За значущістю прийнятих рішень та особливою увагою до нього зі сторони США черговий саміт ГУУАМ, який учора закінчився в Ялті, виходить на перший план серед усіх попередніх. Колишній посол США в Україні, який прекрасно знає нашу країну та її проблеми, другий заступник держсекретаря США Стівен Пайфер заявив, що США нема навіть необхідності приєднуватися як спостерігач, «оскільки ми вже тут». Проте з п’яти країн-учасниць ГУУАМ цього разу до Ялти прибули тільки господар саміту Леонід Кучма та президент Грузії, країни-голови організації Едуард Шеварднадзе, а також прем’єр-міністр Азербайджану Артур Расізаде. Молдову представляв перший заступник міністра закордонних справ, Узбекистан — державний радник президента. І якби не серйозність і важливість прийнятих учора рішень, то нинішній саміт міг би бути передднем давно передбачуваної природної смерті організації. Спостерігачі стверджують, що нові рішення здатні вдихнути у ГУУАМ нове життя, і в організації може відкритися «друге дихання», що відкриє перед нею значні перспективи. У вступному слові Леонід Кучма сказав, що «нарешті підвели риску під організаційним етапом становлення ГУААМ». Результати його — наявність чіткої організаційної структури, здатної перейти до «реалізації конкретних проектів».
Участь США, які демонструють явну зацікавленість у розвитку ГУУАМ для просування країн-членiв лінією європейської і трансатлантичної співпраці та які заявили про виділення приблизно 1 мільйона доларів на реалізацію проектів зі створення віртуального центру з боротьби із тероризмом та вдосконалення проектів з розвитку торгівлі і транспортування, участь інших країн та міжнародних організацій, надає об’єднанню наших країн нове значення у світовій спільноті.
У спільній заяві ГУУАМ-США, прийнятій на саміті, вiдзначається серйозний прогрес організації в розвитку демократії, забезпеченні стабільного економічного зростання, у зв’язку з чим «американська сторона вітає бажання ГУУАМ отримати статус спостерігача у Генеральній Асамблеї ООН» і надасть допомогу на початку цього процесу — підготовці і передачі відповідної документації до Секретаріату ООН. І заступник держсекретаря Стівен Пайфер, і посол США в Україні Карлос Паскуаль в інтерв’ю журналістам у Ялті підкреслили, що вони задоволені тим, що саміту вдалося «перейти на новий рівень роботи і зайнятися реалізацією конкретних проектів» — серед яких і віртуальний центр із боротьби з тероризмом, який почне діяти вже з 1 вересня 2003 року відповідно у Києві та Баку, а також такі важливі проекти, як співпраця у транспортній сфері, у сфері культури, міжпарламентській сфері, митній і прикордонній роботі, у питаннях готовності до надзвичайних ситуацій та у створенні зони вільної торгівлі. За їхніми словами, це тільки сприятиме вступу України й інших країн ГУУАМ до міжнародних організацій. Як заявив Стівен Пайфер, якщо Україна зможе успішно вирішити багато інших питань підготовки вступу до НАТО, — розвиток демократії, політична і військова реформа тощо, — то навіть базування у Севастополі Чорноморського флоту Росії може не бути нездоланною перешкодою для вступу країни до НАТО…
Було порушено на саміті й український внутрішньополітичний момент. Посол США в Україні Карлос Паскуаль сказав, що на зустрічі з Президентом Леонідом Кучмою він і Стівен Пайфер повідомили українському лідеру про існуючу думку, що головною метою спроби сумістити президентські й парламентські вибори є пролонгація терміну перебування президента України при владі. Зі слів посла США в Україні, Леонід Кучма сказав, що коли вперше заговорив про це публічно в ході звернення до Верховної Ради у лютому, він казав, що «такі спільні вибори можуть відбутися 2014 року», і підкреслив на зустрічі, що «сьогодні ще не час, щоб робити цей крок».
На уточнююче запитання журналістів: «Як реагуватимуть США, якщо Л. Кучма передумає, і вибори відбудуться у 2006 році, а його повноваження таким чином будуть продовжені?», Стівен Пайфер заявив, що Президент України дуже чітко заявив про свою думку з цього питання. «Ми в Америці вельми уважно стежимо за демократичним розвитком України, це має дуже великий вплив на відносини між США та Україною і дуже великий вплив на відносини України та НАТО з урахуванням саміту НАТО, що відбудеться в 2004 році», — сказав дипломат, як передає Інтерфакс-Україна.
Зареєстрований у Верховній Раді президентський проект змін до Конституції передбачає проведення виборів глави держави і парламенту протягом одного року. Нині вибори до парламенту і місцевих органів влади проводять раз на чотири роки, вибори президента — раз на п’ять років. Останні парламентські вибори відбулися весною 2002 року, президентські — восени 1999 року.
Чергові президентські вибори в Україні заплановано на осінь 2004 року. Л. Кучму вперше обрали президентом країни у липні 1994 року. Вдруге він переміг на президентських виборах у листопаді 1999 року. Згідно з Конституцією України, одна й та сама особа не може бути президентом країни довше ніж два терміни поспіль. Президента України обирають на 5 років.
Загалом дев’ять підписаних учора документів — крім заключного комюніке і спільної заяви ГУУАМ — США, — угода про створення віртуального центру з боротьби із тероризмом, організованою злочинністю і поширенням наркотиків та іншими злочинами, меморандум про взаємодопомогу в торгівлі і транспортуванні, угоди між урядами про співпрацю у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, у митних справах, у сфері освіти, протоколи про співпрацю в охороні кордонів і співпрацю між Академіями наук — дають можливість конкретніше вирішити проблеми транспортних коридорів, співробітництва у нафтовій галузі, боротьбі з міжнародною злочинністю і в гуманітарній галузі. Завдання тут великі. Як говорив Леонід Кучма, країнам-учасникам ГУУАМ поки що «так і не вдалося забезпечити створення ефективно функціонуючої, повноцінної зони вільної торгівлі», необхідно «активізувати роботу із забезпечення ефективного функціонування транспортних коридорів» і занесення їх до європейської і світової транспортних систем. На його думку, країни ГУУАМ «не повинні відмовлятися від амбіційного плану створення у перспективі Південного транспортного коридору «Схід — Захід» на базі пан’європейського транспортного коридору №5 із продовженням його на Схід для з’єднання з коридорами євроазіатського напряму. Стратегічного значення, з його слів, сьогодні набуває реалізація проекту створення Євроазіатського нафтотранспортного коридору», а це означає, що європейська перспектива і нафтопроводу Одеса — Броди стає привабливішою, і головне — реальнішою. Президент України відзначив також, що після Ялти ГУУАМ має хороші перспективи у співпраці з ОБСЄ щодо реалізації проекту створення зони вільної торгівлі, а також з Європейським Союзом в галузі енергетики. Власне, транзит каспійської нафти до Західної Європи і вважався однією з головних цілей створення ГУУАМ — але лише з визнанням ЄС стратегічного значення трубопроводу Одеса — Броди справа може зрушити з місця. Показово: у Ялті не говорили про можливості «реверса» цього нафтопроводу.
Значну увагу учасники саміту приділяли гуманітарній сфері. Новий крок об’єднання у цьому напрямі з укладення угоди про співпрацю у сфері науки й освіти, на думку Леоніда Кучми, ще не вирішує всіх проблем, адже ось уже рік, як сформовано галузеву робочу групу у сфері культури, але вона, зі слів українського президента, «ще тільки повинна розпочати активну діяльність».
Наступний саміт ГУУАМ відбудеться, як записано у підсумковому комюніке, в 2004 році, й Едуард Шеварднадзе сказав, що він із задоволенням передасть роль країни-голови Україні.
