11—12 листопада в столиці України проходитиме черговий ІV Київський Безпековий Форум (КБФ) під назвою «Нова безпека у фрагментованому світі та її європейський вимір». Форум проводиться щорічно на початку листопада Фондом Арсенія Яценюка у «Відкрий Україну». Цього року цей захід проводитиметься у партнерстві з Chatham House (Велика Британія), основної фінансової підтримки Фонду Віктора Пінчука (Україна), фінансової підтримки Чорноморського трасту регіональної співпраці Фонду Маршалла та Центру інформації та документації НАТО в Україні, у медіа-партнерстві з газетою «День» та інформаційними агентством УНІАН. В Україні було декілька майданчиків, однак з них постійно діючою є сааме Київський безпековий форум. І дуже добре, що фонд Арсенія Яценюка регулярно проводить такі заходи, на яких обговорюються безпекові проблеми, з якими стикається наша країна. КБФ уже став платформою для дебатів із найактуальніших питань безпеки в Європі та Чорноморському регіоні. Цей захід залучає відомих політиків, експертів, бізнесменів, представників громадянського суспільства і засобів масової інформації з усього світу. Цього року у Київському Безпековому Форумі вперше братиме участь Посол Канади в Австрії і постійний представник Канади в міжнародних організаціях у Відні Марі Жерве-Відрікер. Вона входила в групу 12 міжнародних незалежних експертів, відомої як група «мудреців», які на прохання генерального секретаря Організації Північноатлантичного договору влітку минулого року взялися за підготовку рекомендацій щодо майбутньої стратегічної концепції НАТО. У травні цього року експерти завершили свій аналіз і подали свою доповідь генеральному секретарю Альянсу. Яку роль у майбутньому відіграватиме НАТО? Чи існує потреба в створені нової європейської системи колективної безпеки. Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю пані ЖЕРВЕ-ВІДРІКЕР
— Пані Жерве-Відрікер, українці періодично чують заяви українських урядовців про те, що Україна може грати важливу роль у створенні нової європейської системи колективної безпеки. Однак багато експертів стверджує, що немає потреби створювати нову систему безпеки у Європі, зважаючи на те, що існує така ефективна система колективної безпеки як НАТО. Що ви скажете з цього приводу?
— Я погоджуюсь з тим, що такі безпекові організації як НАТО і ОБСЄ забезпечують необхідні інституційні рамки для гарантування безпеки в Європі. Можна лише додати до цього, що все може бути вдосконалено, і тому дуже важливо, що всі зацікавлені країни нададуть ідеї щодо вдосконалення системи.
— На вашу думку, яку роль може відігравати Київський Безпековий Форум, який, до речі, збирається вчетверте, у збільшенні безпеки Європи, а також і України?
— Такі конференції як Київський Безпековий Форум можуть стати для фахівців, учених, дипломатів та інших зацікавлених сторін важливим майданчиком для обговорення важливих питань безпеки і кращого спільного розуміння цілей і завдань.
— Як відомо, 20 листопада на саміті в Лісабоні НАТО ухвалить нову стратегічну концепцію. Також відомо, що отримавши рекомендації 12 експертів, у числі яких були й ви, генеральний секретар разом зі своїми помічниками займається написанням цієї концепції. Тобто, цієї концепції на даний момент ніхто не бачив. Але разом з тим, можна почути, прочитати статті, у яких стверджується, що у НАТО немає стратегічної концепції. Саме так називається опублікована на сайті www.stratfor.com стаття Марко Папіча. Чи поділяєте ви цю думку?
— НАТО ухвалило Стратегічну концепцію у 1999 році. Вже стало традицією переглядати стратегічну концепцію приблизно через кожні 10 років. Весною 2009 року союзники Організації Північноатлантичного договору попросили генерального секретаря НАТО підготувати новий проект стратегічної концепції. У цьому контексті генеральний секретар сформував у серпні 2009 року групу з дванадцяти незалежних експертів. Ця група, до складу якої я мала честь належати, отримала завдання підготувати доповідь з аналізом і рекомендаціями щодо підготовки нової Стратегічної концепції, якою слід керуватися НАТО в найближчі 10 років. У травні 2010 року група представила генеральному секретарю свою доповідь під назвою «НАТО 2020: Гарантована безпека; динамічна роль».
Генеральний секретар використовував цей документ, щоб підготувати свій проект, який в даний час обговорюється в Брюсселі делегаціями НАТО. Мета полягає в тому, щоб досягти консенсусу щодо нової стратегічної концепції під час міністерського саміту 11—12 листопада.
— Наприкінці названої вище статті автор робить припущення, що несумісні сприйняття глобальних загроз членами НАТО означає, що «листопадовий саміт у Лісабоні насправді є початком кінця НАТО». Що ви можете сказати з цього приводу? Невже НАТО втрачає своє значення?
— З моменту заснування у 1949 році НАТО є найбільш успішним військовим альянсом, який коли не будь існував. Хоча контекст холодної війни, який превалював у час його створення, перестав існувати, НАТО залишається надзвичайно важливим для колективної безпеки його членів, тому що він надає важливий механізм реагування на нові виклики безпеці, як, наприклад, тероризм.
— На вашу думку, яку роль може і повинно відігравати НАТО у майбутньому і чи справді ця організація має включати Росію, як пропонують деякі відставні німецькі генерали та політики?
— Роль НАТО і надалі полягатиме у забезпеченні колективної безпеки його членів чи союзників. НАТО ХХІ століття має бути спроможним реагувати на нові виклики безпеці, які можуть походити з будь-якого місця, як це було у випадку з Афганістаном. Наша група експертів вважає, що партнерство є ключовим у забезпеченні спроможності НАТО діяти в ефективний спосіб, реагуючи на нові загрози. Наша доповідь наголошує на актуальності існуючого партнерства між багатьма країнами і організаціями, а також підкреслює важливість зміцнення цих партнерств. У цьому аспекті відносини між НАТО і Росією, звісно, є дуже важливими. У нашій доповіді йдеться про способи поліпшення партнерства між Альянсом і Росією, зокрема, через краще використання, наприклад Ради НАТО — Росія. Однак з рекомендацій доповіді полягає в тому, що у новій стратегічній концепції має бути підтверджено політику відкритих дверей, яка надає певні критерії щодо можливого прийому нових членів.
— Хотілось почути вашу думку стосовно того, як Росія може бути залучена до конструктивного діалогу з питань європейської безпеки, і що повинна зробити ця країна, щоб їй довіряли, і тим більше, щоб вона могла стати членом НАТО?
— Рамки партнерства між НАТО та Росією було визначено в Основоположному акті від 1997 року та в декларації, підписаній у 2002 році в Римі. Як відзначається у нашій доповіді «обидва документи виражають відданість ідентифікувати і вишукувати можливості для спільних дій, що грунтуються на взаємних інтересах і розуміння, що безпека в євроатлантичному регіоні є неподільною. Співробітництво охоплює, серед всього іншого, боротьбу з тероризмом, антикризове управління, контроль над озброєннями та нерозповсюдження, протиракетну оборону, реагування на нові загрози. Рада Росія — НАТО служить форумом для проведення консультацій, прозорості, досягненню консенсусу, а також прийняття та реалізації рішень».
