Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Хтось хоче в престижну школу, а хтось — просто доїхати до школи

10% українських учнів, імовірно, ходитимуть до школи пішки
28 серпня, 2009 - 00:00
«ГОТУЄМОСЯ» / ФОТО ОЛЕКСАНДРА КОСАРЄВА

1 вересня — це не тільки свято, а й клопоти, при чому для всіх — різні. Соціальне розшарування, місце проживання, фінансовий стан сім’ї — все це впливає на те, чим перед Днем знань переймаються батьки та учні. Для когось, і така частина наших громадян є досить значною, найбільш болючою проблемою стало подорожчання шкільних форм та навчального приладдя, за яке потрібно було віддати кілька тисяч гривень, більш заможна частина українців турбувалася вибором школи: наприклад, у яку — державну чи приватну — віддати вчитися своє чадо. Але, на жаль, у нас, виявляється, є й сім’ї, які поставлені в такі умови, що змушені перейматися найпростішим — чи взагалі потрапить їхня дитина до школи. Причина — відсутність спеціального автобуса, який довезе дітей на навчання. Сільських школярів, які змушені щодня добиратися на уроки транспортом, в Україні — аж 277 тисяч. Це — досить багато, і якщо держава досі не вирішила проблему із їхнім перевезенням, то, виходить, дискримінація школярів у нас таки існує.

Нещодавно Віктор Ющенко, виступаючи на нараді з питань підготовки навчальних закладів до нового навчального року, розкритикував роботу уряду, яка стосується виконання Національної програми «Шкільний автобус». Він нагадав, що в минулому 2008 — 2009 навчальному році на неї не витратили «жодної копійки із передбачених бюджетом коштів». «Це — колосальна провина урядової політики», — сказав Віктор Ющенко, додавши, що програму «Шкільний автобус» ми повинні завершити у 2010 році», хоча за планом вона мала б бути завершена ще цього року. Окрім того, відповідальність за невиконання Національної програми Президент поклав на місцеву владу, яка в першу чергу мала б опікуватися проблемами своїх шкіл й, наприклад, долучити до роботи спонсорів. До речі, як заявляють чиновники, за роки незалежності України витрати держбюджету на освіту зросли втричі, а це — 6,1% внутрішнього валового продукту держави. Але, очевидно, або кошти розподіляються неправильно, або їх, як завжди, недостатньо.

За даними урядовців, за останні три роки влада забезпечила сільських дітей автобусами на три чверті: сільські школи отримали 1900 автобусів, а це означає, що 90% учнів із 277 тисяч нині нібито не мають проблем із добиранням до школи. Щоправда, виділити автобус — це не означає, що діти на ньому спокійно їздитимуть на навчання: буває, раптом з’ясовується, що автобус — несправний (не один сюжет про це був на телебаченні) або що керівництво області чи району пообіцяло, а машини так і не виділили...

«Закрити проблему» до 1 листопада цього року вже пообіцяла прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. «У найближчі декілька тижнів з’ясуємо постачальника вітчизняних автобусів для перевезення учнів, з’ясуємо мінімальну ціну на цей автобус і за місяць-два закриємо проблему повністю», — сказала керівник уряду. За її словами, до 1 листопада автобуси будуть централізовано закуплені та направлені в регіони. Юлія Тимошенко повідомила, що на фінансування зазначеної програми у держбюджеті передбачено 150 мільйонів гривень. При цьому прем’єр-міністр доручила Міністерству освіти та науки провести необхідні консультації з керівництвом областей і з’ясувати технічні вимоги до шкільних автобусів. Зокрема, це стосується перевезення учнів з обмеженими можливостями, для яких автобуси мають бути обладнані спеціальними підйомниками та місцями в салоні.

Виходить, що все-таки частина учнів (а навіть 10% — це аж 27 тисяч) знову піде 1 вересня на навчання лісом чи полем, і так триватиме, в кращому випадку, два місяці.

КОМЕНТАР

Мирослав ГАНУЩАК, працівник прес-служби Міністерства освіти та науки України:

— На даний час потребують організації підвезення 276,8 тисячі учнів. Забезпечені різними видами підвезення 248,9 тисячі школярів (90,2%). Упродовж 2004 —2008 років за кошти державної та регіональних програм загальноосвітні навчальні заклади отримали майже 2,3 тисячі автобусів, у тому числі 882 — за кошти держбюджету. Для закупівлі шкільних автобусів Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» за кошти Стабілізаційного фонду передбачено 150 мільйонів гривень (з планом закупівлі 728 одиниць транспортних засобів). За кошти Світового банку, у рамках проекту «Рівний доступ до якісної освіти в Україні», планується придбання 2009 року близько 100 автобусів загальною вартістю понад 4 мільйони доларів. Із них шість обладнані для перевезення дітей на інвалідних візках.

Окрім придбання нових транспортних засобів, місцевим органам виконавчої влади необхідно звернути увагу на технічний стан наявних шкільних автобусів, оскільки, за результатами перевірки працівниками Державтоінспекції технічного стану наявного автопарку транспортних засобів, кількість технічно несправних та застарілих становить від 24 до 37%.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: