Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Хто підтримає читача?

Якщо тиражі падають, ціни поки що «тримаються», а держава не гарантує правил гри
19 серпня, 2009 - 00:00
ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

Автографсесії відомих українських письменників, нагородження переможців конкурсу «Найкраща книга України», продаж книжкової продукції — далеко не все, що запланував Державний комітет телебачення та радіомовлення України в рамках V Міжнародної книжкової виставки-ярмарку. На захід, який триватиме до 21 серпня в Міжнародному виставковому центрі в Києві, запрошено 220 видавництв та видавничих організацій України, а також їхніх колег з Ірану, Азербайджану, Литви, Польщі та інших держав. Основне завдання виставки — популяризація сучасної української книги та обмін досвідом між учасниками, зокрема, з приводу того, як пережити кризу. Це питання нині для видавців чи не найважливіше. Адже через інфляцію, зростання цін на папір та інші матеріали тиражі книг зменшилися у два-три рази, а з ними скоротилися й прибутки видавництв.

— Якщо торік ми видавали книги накладом 10 тисяч примірників, то нині — по три-п’ять. Пробні тиражі можуть бути по дві, а то й по одній тисячі, бо в нинішніх умовах видавництво не в змозі купити одразу весь обсяг паперу на великий наклад. Це при тому, що ціни на книжки лишилися на тому ж рівні. Якщо ми їх піднімемо, втратимо частину своєї читацької аудиторії, — зазначила головний редактор державного спеціалізованого видавництва дитячої літератури «Веселка» Ірина Бойко. — Хоч ми і державне видавництво, але це не означає, що на 100% фінансуємося з бюджету, ми просто виконуємо держзамовлення, тобто випускаємо у світ книги, які замовляє і оплачує держава, а в іншому ми нічим не відрізняємося від приватних видавництв і змушені заробляти самі на себе. На початку 90-х років це вдавалося, бо ми видавали по 250 — 300 книг щороку (тоді саме був сплеск на художню літературу), були часи, коли видавалося по 30 — 50 видань. Але цього року буде ще менше, остаточна цифра стане відома наприкінці року, коли видавництву повернуть борги і з’явиться можливість надрукувати ще якісь книги.

Економічну нестабільність переживають і колеги українських видавців.

Науковий редактор видавництва «Білоруська енциклопедія ім. Петруся Брука» Михайло Нікітін зазначає, що цього року обсяги держзамовлень зменшилися удвічі, а з початком кризи більшість видавництв діяли так само, як і українські: скоротили кількість працівників, зменшили тиражі або ж звузили видавничу програму до мінімуму. Вистояли тільки ті, хто знайшов нових покупців, — як у межах країни, так і за кордоном. Наші ж видавці поки що сподіваються на більш суттєву підтримку держави.

— Гарантувати правила гри — ось чого ми чекаємо від держави. Якщо видавництва планують певні проекти за програмою «Українська книга» чи за програмами від Міністерства освіти та науки, то й кошти на них мають надходити в повному обсязі. Видавці знатимуть, яка сума і коли надійде в їхнє розпорядження, й відповідно до цього плануватиме роботу персоналу, шукатиме нових спеціалістів і нових авторів, — пояснив директор видавництва «Вища школа» Андрій Савчук. — Щоб вийти з кризи, держава не обов’язково має виділяти додаткові кошти, а хоча б підтримати ті проекти, які вже на стадії завершення. Також за державні кошти повинні друкуватися кращі книги найкращих видавництв, для цього слід або організовувати конкурси, або визначати їх хоча б на таких виставках, як нинішня. Такі книги матимуть попит серед читачів, а друкуючи їх додатковим накладом, видавництва зможуть себе утримувати.

Як саме виходити з кризи, друкарі будуть вирішувати самостійно. За словами заступника директора видавництва «Либідь» Марії Курган, багато що залежить від спеціалізації видавництва. Так, якщо друкувати навчальну, довідкову, художню або дитячу літературу, тобто видання, які вважаються безпрограшними і завжди мають високий попит, то справа вистоїть за будь-яких умов. Працювати на повну потугу і задовольняти смаки усіх читачів видавці обіцяють незважаючи ні на що. Деякі вже знають, що саме друкувати: книги з історії, філософії, психології, твори класиків української та світової літератури — саме це нині популярне серед українських читачів.

Інна ФІЛІПЕНКО, «День»
Газета: