Відповісти на це запитання, не маючи у своєму розпорядженні всього набору спеціальної інформації, дуже важко. А добути таку інформацію напередодні відомої події ще важче. Втім, можна спробувати підсумувати факти, які приховати неможливо.
Отже, по-перше, 11 жовтня Нацбанк заборонив торгувати на міжбанківському валютному ринку вільно конвертованими валютами проти обмежено конвертованих і неконвертованих валют. Це свідчить про те, що вартість зарубіжної гривні і місцевого долара відхилилися від ринкової ціни, і тепер на цій різниці з'явилися бажаючі заробити. Чому і вирішив завадити Нацбанк. Однак, як зазначає ІА Українськи новини, до вечора 19 жовтня котировки гривні на московському та прибалтійському міжбанківському ринках все ж сягнули рівня 4,7100/4,7700 UAH/USD проти 4,6400/4,6900 UAH/USD н а в нутрішньому ринку. Нагадаємо, напередодні обвального падіння гривні восени минулого року нерезидентський ринок першим просигналізував про початок місцевих валютних неприємностей.
По-друге, Національний банк оголосив про проведення 20 жовтня аукціону з розміщення серед комерційних банків гривневих депозитних сертифікатів. НБУ продаватиме 12-денні сертифікати з погашенням 1 листопада. У контексті, що становить для нас iнтерес, такий захід означає продовження «відсмоктування» гривні з грошового ринку, що, за задумом організаторів, має підняти і відсоткову, і валютну ціну дефіцитного товару.
По-третє, уряду та Нацбанку не вдалося приховати від громадськості сюжет про випуск в обіг непропорційно великої (відносно бажаних цін на гроші і товари) кількості гривні. Нині експерти фіксують майже 40% відставання індексу інфляції від темпів зростання кількості грошей в обігу. В інший час і в іншій країні цей факт міг би порадувати політиків. Адже відсутність інфляції могла означати зростання обсягу інвестицій. Але у нас цього немає: банки скорочують кредитування, кількість збиткових виробництв і банків зростає, а прибуткові — не розширяються. Одним словом, ВВП падає (не плутати з ніби зростанням промислового виробництва — за результатами року все одно буде мінус), отже, на підході — зростання цін, яке лише (зазвичай) наздожене «грошову масу», котра вирвалася вперед.
А тепер підіб'ємо підсумки. Стан грошового господарства говорить про те, що якісь резерви з управління «валютним курсом» у Нацбанку ще є. Отже, обвального його падіння в найближчі тиждень-два не буде. Відставання індексу інфляції в сумі з очікуваним сезонним подорожчанням продовольства і не зовсім сезонним — пального сигналізує про неминучість падіння гривні нижче від межі валютного коридору. Додатково до цього зауважимо, що співавтор валютної політики України — Міжнародний валютний фонд — надалі не наполягатиме на неадекватному (до гнітючого стану економіки) валютному курсі. Тому, якщо Нацбанку разом із урядом не вдасться відразу після виборів «відсмоктати» випущені гроші через податки та інші платежі, тоді ці гроші, напевно, поглине девальвація й інфляція.
