Завтра до Сполучених Штатів вилітає велика група українських політиків, підприємців і фінансистів. Як повідомили «День» у компанії «Сигма Блейзер Україна», один із напрямів переговорів, які намічаються — допомога уряду у відновленні стосунків із міжнародними фінансовими організаціями, а саме Міжнародним валютним фондом та Всесвітнім банком. Шанси на успіх цього громадського посольства можна оцінювати по-різному. Але, гадаю, українська сторона не забуде викласти на стіл переговорів досить вражаючий аргумент. За дев’ять місяців цього року, за повідомленням Нацбанку країни, вклади населення в українських комерційних банках зросли майже на 50%, тоді як за такий же період минулого року — на 38,1%. Обсяг вкладів уже перевищує $3 млрд.
Цікаво, що суми міжнародної фінансової допомоги, на які хотів би розраховувати український уряд, майже на порядок менші. І запитання про те, чи не можна Україні без них якось обійтися, виникає само собою. Директор інвестиційної компанії «Україна» Герман Шломан сказав «Дневі» з цього приводу: «Не треба сподіватися на доброго дядька Сема чи ще на когось». На думку Г. Шломана, Україна має абсолютно всі передумови для того, щоб стати фінансово самодостатньою державою. За словами фінансиста, навіть у тому разі, «якщо нічого не міняти, ми матимемо піднесення економіки». Накопичення економічного та грошового потенціалу в Україні, вважає Шломан, сьогодні вже завершилося. «Якщо всередині країни ми домовимося й завершимо економічні реформи, — запевняє він, — то економічне зростання в нас буде найвище у світі». Заважають цьому, на думку глави інвесткомпанії, крайні позиції полiтикiв. «Нам не потрібні позики. Гроші підпорядковуються цілком певному економічному закону — каже Шломан, — вони йдуть туди, де є можливість примножуватися, вони шукають для себе сприятливе середовище. І якщо дядько Сем побачить, що в Україні заробляє не він, а хтось інший, то його, вибачте за жаргонізм, «жаба задавить» і він тут усіх ліктями розштовхає й утверджуватиметься на нашому ринкові... Для цього нам нічого не потрібно робити, не потрібно прохати. Слiд лише навести в нас лад, удосконалити податкову політику й закінчити ось ці внутрішні міжусобні війни. Питання лише в тому, чому цього не розуміють наші «далекоглядні» політики?». Разом з тим, як зазначив Шломан, нам «не треба зачиняти ці двері». На його думку, «атрибути співпраці» з міжнародними фінансовими організаціями мають весь час бути присутнiми в державній політиці України.
Ця думка, мабуть об’єднує всі сторони, що беруть участь у дискусії з приводу перспектив розвитку стосунків із міжнародними фінансовими організаціями. Прихильники «простягнутої руки», які концентруються в основному в уряді, природно, стали на цю позицію хоча й свідомо, але вимушено. Один із авторів ідеї безкредитних стосунків із міжнародними фінансовими організаціями (МФО) прем’єр-міністр України Анатолій Кінах відзначав значення такої співпраці, яке впливатиме «не лише на рівень довіри до України з боку стратегічних інвесторів, але й на динаміку інтеграції країни в європейську та світову економічну систему». Разом з тим, інструктуючи напередодні поновлення переговорів у Вашингтоні українську делегацію, він поставив перед нею завдання не лише поглибити та оптимізувати співпрацю, але й домогтися, щоб вона була «рівноправною та взаємовигідною», відповідала б вимогам «національних, економічних, соціальних, структурних пріоритетів». За його словами, умови співпраці України з МФО не повинні призводити «як, на жаль, це часто було раніше — до грубого втручання в можливості України проводити державну соціальну та економічну політику».
І ось дуже важливі для України переговори, які відбулися наприкінці минулого — початку поточного тижня, завершено. За словами глави української делегації, віце- прем’єр-міністра Василя Рогового, МВФ «абсолютно з розумінням» сприйняв пропозицію української урядової делегації про підготовку нової програми кредитування України — випереджуючий stand-by. «У МВФ погодилися з нашою пропозицією, і зараз починаються всі процедури з підготовки цієї програми», — зазначив віце-прем’єр. «Ми сподіваємося, що десь у двадцятих числах жовтня приїде місія МВФ на чолі з Еммануель ван дер Менсбрюгге, яка зараз працює над проектом стратегії співпраці з Україною, — сказав В. Роговий Інтерфаксу-Україна. — Я гадаю, що днями ми отримаємо їхнє бачення, і тоді у нас відбудеться відповідна дискусія». За його словами, у ході зустрічей підкреслювалося, що «МВФ і зараз стоїть на тих же позиціях: макроекономічна ситуація в Україні стабільна, а процеси, що відбуваються в Україні, носять позитивний відтінок». У той же час зазначалося, що існує ряд проблем, зокрема, щодо невчасного відшкодування ПДВ, де сторони повинні ще «спільно попрацювати», додав В. Роговий. Віце-прем’єр роз’яснив, що випереджуючий stand-by відрізняється від стандартного «не умовами та змістом програми, а умовами отримання фінансових ресурсів». «При випереджуючому stand-by ми не будемо обов’язково позичати, отримувати відповідний транш, а лишень у разі потреби, якщо така виникатиме в України», — додав він.
«Я гадаю, що змістом нової програми стануть традиційно обов’язкові фіскальна та монетарна складові, оскільки це коло інтересів МВФ, тобто, питання виконання бюджету поточного року й реалістичності бюджету наступного, реформування нашої податкової системи, перегляду та оптимізації податкових і соціальних пільг, а також питання валютно-кредитної та курсової політики», — сказав В. Роговий про нову програму з Фондом. Він також повідомив, що обсяг позик є «предметом додаткового обговорення». «Це буде предметом наших дискусій, коли приїде місія МВФ цього місяця», — додав віце- прем’єр. Він також повідомив, що МВФ загалом задоволений проектом держбюджету України на 2003 рік, але яким він буде в кінцевому підсумку — «це питання відкрите», — зазначив віце-прем’єр, маючи на увазі результати роботи Верховної Ради. «Це була перша загальна оцінка, що проект держбюджету-2003 у принципі нормальний, хоча ми почули певне застереження щодо деяких статей, які передбачено в проекті цього документа. Тобто загалом він набагато більш реалістичний, якщо його порівнювати з бюджетом поточного року».
Разом з тим у розмові з «Днем» В. Роговий визнав, що підсумки переговорів з МВФ і ВБ не потрібно розглядати в дуже рожевих тонах, оскільки виникало чимало труднощів і попереду ще багато роботи для їхнього подолання. Відповідаючи на запитання «Дня» про те, чи не може Україна обійтися без грошей МВФ, віце-прем’єр зазначив, що в негативної відповіді на це запитання два аспекти: «Бюджет і позики, передбаченi на поточний рік. Я гадаю, що вони будуть необхідні нам і наступного року з огляду на роботу із зовнішніми боргами». (Згідно з плановими розрахунками фінансових зобов’язань за держборгом і гарантійними зобов’язаннями за чинними угодами до повного їхнього погашення 2035 року, максимальні виплати за держборгом припадають на 2003 рік — $2,34 млрд., 2004—2006 років вони становитимуть від $1,92 млрд. до $2,37 млрд. Істотне зниження обсягів виплат почнеться лише за п’ять років: 2007 року — до $1,66 млрд., 2008 — до $1,35 млрд., 2009-го — $1,25 млрд. і 2010 — $1,15 млрд. Лише за 10 років виплати скоротяться до $500 млн. і менше). Разом з тим, взявши до уваги динаміку валютних резервів Нацбанку, Роговий зазначив, що Україна могла б обійтися без позик у МВФ і, за його словами, випереджуючий stand-by, на який партнери на переговорах дивляться як на абсолютно прийнятну форму співпраці, і передбачає, що ми не автоматично забиратимемо транші, а станемо звертатися за допомогою лише при потребі.
Разом з тим, судячи з контексту розмови «Дня» з віце-прем’єром, український уряд не виключає й можливості негативного закінчення переговорів з МВФ. На цей випадок, як розповів Роговий, залишається варіант, при якому Всесвітній банк може надати свою програму ПСП-2 (рада директорів ВБ має відбутися до кінця жовтня) навіть за умови, що на той час програми з МВФ не буде, оскільки МВФ, як відомо, оцінює макроекономічну ситуацію в Україні як стабільну.
Зрозуміло, що негативний струмінь у чисто економічні переговори в Вашингтоні вносила політика і, зокрема, гучні останнім часом звинувачення України в незаконній торгівлі зброєю. Доктор економічних наук, професор, референт Президента України Антон Філіпенко, відповідаючи на запитання про оцінку підсумків цих переговорів, сказав «Дню», що і внутрішнє і міжнародне становище було для них не дуже сприятливим, оскільки і МВФ і ВБ не лише фінансові організації. Вони, певним чином, є й політичними інституціями, у яких левова частка голосів належить провідним країнам, лідерам світової економіки. І це, на думку А. Філіпенка, наклало свій відбиток. Проте він вважає, що за умов, коли в Україні вже третій рік поспіль фіксується економічне зростання і провідне місце нашої країни за динамікою економічних процесів у Європі, ці показники не могли бути проігнорованими. І саме це, сказав Філіпенко, було «провідною домінантою» у Вашингтоні й забезпечило успіх переговорів. Що стосується озвучених порівняно нещодавно в Україні заяв про можливості безкредитних стосунків із МВФ, то їх, на думку референта Президента, було зроблено дещо передчасно. А ось зусилля В. Рогового та очолюваної ним делегації Філіпенко оцінив як такі, що справили стабілізуючий вплив на відносини з міжнародними фінансистами.
Природно, що всі ці переговорні тонкощі, які хвилюють українську еліту, можуть виявитися не зовсім зрозумілими для тих мільйонів українських вкладників, які довірили банківській системі свої кровні. Їх насамперед хвилює те, що буде з цими грошима. Чи принесуть вони обіцяний банками прибуток, чи ж знеціняться, якщо держава буде змушена затикати бюджетні дірки за допомогою друкарського верстата? Відповідаючи на це запитання, глава радників голови Нацбанку України Валерій Литвицький сказав «Дню»: «Те, що контакт із Фондом має шанси на продовження — це добра звістка. Все залежить від того, як ми виконаємо бюджет цього року, і який бюджет ми приймемо на майбутній рік. А гроші від stand-by будуть про всяк випадок. Бо надміру мажорний настрій за нинішніх умов був би недоречним...»
