають свої особливості. Утім, я знаю, що нещодавно Україна та Міжнародний валютний фонд підписали документ, завдяки якому після переговорів вашій країні був наданий кредит на суму 16,4 млрд. доларів. Що б я хотів сказати у цьому плані. Дуже важливо, щоб була довіра до урядової програми і сталість цієї програми. До її розробки мають бути залучені політики. Звичайні люди мають довіряти економічній стратегії. Адже, щоб купувати нові будинки, автомобілі, люди повинні позичати гроші в банку. У своїй стратегії підприємці також повинні покладатися на гроші, щоб робити інвестиції. Я хочу підкреслити, що довіра до політики антикризових заходів є надзвичайно важливою. Полісімейкери повинні покладатися на цю стратегію, і дуже часто досвід показує, що перший рік — два, коли вживаються заходи для стабілізації, не все йде добре, але на третій рік ще важче зберігати контроль.
Тому я підкреслюю, що політична антикризова стратегія повинна бути сталою. Водночас, мають відбуватися структурні реформи на ринку товарів, праці, а також у фінансовому секторі. Структурні реформи підтримують стратегію. Наприклад, коли ми переживали дуже складний період спаду в першій половині минулого десятиліття, прийнята стратегія була спрямована на зростання експорту. Тому нам довелося девальвувати фінську марку, щоб збільшити нашу конкурентоспроможність. Нам також довелося зменшити рівень інфляції. А коли нам вдалося збільшити нашу конкурентоспроможність, тоді ми змогли збалансувати платіжний баланс. А завдяки цьому ми довели свою відповідальність на національному рівні. Це дозволило зменшити відсоткову ставку, що дало можливість підприємцям робити інвестиції. А завдяки інвестиціям збільшилась зайнятість. А це, відповідно, потягло за собою відновлення внутрішнього ринку, внаслідок чого збільшилось споживання. Зростання споживання забезпечило зростання податкових надходжень. Ми змогли збалансувати державні фінанси. Також було важливим забезпечити стабільність фінансової системи. Це означає необхідність належного нагляду за банками, звітність, прозорість. Банківський баланс має базуватися на здоровій основі. Наведені вище правила, на мою думку, є важливими.
Загалом, ця антикризова програма, яка була розроблена разом між МВФ та українським урядом, здається дуже доброю. Зараз потрібно лише поставити цю стратегію та програму на сталу основу, щоб збільшити довіру до політики. І тоді може розпочатися цикл відновлення економіки.
