Першою на міжнародній арені формування коаліції в України вітала Європейська Комісія. Представник головного виконавчого органу Євросоюзу Емма Удвін висловила надію, що новий уряд продовжить політичні та економічні реформи в країні. «Ми вітаємо новину про те, що політичні сили досягли коаліційної угоди. Це дуже важливо, що буде новий уряд, який продовжить політичні та економічні реформи в Україні. Це важливо зараз, оскільки міністри нового уряду продовжать роботу над проблемами, з якими зіткнулася Україна», — сказала вона вчора в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна. Водночас Е. Удвін висловила впевненість у тому, що ЄС «матиме хороші відносини з будь-яким урядом, який візьме на себе зобов’язання відносно реформ». Про ставлення іноземних експертів до повернення «помаранчевої» коаліції — у коментарях «Дню».
Сергій КАРАГАНОВ, заступник директора Інституту Європи РАН, голова президії ради з питань зовнішньої й оборонної політики РФ:
— Я вважаю, хоч яку б коаліцію створили в Україні, вона не буде антиросійською. Якщо лише не призведе до загального божевілля українського політичного класу. На жаль, Україна створила собі таку політичну систему, яка за визначенням нестійка і стійкою бути не може. Тож чекатимемо наступного повороту. Але, звісно, нам би хотілося, щоб Україна була стабільним і надійним партнером та другом.
Чи покращаться відносини між Україною та Росією за нового прем’єрства Тимошенко? Прямо можу сказати, що Юлія Володимирівна — людина вкрай практична, навіть надталановита і вона робитиме те, що вигідно їй та Україні. А їй та Україні вигідні хороші відносини з Росією.
Чи зможе вона п’ять років протриматися в прем’єрському кріслі? Я, звісно, будь-кому не побажаю п’ять років очолювати уряд країни, яка переживає кризу і в тому числі трансформацію. Крім усього іншого, абсолютно ясно, що будуть багаторазові кризи, але успіхів можна і треба досягати. Чи зможе Тимошенко порозумітися з президентом Росії Володимиром Путіним? Я вважаю, що Юлія Володимирівна порозуміється з ким завгодно.
Микола ПЕТРОВ, член наукової ради Московського центру Карнеги:
— Позитивне те, що в останню мить вдалося прийти до угоди. Очевидно, що варіант такої коаліції усе-таки більш стабільний, ніж якби «Нашій Україні» довелося створювати коаліцію з Партією Регіонів. Хоча виключення Віктора Януковича, з огляду на ту частку голосів, яку він отримав на виборах, не сприятиме ефективності тієї нової конфігурації коаліції, яку вдалося зафіксувати.
Мені здається, що Москва має два підходи у побудові відносин з Україною. Перший — це бажання мати стабільного та передбачуваного партнера. У цьому сенсі, безумовно, позитивний той факт, що коаліція відбулася. Другий залежить від того, яку позицію займають ті політичні сили, які тепер формують уряд, стосовно Росії та вирішення нагромаджених проблем. І тут, очевидно, особливого задоволення від «помаранчевої» коаліції в Кремля не спостерігається.
Цілком можливий розпад коаліції. В умовах нестабільності й цілком можливих дострокових виборів Тимошенко може грати, не беручи до уваги інтересів коаліції загалом, а зважаючи на особисті інтереси і тієї політичної сили, яку вона представляє. У цьому разі хорошого чекати не доводиться. Я бачу головну небезпеку в тому, що сама по собі досягнута стабільність дуже хитка. І в будь-який момент під впливом як зовнішніх подій, так і внутрішніх конфліктів вона може зруйнуватися, що, власне, ми спостерігали останнім часом, коли нібито принципова домовленість була, але остаточно домовитися весь час не вдавалося. Я бачу проблему ще й у тому, що, прогнозуючи ситуацію нестабільності, політичні сили можуть грати «на себе», а не на загальний результат.
Єжи Марек НОВАКОВСЬКИЙ, міжнародний оглядач тижневика WPROST, Польща:
— Польща розраховує на те, що новий уряд України продовжить курс на інтеграцію до ЄС і якнайшвидше приведе державу до складу організації Північноатлантичного договору. Звісно, не всі польські бізнесмени відчувають захоплення з приводу прем’єрства Юлії Тимошенко, з якою пов’язують закриття вільних економічних зон минулого року. Але Польща сподівалася на формування саме «помаранчевої» коаліції. У Варшаві вважають, що зміцнення в Україні ринкових відносин більш важливе, ніж інтереси певних компаній. Із цього погляду поляки дивляться на Київ як на стратегічного партнера. Чим сильнішою буде Україна, чим ближче вона буде до Заходу, тим краще.
Головна умова стабільності — хороші відносини між прем’єр-міністром і президентом. Президент повинен мати певні гарантії, що його позиція як лідера країни у зовнішній політиці не буде ослаблена. З іншого боку, необхідно розбити зв’язок між політикою й олігархічною економікою. Мені здається, що більшість конфліктів в Україні відбувалася на основі захисту інтересів бізнесу через підтримку політичних лідерів. Якщо політики дивитимуться через «окуляри» національного інтересу, а не олігархічних кланів, тоді існує можливість, що на ґрунті ідеології помаранчевої революції вдасться стабілізувати уряд і владу.
