Нещодавно один знайомий розповів випадок із життя — показовий приклад впертості українців. Відправилися минулого літа його друзі всім сімейством у ліс за грибами. Набрали повний кошик і, задоволені багатим, а головне різноманітним «уловом», взялися куховарити. За кілька годин після ситного обіду відчули нездужання, і закінчилося все тим, що в такому ж складі вони потрапили до інфекційної лікарні. Благо, в цьому випадку обійшлося без летальних наслідків. Але неординарність ситуації аж ніяк не в цьому. Парадоксально, що нинішнього дощового, а значить і грибного літа вони знову всією сім’єю відправилися в ліс збирати дармовi харчi.
У принципі ситуація цілком зрозуміла: регіони-лідери за кількістю отруєнь грибами — Луганська і Донецька області. У колишніх шахтарських містах складно зустріти того, хто хоча б раз у такий спосіб не намагався урізноманітнити своє меню. Та й у цілому, згідно із соціологічним опитуванням, проведеним інститутом соціології НАНУ, нині лише 13,8% українців можуть похвалитися «повною чашею» на своєму столі. У Луганській області ситуація зайшла настільки далеко, що місцева влада всерйоз думає про те, чи не організувати патрулювання силовиками найбільших грибних зон. Як передає кореспондент із Луганська Олена ПРИВЕН, вже зараз понад три десятки жителів області знаходяться в реанімаційних відділеннях із підтвердженим діагнозом «гостре отруєння грибами». Доба перебування в стаціонарі однієї людини обходяться бюджету в більш ніж тисячу гривень, і тільки одних інфузійних розчинів потрібно не менше 9 літрів. За словами головного фахівця управління санітарно- гігієнічного забезпечення департаменту державного санітарного епіднагляду Ірини Семерунь, інтенсивна терапія для дітей може обходитися і в півтори тисячі гривень на добу. Крім того, що необхідно в обов’язковому порядку доставити до лікарні кожного, хто отруївся, а значить транспортні витрати знову-таки лягають на плечі регіональних управлінь охорони здоров’я. У зв’язку з цим найважче доводиться лікарям сільських і районних лікарень — витрачені тисячі гривень за тижневе (а то й місячне) перебування в стаціонарі могли б піти на закупівлю необхідних препаратів і медінвентаря...
На сьогоднішній день лікарям довелося рятувати вже 105 чоловік. Успіхом, порівняно з показниками минулого року, можна назвати лише те, що серед них всього 18 дітей (у 2002 році їх було 38). В іншому ситуація залишається незмінною. Гриби збирають навіть у паркових зонах і вздовж залізничних шляхів, де вони встигли увібрати в себе чималу кількість токсинів. Готують, до речі, «дуже смачний, але умовно їстівний» продукт (так пишуть в кулінарних книгах), ігноруючи правила термічної обробки та гігієни. Нерідко, стверджують лікарі, вживання цілком «культурних» грибів закінчується гострими кишковими інфекціями. Що не дозволяє визначити, який відсоток від грибних отруєнь викликано мікологічною безграмотністю, а який — недбалістю. В останньому випадку нерідко забувають про те, що гриби необхідно варити і безжалісно виливати відвар, що не можна залишати їх без холодильника і бажано не їсти в холодному вигляді. Крім цього, в грибах і так надто багато «але». Наприклад, відомо, що бліда поганка нерідко ділиться своїми отруйними випаровуваннями із їстівними грибами, що ростуть по сусідству. Останні до того ж мають властивість акумулювати в собі важкі метали, які в українських умовах нерідко радіоактивні.
Проте виявляється, що гриби і отруєння ходять поруч не тільки в Україні. Щорічно в Європі фіксується майже 10 тисяч випадків грибних отруєнь, хоч, як не крути, левову частку в цій статистиці становлять Україна, Білорусь і Росія. В останній, до речі, нещодавно провели цікаве дослідження: опитали 250 чоловік, що пройшли через Московську станцію швидкої допомоги. І виявилося, що грибники-аматори насправді не можуть відрізнити боровик від груздя, а поганку — від опеньок. В Україні минулого року стався зовсім анекдотичний випадок безграмотності. Урізноманітнити свій раціон «грибник» вирішив виключно сироїжками. Як ви думаєте, чому? Виявилося, що проаналізувавши назву гриба, він дійшов висновку, що не доведеться витрачати час на його приготування.
У МОЗ говорять, що нічого більше не залишається, як вчити і ще раз вчити. Тепер до цієї нелегкої праці приєдналося і Міносвіти, де тепер розробляються тематичні диктанти для учнів всіх класів. Чи є успіхи — судити поки що складно. Кількість чоловік, що отруїлися в цьому році, лише на 5 менше, ніж за аналогічний період минулого року. У вересні 2002 року МОЗ підсумував статистику: 253 отруєння і 25 смертей.
