Завтра у Верховній Раді відбудеться повторне голосування законопроекту «Про державне регулювання виробництва, експорту та імпорту дисків для лазерних систем зчитування» у другому читанні. Про це повідомили «Дню» у Державному департаменті інтелектуальної власності. Потрібно відзначити, що до остаточного визначення засобів боротьби з виробництвом контрафактної продукції в Україні у наших парламентаріїв залишилося максимум два тижні. Нагадаємо, що ще у серпні минулого року уряд США припинив спеціальний статус безмитної торгівлі для України у зв’язку з нездатністю нашої країни протидіяти виробництву піратської відео- та аудіопродукції. Відразу після того, як став відомий негативний результат голосування законопроекту «Про державне регулювання...» (20 грудня 2001 року), Президент США Джорж Буш підписав указ про введення торгових санкцій проти України на суму $75 млн. Фактично заборонні митні тарифи на продукцію вітчизняних підприємств металургійної, хімічної та легкої промисловості, що експортується до США, почнуть діяти 23 січня.
За оцінками представників СОТ, наша країна щорічно експортує до Європи близько ста мільйонів неліцензійних компакт-дисків. При цьому дев’ять iз десяти подібних поставок порушують права власності на виробництво оригінальної продукції американських компаній, щорічні збитки яких становлять не менше $200 млн. «Америка змушена захищати свої права. Ми ще у березні попередили Київ про можливість введення санкцій, якщо не буде вжито адекватних заходів проти аудіо- та відеопіратства, — говорить представник США у СОТ Роберт Зеллік, — український уряд запевнив нас, що захистить інтелектуальну власність США. Однак ми бачимо, що виробництво піратської продукції не тільки не зменшується, але й збільшується».
У той час, як прагнення США захистити своїх виробників від наших піратів цілком зрозуміле, позиція окремих фракцій українського парламенту в питанні боротьби з виробництвом піратської продукції зрозуміла не зовсім. Аргументи лівих, які традиційно шукають ворога на Заході, мовляв, Сполучені Штати проводять неправомірне економічне та політичне втручання у справи України, навряд чи можна назвати переконливими. Принаймні позитивне голосування комуністами і соціалістами неприйнятих виправлень до законопроекту «Про державне регулювання...» (згідно з якими пропонується перекласти відповідальність за неліцензійну продукцію на плечі замовників) явно йде врозріз з їх «ідеологічними» обгрунтуваннями. Незрозуміла і пасивність тих, що відмовилися взяти участь у голосуванні (і що фактично завалили закон), «Єдність» і «Реформи—Конгрес». Результати розгляду закону про CD «свідчать про роботу зацікавлених представників тіньової економіки», — сказав «Дню» народний депутат України Віктор Суслов. До речі, про це ж свідчить і заява у сесійній залі парламентарія Віталія Журавського про спробу купити його «голос». Як уже повідомлялося, не виключав можливості «лобіювання» і спікер Верховної Ради Іван Плющ.
Дійсно, попит на неліцензійну продукцію у нашій державі, об’єктивно, високий. Організувати серійне виробництво «лівих» CD, як стверджують фахівці, не вимагає великих зусиль: вартість технічного оснащення підприємства обходиться підпільному виробнику у 20-30 тисяч доларів і швидко окуповується. Не виникає проблем і з сировинним забезпеченням: не секрет, що підприємства, якi випускають «компакти-болванки» (роздрібна ціна не перевищує 7-9 грн.) на території України є. Словом, умови для розвитку прибуткового неліцензійного бізнесу у нас створені більше ніж. Про це свідчать і дані Державного департаменту інтелектуальної власності, згідно з якими, близько 90% CD-продукції всередині країни — піратська. Відзначимо, що, за словами віце- прем’єра Володимира Семиноженка, піратське виробництво наносить збиток бюджету в розмірі близько 500 млн. грн.
Тим часом, у разі повторного неголосування Верховною Радою закону «Про державне регулювання...», прибутки українських медіа-піратів нашій країні будуть оплачувати за рахунок підприємства металургійної, хімічної і легкої промисловості. Саме по них насамперед ударять американські санкції. «Загальний збиток підприємств цих галузей, у разі вступу в силу санкцій, становитиме 475,04 млн. грн. і коштуватиме бюджету держави 156,18 млн. грн.», — сказала учора «Дню» начальник управління авторських і суміжних прав Держдепартаменту інтелектуальної власності Тамара Давиденко.
КОМЕНТАРІ
Борис БЕЗПАЛИЙ , народний депутат України:
— Закон, напевно, буде прийнято. У даний момент відбувається сильний натиск із боку Президента і Кабінету Міністрів. Хоча я збираюся, як і минулого разу, голосувати «за» неприйняття цього документа. Всі обвинувачення України в піратстві побудовані не на конкретному судовому доказі, а на сумнівній статистиці конкурентної сторони. Сам же закон містить у собі кілька положень, які свідчать про посилення тиску на виробників компактів. Мені незрозуміло, навіщо створювати спецпідрозділ при МВС для контролю за господарською діяльністю, а також встановлювати карну відповідальність (позбавлення свободи на термін від одного до п’яти років) за виробництво «неліцензійки». Крім того, обов’язкове ліцензування обладнання суперечить Закону «Про окремі види підприємницької діяльності». Можливість раптових перевірок підприємств, що дозволяються законом, будуть чинити психологічний тиск на підприємців, а це призведе до того, що український підприємець не захоче працювати в цій сфері. В результаті наш ринок заповниться контрафактною продукцією російського виробництва.
Валентин ЧЕБОТАРЬОВ , заступник голови Державного департаменту інтелектуальної власності:
— В даний момент на шальках терезів знаходяться інтерес одного підприємства і близько сорока тисяч чоловік, які можуть бути звільнені після введення торгових санкцій зі сторони США, з різних галузей промисловості. Загалом, в контексті проблеми українського піратства потрібно розглядати не окремо взятий закон, а систему захисту об’єктів інтелектуальної власності. Наприклад, у тій же Америці подібного закону немає: Сполученим Штатам він не потрібен, оскільки там будь-який правовласник і будь-який поліцейський може визначити виробника контрафактної продукції, порушити проти нього карну справу. Багато хто стверджує, що Україна в даній ситуації стала «козлом відпущення». Я з цим абсолютно не згодний, оскільки не ми перші (і, думаю, не останні) стикаємося з подібними «ультиматумами». Нагадаю, що свого часу в Болгарії і Китаї піратство було викорінено жорсткими силовими методами. В Україні, варто підкреслити, держава досить лояльно підійшла до вирішення питання, жодне підприємство силовим шляхом не було закрито. У зв’язку з цим і виникає питання: чому деякі виробники перестали працювати, а інші перейшли на випуск «чистих» CD? Наші «пірати» чомусь не хочуть працювати легально на умовах рентабельності. Їм потрібні надприбутки — 500% окупності й вищі.
Не викликає сумніву, що фракція комуністів не буде голосувати «за». Комуністи відразу ж перестають цікавитися суттю будь-якого питання, якщо присутнє «посилання» на Сполучені Штати. Поведінка ж деяких інших фракцій під час попереднього голосування згідно із законом абсолютно нелогічна. Я не маю права вказувати, хто і кого «простимулював», щоб не допустити прийняття закону. Однак я абсолютно впевнений у тому, що ця ситуативна одностайність без стимуляції не обійшлася. Викликає здивування, чому раптом у явних нефахівців у цій галузі з’явився такий різкий інтерес до виробництва компакт-дисків і виникло стільки зауважень (більше 200 поправок) до закону.
