На нас чекає спека. Небувало високі температури, які мучать нині європейців, добираються і до України. Принаймні, за даними Гідрометцетру, в понеділок стовпчики термометра піднімуться до 28 градусів. Але це ще нічого. «Точки кипіння» варто очікувати в наступну неділю — за тиждень синоптики прогнозують 35-36 градусів.
Отже, залишається лише поспівчувати лікарям. Хоча вони вже звикли до того, що за різкими перепадами температур розпочинаються «епідемії» серцевих і астматичних приступів, гіпертонічні кризи, мігрені.... У «спеконебезпечні» періоди, за спостереженнями працівників Станції швидкої допомоги, кількість викликів збільшується в середньому на 40%. Є й інші дані: наприклад, нещодавно медична метеорологічна служба Німечч ини, вивчивши за п’ять років 2,3 мільйона випадків смерті, зробила страхітливе резюме: при різкому настанні холодів чи, навпаки, спеки люди помирають у 10 разів частіше. Причому це стосується як смертей від різних захворювань, так і самогубств, та нещасних випадків.
На думку лікарів, річ у тім, що останнім часом у світі стає все більше метеочутливих людей. Скажімо, в Україні цей «діагноз» можна сміливо поставити двом третинам населення, причому незалежно від віку. Дослідження медиків, яке вони провели у своєму «вузькому колі» (серед студентів медичних ВНЗ), показало: 20% дуже навіть «відчувають» погоду. Що вже казати про людей літніх — у цьому випадкові, на думку головного лікаря Київського міського центру здоров’я Віктора Лозинського, так званою метеолабільністю страждає кожен другий. І симптоми «недуги» далеко не завжди відчутні — наприклад, це може бути безпричинна депресія, загострення фобій чи просто розсіювання уваги. Збільшилося ж число метеочутливих, на думку В. Лозинського, з кількох причин. З одного боку, не є таємницею, що за останні десятиріччя екологічна ситуація, м’яко кажучи, погіршилася. Щорічно на голову кожному українцеві «звалюється» 86 кілограмів шкідливих речовин, і зрозуміло, що організм не може на цей факт не реагувати. З іншого боку, винні й самі українці, які віддають перевагу малорухливому способові життя, бетонним стінам і кондиціонерам, а не прогулянці на свіжому повітрі. У результаті, вважають лікарі, ми розучилися адекватно реагувати на погоду. Вінець усьому — стан здоров’я українців. Наприклад, за даними МОЗ, 40% випускників шкіл вже «ощасливлені» тими чи іншими хронічними захворюваннями. За останні п’ять років кiлькiсть сердечників збільшилася на третину, так само, як і хворих на туберкульоз.
Цікаво, що лікарі так і не розгадали фізіологічного механізму погодозалежності. Є версія, що в цьому цілком винні клітини організму. Мовляв, коливання атмосферного тиску діють на мембрану, через що відбувається зміна внутрішньоклітинного обміну речовин. Друга гіпотеза пов’язана з сонною артерією, в якій нібито містяться особливі рецептори — щось на зразок антен, які вловлюють погодні зміни.
Зате вже з певністю відомо, що самопочуття сердечників гіршає, як правило, за декілька годин до різкої зміни температури — за нею не встигає теплорегуляція організму. Вона «обеззброюється», порушується кровообіг і відбувається перевантаження центральної нервової системи.
З цієї ж причини, в спеку, як правило, найважче буває тим, хто страждає дистонією — перепадами тиску. Як признаються лікарі, нудота, головний біль і шум у вухах, характерні при гіпертонічному кризі, стають чи не основними скаргами. Проте, як вважає психолог Ірина Жданова, далеко не завжди варто нарікати на погоду та її примхи. Часто тиск, який зашкалює, може бути наслідком хронічного стресу, втоми чи напруженого очікування чого- небудь. А ще — ознакою агресії, яка стримується і «душевного бунту». Принаймні, за її словами, вислови в стилі «я готовий на все і до всього», «ніхто мене не стримає» — свого роду прикмета людини, яка страждає на гіпертонію.
Природно, що це лише спостереження, які аж ніяк не претендують, як підкреслила І. Жданова, на істину в останній інстанції. Проте саме ці спостереження наштовхують на певну думку. Пам’ятаєте пророцтва психологів після листопадових подій минулого року? Майже всі вони в один голос говорили: за сильним емоційним піднесенням почнеться або депресія, або підвищена нервозність. Враховуючи глибину надій, що покладалися на зміну влади, у болісності «повернення з небес» сумнівів ні в кого не було. Так як і в тому, що мрії, які не збулися, можуть вилитися в агресію і відчуття власної непотрібності. Сьогодні головний редактор часопису «Практична психологія і соціальна робота» Олександр Губенко вважає ті прогнози такими, що багато в чому підтвердилися. На його думку, нинішній стан українського суспільства можна порівняти з тим же гіпертонічним кризом. «Судіть самі: корупція жива, зарплатня-пенсія не дуже й змінилися, ціни зростають. Але найголовніше: нікуди не поділася та невизначеність, яка була півроку тому. У результаті — «закупорка» економічної активності, як судин при гіпертонії», — говорить психолог. Схожі процеси, на думку О. Губенка, відбуваються і в суспільстві. Більшість українців перебуває в стані напруженого очікування і готовності до всього. На його думку, зовсім не виключено, що коли не буде змін, криза посилиться — тобто зросте соціальна напруженість.
Як вважають лікарі, врятуватися від дистонії допомагає правильне харчування, прогулянки на свіжому повітрі, дихальна гімнастика. Але найефективнiший варіант, на їхню думку, — це загартування. Щоденний контрастний душ — непоганий тренінг для судин, що дозволяє їм згодом не реагувати на перепади температур. Цікаво, чи існує метод, який би загартовував суспільство від перепадів політичних температур?
