Наступного тижня виповнюється рік із дня виходу указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення приватизації майна в Україні», в розвиток якого парламентом було ухвалено Державну програму приватизації на 2000 — 2002 роки. Саме цій даті було присвячено вчорашню конференцію «Основні здобутки та перспективи приватизації в Україні», влаштовану Фондом державного майна за підтримки Верховної Ради та кількох українських і зарубіжних організацій.
У короткій вступній промові голова Фонду державного майна Олександр Бондар відзначив, що українські приватизатори хоча й не виконали повністю завдання, передбачене на 2000 рік указом Президента (2,5 млрд. грн.), та все ж мають видати «на бюджетні гора» небачену досі в Україні суму — понад 2 мільярди гривень (на сьогоднішній день вже надійшло 1,74 млрд. грн.). О.Бондар сказав, що до кінця року бюджет отримає ще 250 млн. грн. За його словами, це буде «новорічний подарунок» українським військовим, яким уряд завинив зарплату. На думку головного приватизатора країни, ті, хто розпоряджається коштами, отриманими від приватизації, мали б завжди сповіщати пенсіонерів, бюджетників про те, за рахунок яких саме надходжень до бюджету повертаються їм борги.
Перелічивши нечисленні стратегічні об’єкти (10), які вперше за новітню історії України продавалися за гроші та забезпечили левову частку приватизаційних надходжень, О.Бондар зосередився на «негативних аспектах». Його турбує, що цього року не відбулися конкурси з продажу Кримського содового та Харцизького трубного заводiв, які б мали принести в казну 500 млн. грн. Але найбільшу шкоду приватизаційному процесу, на його думку, завдав саме той конкурс, який вже відбувся, а саме — з продажу Запорізького алюмінієвого комбінату. За його словами, окрім того, що цього року вже не буде одержано коштів, які має внести переможець ($101,5 млн.), перебіг конкурсу, що характеризувався тиском на тендерну комісію з боку уряду, не додав іміджу приватизації в Україні й не сприятиме залученню іноземних інвесторів. Відтак ФДМ має намір ініціювати відповідні зміни до згаданого вище указу з тим, щоб унебезпечити себе від неправомірного зовнішнього тиску. О.Бондар відзначив: якщо статус Фонду надалі залишиться таким, як у 2000 році, то годі сподіватися на виконання завдань (5,9 млрд. грн.), запланованих на наступний рік. «Триватимуть конфлікти й непорозуміння, а я не хочу залишатися, як нині, хлопчиком для биття», — сказав керівник ФДМ і нагадав слова одного з колишніх працівників цієї державної установи: «Усім відомо: все хороше зроблено Кабміном, все погане — ФДМ».
Наміри голови Фонду держмайна захиститися від тиску з боку уряду підтримали у своїх виступах голова Комітету ВР з економічної політики Олексій Костусєв та голова парламентської контрольної комісії з питань приватизації Олександр Рябченко. О.Костусєв піддав гострій критиці дії Кабміну щодо приватизації «Укртелекому» та зазначив, що на засіданні Комітету з питань промисловості, транспорту та зв’язку роботу уряду в цьому напрямі оцінено як незадовільну. «Якщо уряд і далі зволікатиме з цим питанням, — зауважив народний депутат, — то у 2001 році передбачені доходними статтями кошти від приватизації цього об’єкту не надійдуть до бюджету і ці статті полетять... а за ними ж і видаткові статті, за якими живі люди...». О.Костусєв висловив думку, що новим законом про Фонд держмайна, який нині готується, ФДМ слід вивести з-під впливу уряду і підпорядкувати Президенту.
Керівник управління економічної та соціальної політики адміністрації Президента Євген Григоренко розповів про деякі висновки наради з питань приватизації, що відбулася під головуванням Леоніда Кучми. За словами Є.Григоренка, на ньому були розкриті механізми та методи, з допомогою яких лобіюються, проштовхуються рішення, обумовлені інтересами тих чи інших груп, здатних сьогодні впливати на політику. За підсумками наради підготовлено пакет документів, який виходить з того, що Україні необхідно широко розкрити двері для зарубіжних інвесторів, причому це буде складне завдання, оскільки не можна допустити до приватизації офшорної компанії. За даними Є.Григоренка, в наступному році має дійти й до приватизації природних монополій, а на сьогодні ще не створено відповідних регуляторних комісій. Президент поставив завдання вийти на рівень 8 — 12 відсотків монополізації промисловості, хоча сьогодні цей рівень становить 25 — 27 відсотків. Це — один з найскладніших елементів реформ.
Є.Григоренко зазначив, що Президент підтримував і підтримує Фонд державного майна, оскільки саме ця структура є головною дійовою особою, він повинен ухвалювати рішення і відповідати за них, а не бути зіц-головою в процесі приватизації, відповідаючи за чужі рішення. Ціна помилок буде надзвичайно високою.
