Примара непопулярних реформ, що витає над країною, поки що діє як своєрідне страшидло для виробників і споживачів, отже й для цінової ситуації на продовольчих та інших ринках. Рух інфляційного тренду вже неможливо залишати без уваги. І в понеділок Президент України Віктор Янукович доручив прем’єр-міністрові Миколі Азарову розробити план невідкладних антиінфляційних заходів. Прем’єрові належить «до 1 листопада 2010 року проаналізувати ситуацію на споживчому ринку, визначити причини зростання цін на продукти харчування понад можливий вплив сезонного чинника та за результатами розробити план невідкладних заходів, спрямованих на уповільнення темпів інфляції». У дорученні глави держави йдеться, в першу чергу, про продукти харчування, що входять до мінімального споживчого бюджету. Їх реалізація повинна забезпечити утримання інфляції в рамках офіційного річного прогнозу.
Але офіційні цифри часто, м’яко кажучи, лукавлять, дивуючи українських громадян: чи то вони не вміють економно вести господарство, й тому грошей у них від зарплати до зарплати катастрофічно не вистачає, чи то це інфляція насправді значно вища, ніж про це розповідає покликаний бути об’єктивним Держкомстат.
Інформаційне агентство «Наш продукт» два роки тому ініціювало програму споживчих експертиз, спрямовану й і на те, щоб проконтролювати достовірність офіційної інформації, поширюваної під брендом Держкомстату. Учора експерти агентства ознайомили журналістів з першими результатами свого дослідження. Тривалий споживчий тест «Бюджет харчування середньостатистичної сім’ї жителів м. Києва в 2008—2010 рр.» засвідчив, що офіційна статистика не дає більшості споживачів виразних відповідей на запитання, чому так швидко дорожчає продовольча корзина. Динаміка зміни родинного бюджету за 2008—2010 роки свідчить, що ціни за цей час зросли вдвічі. Причому їх зростання було найбільшим саме на ті продукти, які найчастіше бувають на столі українців (до речі, там обов’язково є гречка, яку наші статистики чомусь ігнорують). Дослідження показали, що в результаті бюджет витрат сім’ї на харчування зріс не менш як на 30%.
Як розповів координатор програми Ігор Каневський, «нам не вдалося витратити менш як 1525 гривень наприкінці 2008—2009 року, а максимальний бюджет на харчування сім’ї з трьох осіб був складений улітку цього року й становив 3014 гривень». Причому, учасники проекту розраховували бюджет харчування сім’ї й купували в магазинах і на продовольчих ринках лише найпростіші й найзвичніші для українців продукти середньої цінової категорії. Складалося меню на тиждень, готувалися відповідні страви та калькулювалася вартість однієї порції. Причому, тієї кількості продуктів, що передбачена чинною досі постановою Кабміну від 14 квітня 2000 року, як правило, для приготування страв для харчування сім’ї з трьох осіб не вистачало.
Так з’явилася ідея створити український варіант американського індексу Біг-маку — індекс Борщу. На жаль, вартість однієї порції любої українцям й, у принципі, не дуже дорогої страви за час дослідження, за словами Каневського, також зросла вдвічі. Якщо два роки тому тарілка цього вітчизняного дива коштувала 5 гривень, то тепер 10.
Інтенсивно зростала його вартість і за час роботи нової влади: якщо всі ціни на продовольство в столиці, за даними експертів «Нашого продукту», зросли на 15%, то на тарілку борщу — на 30%.
Можливо, агентство поширює такі дані не лише з любові до споживачів і не надто довіряючи методикам Держкомстату, а й з якихось політичних міркувань? Контрольне запитання «Дня» про те, чи згодні у «Нашому продукті» з оцінками головного опозиціонера країни Юлії Тимошенко (за її даними інфляція в Україні становить 58—59%), показало, що це не так. «Ви чудово пам’ятаєте, як рахували її (інфляцію. — Авт.), коли була (за Тимошенко. — Авт.) м’ясна криза. Я б досить обережно ставився до оцінок, які дає Юлія Тимошенко», — сказав Каневський.
Кому вірити? Інтегральні формули, які використовує Держкомстат для визначення свого індексу інфляції, дуже складні й, мабуть, не доступні людині, яка не знається на вищій математиці й статистичних премудрощах. Отож, ініціатива проводити свого роду суспільний інфляційний екзит-пол продуктового ринку у вигляді індексу Борщу виглядає вельми своєчасною й корисною. У будь-якому разі, будь-хто зможе порівняти, скільки коштує «борщ від Держкомстату» і яким є індекс цієї страви, підрахований незалежними експертами.
