Цей закон дався українському парламенту дуже важко. Спочатку депутати ніяк не могли визначитися, розглядати цей законопроект чи ні. За внесення законопроекту проголосувало всього 222 парламентарії за необхідних — 226. Не голосувала в повному складі фракція КПУ, а з фракції Партії регіонів «за» проголосували всього 6 народних депутатів. З другої спроби не без допомоги спікера Олександра Мороза все-таки вийшло. «За» — 227 народних депутатів.
Комуністка Алла Александровська навіть звинуватила Олександра Мороза в упередженості, на що спікер відповів: «Я знаю, що я зараз голова Верховної Ради, але якщо ми абсолютно зрозумілі питання не хочемо розглядати, то я не дорожу цим місцем. Я хотів би, щоб ви це знали». Справедливості ради треба визнати, що позиція О. Мороза, безумовно, вплинула на долю законопроекту. Ще в обід після відкриття меморіальної дошки пам’яті журналіста Георгія Гонгадзе спікер підкреслив: «Сьогодні буде ухвалено закон з тими поправками, які я вніс». (Як уже повідомлялося, було змінено словосполучення «українська нація» на «український народ»).
Але ці поправки, очевидно, видалися регіоналам недостатніми. Євген Кушнарьов, виступаючи з трибуни, запропонував додати в законопроект статтю 1 зі специфічним визначенням геноциду. Крім цього, регіонали запропонували прибрати в законопроекті слово «забороняється» щодо невизнання Голодомору геноцидом, а залишити формулювання «признається наругою». І взагалі відправити законопроект на доопрацювання.
І все-таки надвечір за президентський закон з поправками проголосувало 233 депутати (в тому числі два регіонали). Так законопроект про Голодомор фактично розколов антикризову коаліцію. І не тільки її. Тарас Чорновіл припускає можливість складання депутатських повноважень. Учора Т. Чорновіл забрав свою картку для голосувань і залишив сесійний зал Верховної Ради. З його слів, причиною такого вчинку є його незгода з політикою партії, що не визнає Голодомор 1932—1933 рр. геноцидом. «Оскільки я не можу діяти в розріз із лінією партії, можливо, я відійду від активної політичної діяльності в партії і, у крайньому випадку, можливо, відмовлюся від депутатських повноважень», — пояснив Тарас В’ячеславович.
Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ , професор, заступник директора Інституту історії НАН України:
— Те, що Верховна Рада ухвалила цей закон — це колосальне досягнення. Це наша загальна перемога. Ми цього довго домагалися. Тепер, до речі, набагато легше буде працювати в ООН. Дуже погано, що проголосувало лише два регіонали. Це великий підрив авторитету цієї партії. Проте народ побачив, хто є хто. У цьому питанні неможливо стояти на одній платформі з комуністами. Це позиція 33 року. Того року, коли винищували людей.
Юрій ЩЕРБАК, письменник, дипломат, колишній посол України в Канаді:
— Це рішення Верховної Ради є історичним в прямому сенсі цього слова. Це та точка, з якої Україна має абсолютне легальне право просити парламенти інших країн і врешті-решт ООН підтримати визнання геноциду проти українського народу. Я хочу привітати всіх депутатів Верховної Ради, які проголосували за це рішення. І мені дуже шкода, що частина депутатів не проголосувала «за». Я не кажу про нащадків сталінського режиму, з ними все зрозуміло, але ж в Партії регіонів є багато розумних людей, які в силу якоїсь партійної зашореності не проголосували. Вони пошкодують про це. Просто їм буде соромно дивиться в обличчя дітям і онукам.
БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю
Ярослав КЕНДЗЬОР , народний депутат України, фракція «Наша Україна»
— Пане Ярославе, як ви поясните позицію Мороза? Він виглядав дисидентом в антикризовій коаліції.
— Перед кожною фракцією стало питання руба: або ти будеш записаний навічно в «книгу ганьби», або потрапиш в ту когорту українських громадян, політичний діячів, які нарешті поставили крапку на тій страшній трагедії, давши їй абсолютно чесне визначення, що це є геноцид українського народу. І мені здається, що це теж серйозне випробування перед антикризовою коаліцією. Сьогодні Мороз вирішив так. І це, до речі, в його манері. Така ж ситуація склалася, коли приймалася Конституція. Напередодні він був категоричним противником її прийняття, але коли побачив, що є безвихідь (або буде розпущена Верховна Рада, або буде референдум по Конституції), Олександр Олександрович вирішив очолити процес і стати батьком нової Конституції.
Щось подібне ми маємо зараз. Розуміючи, наскільки в суспільстві важлива ця проблема, він вирішив посприяти прийняттю цього закону. Він сьогодні зібрав дуже багато політичних дивідендів. Тим самим створивши дуже серйозні проблеми всередині антикризової коаліції. Я переконаний, що зараз будуть серйозні розбiрки між комуністами і соціалістами.
Щодо комуністів, то це є «жертви» цього Голодомору. Я вважаю, що злочин сталінського тоталітарного режиму не тільки поклав у землю мільйони безневинних людей, а ще й витворив таке покоління «мутантів». Отих без роду-племені, отих безбатченків, які готові танцювати на могилах. Це також злочин цього тоталітарного режиму.
— А як вам позиція регіоналів?
Я думаю, що регіоналів змушує противитися прийняттю цього закону в варіанті Президента не так власна позиція, як вказівка Кремля. Москва дуже боїться прийняття цього закону. Тих правових наслідків, які можуть бути.
— А які можуть бути правові наслідки?
— Правові наслідки будуть неодмінно. Я переконаний: після сьогоднішнього голосування треба працювати, щоб аналогічні рішення прийняли парламенти світу. Тоді ООН вже легше буде прийняти відповідне рішення. А після того настають відповідні наслідки. За свідоме знищення народу хтось повинен нести відповідальність. По- перше, це, звичайно, та політична сила, яка вважає себе правонаступницею того режиму. По-друге, Росія, як держава, що оголосила себе єдиною правонаступницею Радянського Союзу. Ось цього і боїться Кремль.
