Машина з активізації європейських реформ запрацює сьогодні з новою силою. З візитом у Києві — Герман Ван Ромпей, у минулому прем’єр-міністр Бельгії, нині ж — перший в історії президент Європейського Союзу (президент Ради Європи). Символічно, що сьогодні пан Ромпей приїздить до України вперше, відколи набрала чинності Лісабонська угода. Саме цей документ і створив посаду, яку в листопаді минулого року обійняв бельгійський екс-прем’єр-міністр. Пан Ромпей — людина, яка ламає стереотипи, і у випадку з ЄС його призначення зламало стереотипи про сам Європейський Союз. Якщо у 90-ті роки був популярний жарт Генрі Кіссінджера: «Кому дзвонити, якщо хочеш поговорити з Європою», оскільки тоді ЄС був занадто багатоликий, то тепер ця фраза стала просто некоректною. Європейський Союз, нарешті, з президентом Ромпеєм, який може стати до певної міри президентом і українців. Втім, тільки в тому разі, якщо Україна й надалі вважатиме євроустремління своїм пріоритетом. «Тихий бельгієць», як його жартома охрестили у ЗМІ через спокійну вдачу, і навіть Ромпей-Помпей, натякаючи на римського державного діяча і полководця Помпея Великого, у вільний час пише хокку, можливо, напише колись і про Україну... Тим часом українські чиновники поспішають на зустріч, яка планувалася на значно пізніший термін. Ще у травні голова представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявляв «Дню», що візит президента Євросоюзу до Києва найближчим часом не передбачається, українці приймуть Ромпея на своїй землі лише на саміті Україна — ЄС, який проходитиме у листопаді. З одного боку, перенесення візиту гостя з Брюсселя на ближчий термін можна вважати успіхом українського зовнішньополітичного відомства, ознакою його плідної роботи. З іншого (і це основна причина) — це пряме підтвердження значимості України для євроспільноти, зацікавленості Євросоюзу в поглибленні співпраці з Києвом. І все це, незважаючи на «проросійський» імідж українського Президента, який склався у світовій політиці через зближення з Росією, і навіть незважаючи на політику у сфері прав людини, свободи зібрань, свободи слова, яку критикують і закордонні політики, і ЗМІ, і міжнародні організації...
Речник МЗС Олександр Дикусаров відзначив, що «приїзд пана Ромпея в Україну буде слушною нагодою для донесення до керівництва ЄС політичних сигналів щодо європейських прагнень України та бачення шляхів вирішення актуальних питань двосторонніх відносин, зокрема у контексті підготовки до самміту Україна — ЄС восени цього року». Іншими словами, перший візит до Києва президента Європейського Союзу Германа ван Ромпея буде здебільшого символічним, але міститиме і політичну складову.
Питанням номер один у діалозі двох президентів стане підписання Угоди про асоціацію. Розмови щодо цього документу тривають ще з вересня 2008 року, втім, допоки не вдалося досягти одностайної згоди щодо положень Угоди. Певні надії українцям подав сам Ромпей. У своєму привітанні на адресу Віктора Януковича після перемоги на виборах в Україні президент Ради Європейського Союзу висловив сподівання, що перемовини стосовно нової угоди буде завершено найближчим часом. За його словами, він хотів би, аби «взаємини між Україною та Євросоюзом продовжували стрімко розвиватися».
Сьогоднішній візит — це сигнал того, що між Януковичем і Ромпеєм встановлюються особисті взаємовідносини. Таку думку «Дню» висловив експерт Центру європейських політичних досліджень у Брюсселі Пьотр Мацей Качиньський. «А спілкування на особистому рівні, я вам скажу, багато чого може вирішити в позитивному напрямку для України. Основним посланням Ромпея буде те, що Київ має бути відкритим для європейських стандартів, також буде відзначатися те, що Україна не відступає від переговорного процесу з ЄС. Обидва президенти обговорюватимуть шляхи, як іще більше наблизити Україну до Євросоюзу. У відповідь Ромпей очікуватиме від Януковича підтвердження євроінтеграційних устремлінь України, а також якихось даних про боротьбу з корупцією в Україні», — зазначив Качиньський.
Дійсно, останнім часом у відносинах між країнами, між державами та міжнародними організаціями не останню роль відіграють особисті контакти між лідерами. Приміром, справжні легенди ходять про дружбу російського президента Володимира Путіна та італійського прем’єра Сильвіо Берлусконі, що значно полегшує італійсько-російську економічну співпрацю. Водночас погані відносини між керівниками країн можуть наробити справжнього лиха... Знаковим можна вважати те, що візит проходитиме саме у день народження українського Президента, що теж сприятиме встановленню міжособистісного контакту.
Але незважаючи на позитиви візиту, Україна не в достатній мірі готова до повноцінного, глибокого проблемного діалогу. Як відзначає Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру Разумкова: «Україні слід було б створити передумови для розв’язання проблемних питань. А нерозв’язаних питань між Україною та ЄС чимало, найголовніше — підготовка безвізового режиму. Не омине своєю увагою Ромпей і збереження демократичного ладу в Україні. Також розмова піде про меморандум, який передбачає співпрацю України та ЄС у газовій сфері. Україна підтверджувала, що виконає своє зобов’язання, передбачені цим документом, проте прогресу в цьому питанні не спостерігається». Справді, Київ декларує незмінність курсу приєднання до Європейського енергетичного співтовариства, український прем’єр у Люксембурзі підтвердив, що найближчим часом в Україні буде прийнято відповідне законодавство про газовий ринок. І вкрай важливо, щоб ці слова не залишилися звичайною декларацією і декорацією, у той час як українські енергетичні компанії поглинатимуться російськими.
Незважаючи на символічність нинішнього візиту, поговорити двом президентам насправді є про що. Окрім майбутнього саміту та Угоди про асоціацію, є чимало суттєвих і суперечливих моментів, напругу яких можна зняти лише на політичному рівні. Мало не кожне положення угоди про зону вільної торгівлі викликає суперечливу реакцію українських та європейських чиновників. Крім того, українська сторона обіцяє, що на зустрічі підніматиметься питання безвізового режиму. План такого режиму, сподіваються у Києві, має бути підписано восени.
Брюссель українські чиновники збираються підкорювати уже здійсненими реформами. Зокрема, першого червня був прийнятий закон «Про захист персональних даних», який відкриває шлях до активізації співпраці з ЄС у правоохоронній сфері і до початку видачі біометричних паспортів, власники яких у майбутньому зможуть претендувати на безвізовий в’їзд до ЄС. Закон недосконалий, відзначають правозахисники, однак, через відсутність хоч якогось законодавства у цій сфері, є кроком уперед. Позитивом називають і новий закон про державні закупівлі, який у попередній редакції в Україні та за кордоном був об’єктом найгострішої критики. Оскільки нинішній закон залишає менше шпаринок для корупційних махінацій, ЄС загалом позитивно розцінив цей документ. Утім, лунають і критичні заяви щодо кроків України у напрямку до ЄС. Зокрема, на думку наукового директора Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, наша влада поки що мало зробила в процесі євроінтеграції. «Україна в основному сидить і чекає сигналів і рішень з Брюсселя, а не діє на випередження. Можна було б зробити чимало на шляху багатьох регуляторних реформ, які входять до пакету асоціації». І тут критику можна вважати справедливою. Не секрет, що поки не затверджено конвенцію Ради Європи щодо протидії торгівлі людьми, державна міграційна служба в Україні поки теж під знаком запитання...
Очевидно, що поки що відносини України та ЄС рухаються колією, яку проклала минула українська влада. Але у такій непростій справі, як приведення держави з усіма її галузями до високих європейських стандартів, не може бути блискавичних результатів. Візит Германа Ван Ромпея — своєрідний джекпот для влади сьогоднішньої, яка у черговий раз має довести світові свою європейськість та відданість реформам, продемонструвати готовність рухатися вперед, а не прикривати гучними деклараціями відкат назад...
