Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Готовність — 01

25 квітня, 2002 - 00:00

Більш охоче розповідають про будні сьогоднішні: демонструють ідеально доглянуту територію, спортивні майданчики, на яких проходять юнацькі, загальноміські та всеукраїнські змагання, готову «до бою» техніку (9 виїзних одиниць з 13-ти наявних), а також будівля пожежної частини — «найбільша в Україні й одна з найбільших у Європі». Спеціально для «Дня» було також відкрито навчально-тренувальні приміщення — димо- і теплокамери. Дані приміщення, що викликають набагато більш стійку асоціацію з інквізиторськими тортурами, ніж з навчальним обладнанням, доцільно описати детально.

Перше є мережею кімнат, що відділяються перегородками з магнітними замками — у деяких з них лежать манекени, які імітують «погорільців», в інших розташовано потенційні джерела вогню — газова плита, телевізор та електрощит. Оператор-спостерігач задає комп’ютеру варіант лабіринту (шлях евакуації, який повинна знайти група, що тренується), частину дверей автоматично перекривають, гасне світло, і приміщення заповнюється газом. Завдання групи — максимально швидко «врятувати» манекени, перекрити джерело займання і знайти у темряві шлях до виходу. Усі пересування «практикантів» фіксуються на дисплеї комп’ютера, який, до всього іншого, забезпечений функцією шумових ефектів: криками постраждалих, звуками вибухів і тріском прогорілих перекриттів — занадто натуральними, щоб пам’ятати про «змодельованість» ситуації. Теплова камера — також доволі цікаве місце. Завдання те ж: практично навпомацки вибратися з триповерхового лабіринту під цілком реальний монотонний гул (навчальний комп’ютер працює на славу) палаючого будинку — з тією лише різницею, що замість нав’язливого запаху газу практиканту дошкуляє шістдесятиградусна температура. Психологічний прес навчальної «екзекуції» відмінний — за визнанням заступника начальника 25-ї Оболонської частини Сергія Єрка, деяких «студентів», які пройшли практику в камерах, приводять до тями декілька днів. Щоправда, нагадує С. Єрко, реальність набагато страшніша: та ж температура повітря у палаючому будинку становить далеко не «навчальні» 60 — часом пожежникам доводиться працювати і при 1000 градусах.

До речі, перший виїзд на справжню пожежу — для багатьох переломний: частина «дебютантів» повертається звідти у шоковому стані і зі стійкою думкою: «навіщо мені це потрібно». І ці люди, з певною гіркотою констатує факт старший інспектор Анатолій Вінявський, по- своєму праві. Адже, на жаль, ризик пожежників не виправдовується «винагородою», що належить їм, згідно із законом: минулого року середня зарплата пожежника становила 160–180 грн, а в поточному — підвищилася аж до 260 грн. Страждають українські пожежники і від хронічного недофінансування — наприклад, на «пожежні» потреби столиці у 2001 році з бюджету було виділено трохи більше 12 млн. грн., що становить 37% від потреби у коштах. Справедливості заради, варто відмітити, що в «свіжому» бюджеті працівникам МВС повернута 50%-на «знижка» на оплату комунальних послуг — раніше, в 2000-му, цю пільгу відмінили. Однак кадрова проблема для українських пожежників на сьогоднішній день залишається найбільш болючою. На щастя, поки не катастрофічною, що дає можливість присвячувати вільний від нелегкої роботи час заняттям «для душі» — незабаром у 25-й Оболонській частині створять музей історії вдосконалення пожежної техніки.

До речi, минулого року в Україні виникло 60 тис. 743 пожежі, в яких загинуло 3640 чоловік. Збитки від пожеж становили 30 тис. 341 грн., що на 78, 7% більше, ніж у 2000 р. Проте минулого року врятували на 885 чоловік більше, ніж позаминулого.

Чисельність пожежної охорони зі змінним складом — 60 тис. 981 чоловік, у тому числі керівного складу — 12 тис. 19 чоловік. Три тисячі сімей пожежників на даний момент стоять у черзі на житло. В Україні нараховується 1214 пожежних депо, з яких 33 є непридатними до подальшої експлуатації, а 204 вимагають капітального ремонту і реконструкції.

У перші дні чорнобильської трагедії в ліквідації пожежі взяли участь 65 чоловік особового складу та 19 одиниць техніки, 45 пожежників отримали радіаційне опромінення і були госпіталізовані. У Прип’яті було зосереджено 240 чоловік особового складу.

Обов’язкові умови для того, хто бажає стати пожежником, — наявність здоров’я та міцної психіки, проходження строкової служби в армії та відсутність судимості як у «кандидата», так і у його родичів. Два місяці новачку доведеться провести у спеціальному навчальному центрі, наступні 2 роки триває підготовка кандидата під керівництвом фахівців, які мають не менше десяти років стажу, після чого майбутній пожежник повинен пройти стажування безпосередньо «на лінії вогню», проте тільки як спостерігач.

Наталія МЕЛЬНИК, «День»
Газета: