«Київська пектораль»: претендентів визначено

Нинішнього року фундатори премії — київські управління
культури та відділення Спілки театральних діячів — постаралися домогтися
ще більшої об’єктивності й відповідальності рішення, для чого, крім традиційної
групи експертів, зібрали вельми авторитетне журі, яке й прийматиме остаточне
рішення.

Цього тижня експерти, попередньо переглянувши більш як
60 київських прем’єр минулого року, як завжди, таємним голосуванням визначили
претендентів на «Київську пектораль» в одинадцяти номінаціях. Треба наголосити,
що, мабуть, уперше за останні три роки в цих списках фігурують справді
найкращі вистави та індивідуальні роботи сезону. А всього на суд журі запропоновано
19 вистав 13 театрів, що, враховуючи загалом доволі млявий театральний
сезон, можна вважати цілком пристойним результатом. У головній категорії
— «Краща вистава» — на здобуття «Пекторалі» номіновано п’ять, а не три,
як було раніше, вистави: «У степах України» Театру на Подолі, «Дон Жуан»
у Національній опері, «Голомоза співачка» в Експериментальному театрі і
дві вистави Театру драми та комедії на лівому березі Дніпра — «Ти, якого
любить душа моя» і «Філоктет-концерт».

Офіційно ніхто з репертуару виставу не знімав, але її «заморожено»
після кількох весняних показів так грунтовно, що на її поновлення майже
немає надій. Усіх решту номінантів журі і цікава публіка можуть побачити
в усій красі на сценах як солідних академічних, так і камерних київських
театрів. Тому й ми рекомендуємо читачам позначити для себе у зведеній афіші
вистави-конкурсанти і не полінуватися побувати на них, тим паче, що нерідко
на одній виставі можна познайомитись одразу з кількома претендентами на
«Пектораль».

На «Голомозій співачці» з Валерієм Легином — номінантом
на премію «За виконання кращої жіночої (так-так!) ролі», Вікторією Авдєєнко
— «За виконання кращої жіночої епізодичної ролі» і Ларисою Паріс («За найкраще
пластичне вирішення вистави»). На «В степах України» з роботою Віталія
Малахова («За кращу режисуру»), Ігоря Лещенка («За кращу сценографію»)
і Олександра Ігнатуші («За краще виконання чоловічої ролі»). На «Ти, якого
любить душа моя» оцінити режисуру Дмитра Лазорка і майстерність Алли Масленникової
(«За краще виконання жіночої ролі»). У чотирьох номінаціях претендують
на «Пектораль» «Єлисейські поля в Нью-Орлеані» приватного театру «Браво»:
Едуард Митницький («За кращу режисуру»), Олександр Гетьманський і Анатолій
Ященко (за виконання — відповідно — основної та епізодичної чоловічої ролі)
і Олександр Курій як автор музичного оформлення.

Прекрасну четвірку делегувала до «пекторального» списку
й вистава Національного театру російської драми імені Лесі Українки «Блоха
у вусі» — режисера Аттилу Віднянського, сценографа Сергія Маслобойщикова
і претендентів на премії за краще виконання жіночої та чоловічої епізодичних
ролей Наталію Долю і Олександра Бондаренка. Претендують на «Пектораль»
і троє з творців вистави «Рогоносець» у Театрі драми та комедії: Лев Сомов
(«За краще пластичне вирішення вистави»), Дарія Лобода («За краще виконання
жіночої ролі») і Костянтин Костишин («За краще виконання чоловічої епізодичної
ролі»).

Відрадно, що навіть у театрах, в яких минулий сезон практично
було провалено, експерти зуміли виявити гідних претендентів на премію —
в «Балі злодіїв» Національного театру імені І. Франка Віталія Савчука (номінація
«За краще виконання чоловічої епізодичної ролі»), в Молодому — прекрасного
виконавця моновистави «Синій автомобіль» Олексія Вертинського («За краще
виконання чоловічої ролі»), в «Пристрастях дому пана Г.П.» в «Колесі» —
Валентину Сову («За краще виконання епізодичної жіночої ролі»). Крім уже
названих майстрів, на «Пектораль» претендують: у номінації «За краще пластичне
вирішення вистави» — постановник балету «Панночка і хуліган» у Національній
опері Віктор Литвинов, «За краще музичне оформлення» — автор музики до
вистави Київського міського театру ляльок «Ворон» Лев Етінгер, «За кращу
сценографію» — Олена Богатирьова (художник вистави «Чумацький скарб» у
Театрі на Подолі) і Володимир Карашевський («Амфітріон» в Експериментальному
театрі). До речі, вистави «Ворон» і «Чумацький скарб» разом із «Золотим
курчам» Театру маріонеток та «Маленьким Муком» міського Театру ляльок боротимуться
за здобуття «Пекторалі» «За кращу виставу для дітей». Ну, а 4-Б акторський
курс Київського театрального інституту може вже торжествувати: він єдиний
претендент на «Пектораль» «За дебют».

Думається, в передчутті церемонії нагородження, яка за
традицією повинна відбутися 27 березня — в Міжнародний день театру, ці
азартні й безпосередні юні таланти ще з більшим темпераментом гратимуть
свої дипломні вистави «Людина з Ламанчі» в Київському ТЮГу та «Візит пана
В.» в театрі «Сузір’я».

Поспішаючи першим повідомити результати першого етапу «Київської
пекторалі», «День» планує детальніше прокоментувати список номінантів в
найближчих номерах, до чого закликає й своїх колег — театральних оглядачів
інших видань. Ми всі, загалом справедливо, нарікаємо на аморфність і убогість
театральної ситуації, але, якщо подумати, трапляються і в ній обнадійливі
проблиски — розумні й винахідливі режисерські та сценографічні вирішення,
прекрасні акторські роботи. Є вони, на щастя, й серед претендентів на нинішню
«Пектораль».