«Доялинковий» період на Україні за кількістю святкової атрибутики був доволі різноманітним. На різдво покуття хати прикрашалося традиційним снопом пшениці — дідухом, стіни й вікна — виробами з соломи та паперовими витинанками. До нового року готували вишневе деревце: завчасно ставили гілку вишні у воду, щоб вона набубнявіла, а то й зацвіла. До речі, окремі «аксесуари» новорічного свята предків до 25 січня можна побачити на виставці «Українська традиційна іграшка та лялька», яка розчинила свої двері для відвідувачів учора в Національному музеї Т. Шевченка.
Перші прикраси стародавніх новорічних ялинок символізували не так саме свято, як жадання та мрії тих, хто святкував. Наприклад, прив’язані до ялинкових гілок яблука вважалися символом родючості, яйця — символом гармонії та благополуччя, горіхи — незбагненності божественного помислу. 1916 року — в розпал Першої світової війни — Найсвятіший Синод заборонив різдвяну ялинку як ворожу, німецьку витівку. Більшовики, які прийшли до влади негласно продовжили цю заборону, але далеко не всі громадяни її виконували. 1935 року звичай прикрашати новорічну ялинку офіційно повернувся в побут громадян.
Цікаво, що сучасні ялинкові прикраси «народжуються» влітку: до початку новорічного продажу іграшки ще потрібно розписати. Відрадно, що і вітчизняний покупець, і продавець, за їх власними твердженнями, роблять ставку на вітчизняних виробників. За словами товарознавця відділу культтоварів столичного ЦУМу Галини Палажної, українська продукція становить половину новорічного асортименту, скляні ж іграшки — виключно наші. Брак свого, зазначає вона, за останні п’ять років спостерігався лише 1999—2001 рр. По- перше — тому, що частина продукції вивозилася тоді на міжнародні виставки, де, до речі, користувалася великою популярністю. По- друге — перехід з одного сторіччя в інше, вочевидь, до такої міри вразив співгромадян, що на славнозвісний Міленіум припав небувалий сплеск купівельної активності. На даний момент, говорить директор ТОВ «МІ та МЗС» з міста Стрий (Львівська область) Ігор Гула, можна спостерігати конкуренцію між вітчизняними виробниками, які виробляють недорогі іграшки. Згадане ж підприємство вирішило обрати для себе іншу нішу — ексклюзивні ялинкові кульки з художнім розписом, ціна яких становить чимало, сто гривень з копійками. Причому попри класичні скарги вітчизняного виробника — високі податки та відсоткові ставки на кредит і, відповідно, високу ймовірність ризику, — І. Гула зазначив, що за останні три роки обсяг продажу високохудожнього ексклюзиву зріс усемеро: починали з реалізації продукції на 50 тисяч гривень. Г. Палажна підтверджує: хоча вартість деяких кульок така, що їх боязко почепити на ялинку, проте, купують їх нарівні з більш скромними прикрасами.
Цікаво інше: останнім часом, говорить працівник ЦУМу, все більше наших громадян купує щось, орієнтуючись на європейську ялинкову моду — вибирають іграшки одного- двох кольорів, чи різні, але виконані в одному стилі предмети. За словами флористiв, нині модно прикрашати ялинку та приміщення аксесуарами різних відтінків зеленого кольору в поєднанні з білим. Незмінно популярним є «тандем» золота з червоним, у композиціях так само переважають натуральні матеріали — сіно, мох, лоза, гілки. Дуже душевно, говорять спецiалiсти, замість класичного «дощику» виглядають на люстрі прикраси, зроблені власноруч: картонні зірки з отвором посередині, які за контуром обмотуються обгортковим папером, а також гірлянди — для них розбираються мамчині буси і дістаються з комірчини гудзики. Сама ялинка зазнає змін. Вона може бути з... синтепону чи вати на пірамідальній основі — таку ялинку приємно подарувати дитині, сховавши в складках матеріалу різні ласощі. Ялинка не має бути великою, але їх може бути... багато: три різних по висоті ялиночки на маленькому столикові, маленька — біля входу. Ялинку з довгастою куполоподібною верхівкою і хвацько заломленим «хвостиком» можна поставити у вазу, на підставку, за «хвостик» почепити. Накласти глицю на конус, закріпити золотавою ниткою та доповнити улюбленими іграшками — ялинку можна зберегти до наступного року, а потім просто поміняти на ній аксесуари на створені своїми руками. І, звичайно ж, не варто забувати про затишок, який дарують свічки: краще вибирати ті, котрі товстіші (ефектніше виглядають і довше горять), і розміщувати на широкому блюді, доповнивши горіхами, пелюстками троянд, глицею та шишками.
