— Західна преса різко критикувала російський уряд за велику кількість жертв при звільненні заручників із театрального центру на Дубровці. Ви вважаєте, що це змінить відносини між Росією та Європейським Союзом?
— Відсутні будь-які ознаки, які б на це вказували. Західні держави чітко заявили, що у російського уряду практично не було іншого вибору. Звичайно, існує грунт для різних спекуляцій про можливу зміну відносин. Але мені здається, що європейські політики не сумніваються у правильності дій російських органів влади.
— Російський уряд пригрозив, що не буде брати участі у спільному саміті з ЄС у Копенгагені 11 листопада. Хіба це не вказує на охолодження відносин?
— Це передусім реакція на те, що Данія не відмовилася провести чеченський конгрес, як цього вимагала Росія. Цей факт дуже не сподобався російському уряду, що призвело до напруженості у відносинах. Яким буде остаточне рішення Росії відносно саміту, ще невідомо.
— Все-таки між урядами Данії та Росії з’явилася відкрита дипломатична конфронтація.
— Це доволі звичне явище в міжнародній політиці. Напевно, напруженість у відносинах Росії та Данії не буде довго тривати. Ми всі стали свідками того, як перед виборами в Німеччині гостро сварилися Вашингтон і Берлін через різницю в підходах до іракського питання. Але все-таки ніхто не думає, що через це відносини між нашими країнами зруйновано раз і назавжди.
— Чи є Росія серйозним партнером у боротьбі з міжнародним тероризмом?
— Безумовно. Американці та європейці показали, що права людини не відіграють великої ролі в цій боротьбі. Адже до антитерористичної коаліції входять такі країни, як Пакистан або Саудівська Аравія, які не можуть вважатися демократичними. Росія порівняно з ними більш розвинута і має більш-менш демократичну правову систему. Для американського президента Джорджа Буша широка міжнародна коаліція безумовно важливіша від усіх інших питань.
— Чи не перейшла Росія, пожертвувавши життями стількох заручників, певну межу?
— Це завжди залежить від того, з яким типом тероризму ми зустрічаємося. Американці під час війни в Афганістані також примирялися з так званими «супутніми жертвами». Російська влада в Москві поступила так само: щоб уникнути ще більших жертв, змирилася з тим, що частина заручників загине.
— Ви вважаєте, що у російського уряду в суперечці з терористами був інший вихід?
— За тією інформацією, яка у мене є, російська влада просто не могла діяти інакше. Погоджуватися з вимогами терористів було неможливо. Ніякий політик у світі цього б не зробив.
